Зміни у керівництві ЗСУ: рішучий наступ обов’язково буде

Упродовж трьох днів – 9, 10 та 11 лютого – Президент України Володимир Зеленський призначив заступників Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського та начальника Генерального штабу, а також визначив нових командувачів Сухопутних військ, Об'єднаних сил ЗСУ, Десантно-штурмових військ та Сил територіальної оборони.

“Тепер до виконання нових обовʼязків приступають люди, яких добре знають в армії і які самі добре знають, що потрібно армії. Бойові командири цієї війни, чий досвід буде корисним саме на загальноармійському рівні”, – заявив глава держави.

Також Президент підкреслив, що “увесь реальний досвід бойових командирів, бойових бригад, наших підрозділів, які побудували якісну систему тренування воїнів та оцінки й аналізу бойових дій, – увесь цей досвід має бути реалізований для успіху Сил оборони України”.

Отже, розповідаємо, що відомо про нову команду людей, які керуватимуть українським військом.

НОВІ КОМАНДУВАЧІ В ЗСУ

Генерал-майора Анатолія Баргилевича призначено керівником Генштабу ЗСУ. На цій посаді він замінив Сергія Шапталу.

Баргилевич народився 8 квітня 1969 року в селі Омелянівка Коростенського району Житомирської області. Закінчив Ташкентське вище танкове командне училище (Узбекистан), а також Національний університет оборони України (Київ).

З 2014-го став начальником управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генерального штабу. Після чого працював у штабі Антитерористичної операції.

З 2016-го – начальник оперативного управління Командування Сухопутних військ, де відповідав за розвиток тероборони.

З 2017-го – генерал-майор.

2020-2022 роки – був заступником командувача Сухопутних військ – командувачем Сил тероборони.

У 2022-2023 роках – керівник штабу ОСУВ ”Хортиця” – оперативно-стратегічного управління військ, що обороняли лінію від Бахмута до кордону з Росією у Харківській області.

У жовтні 2023 року призначили командувачем Сил тероборони ЗСУ.

У грудні 2016-го був нагороджений орденом Данила Галицького, у квітні 2022-го – орденом Богдана Хмельницького IIІ ступеня, а згодом того ж року у вересні – орденом Богдана Хмельницького II ст.

Генерал-лейтенант Юрій Содоль призначений командувачем Об'єднаних сил ЗСУ замість Сергія Наєва.

Содоль народився 26 грудня 1970 року в місті Чугуїв Харківської області у родині військового. У 1988 році у Маріуполі закінчив середню школу. Того ж року вступив до Сумського вищого артилерійського командного училища, навчання в якому завершив у 1992 році. У 2002 році закінчив Національну академію оборони України за спеціальністю бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з’єднань) Сухопутних військ.

Юрій Содоль служить у Десантних військах ЗСУ з 2003 року. У 2007-му був призначений командиром 25-ї повітряно десантної бригади. Разом з бригадою Содоль п’ять місяців воював в АТО в Донецькій та Луганській областях, в найгарячіших точках. Серед них – бої за Рубіжне, Ямполь, оборона Донецького аеропорту, вихід Сил оборони України з Дебальцевого.

На початку 2015 року Юрій Содоль був призначений першим заступником командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ.

У 2018 році Юрію Содолю було присвоєне військове звання генерал-лейтенанта. У цьому ж році він став командувачем морської піхоти ВМС ЗСУ. На цій посаді він перебував до лютого 2024-го.

Нагороджений медаллю За військову службу Україні у 2010 році, отримав ордени ”За мужність” III ступеня у 2014 році та Богдана Хмельницького III ступеня у 2015 році. У 2022 році президент Зеленський присвоїв Юрію Содолю звання Героя України за успішний контрнаступ у Волновасі.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк став командувачем Сухопутних військ ЗСУ. До призначення Головкомом ЗСУ цю посаду обіймав Олександр Сирський.

Народився на Житомирщині, у Новограді-Волинському,є 20 серпня 1970 року. У 1991 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище, а у 2004 році – Національну академію оборони України. Є кандидатом військових наук.

Він був командиром танкового взводу у Гіллерслебені (Німеччина) із 1991 до 1993 року. Потім став командиром танкової роти у Новограді-Волинському, командиром танкового батальйону, а згодом і заступником командира 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський, нині – Звягель, Житомирська область). У 2006–2007 командував українськими миротворчими силами у Косовому.

Надалі до 2010 року проходив службу на посаді начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади. Упродовж п’яти років з 2010 року був командиром 24-ї окремої механізованої бригади у місті Яворів Львівської області.

З березня 2014 року брав активну участь у відбитті збройної агресії РФ проти України. Під його командуванням бригада відзначилась в ході звільнення Слов’янська, Краматорська, Сіверська та Лисичанська. Зокрема у серпні того року бригада під командуванням Павлюка з боями здійснила успішне просування на Луганському напрямку та забезпечила деблокування Луганського аеропорту.

З 2015 до березня 2017 року Павлюк був начальником штабу та першим заступником командувача військ оперативного командування ”Захід” Сухопутних військ ЗСУ.

У 2017-2020 роках Павлюк був командувачем військ оперативного угруповання ”Захід”.

З літа 2020 до липня 2021 року – командувач підготовки командування Сухопутних військ ЗСУ.

У липні 2021 року Павлюк став командувачем Операції Об’єднаних сил (до березня 2022 року). Напередодні 24-02-2022 за наказом Павлюка було проведено переміщення та перегрупування українських підрозділів на сході України, розосереджено матеріально-технічне забезпечення та боєприпаси.

15 березня 2022 року Олександра Павлюка призначили главою Київської ОВА. На цій посаді він працював до 21 травня, займався організацією героїчної оборони Києва та області.

У травні 2022 року генерал Павлюк отримав призначення на посаду начальника штабу – заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ і водночас був командувачем Угруповання сил і засобів оборони Києва.

21 лютого 2023 року Павлюка призначили першим заступником міністра оборони.

У березні 2022 року йому присвоєне звання Герой України. Також серед його нагород: ордени Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів, медаль ”За військову службу Україні” тощо.

Бригадний генерал Ігор Скибюк призначений командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Раніше на цій посаді був Максим Миргородський.

Народився у 1976 році. Скибюк – один із найменш публічних військових у списку нової команди Головкома. Його доступна біографія простежується з 1998 року, зі служби у 80-й галицькій бригаді ДШВ. Імовірно, саме в її складі він брав участь у миротворчих місіях, в АТО та ООС. 80-ка пройшла ледь не всі точки російсько-української війни до 24 лютого 2022 року: від бою під Слов'янськом у квітні 2014-го до боїв за Луганський аеропорт, ДАП, Авдіївську промзону тощо.

Відзначився на початку вересня 2022 року, коли командував бригадою під час зачистки противника в напрямку міст Балаклія, Куп'янськ та Ізюм у Харківській області. Завдяки чітким і своєчасним бойовим наказам, підрозділи бригади під командуванням Ігоря Скибюка звільнили від окупантів низку населених пунктів, включаючи місто Ізюм.

У 2023 році бригадний генерал Ігор Скибюк обіймав посаду начальника штабу – заступника командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ, а 11 лютого 2024 року він був призначений командувачем цих військ.

Герой України, нагороджений орденами Богдана Хмельницького другого і третього ступеня.

Генерал-майор Ігор Плахута командуватиме Силами територіальної оборони ЗСУ. На цій посаді він замінив Анатолія Баргилевича, який нині очолює Генштаб.

Нам не вдалося з відкритих джерел дізнатися вік, місце народження, освіту та інформацію про службу Плахути до призначення на посаду командувача ТРО – не відомі. Служив у Внутрішніх військах (нині – Нацгвардія). Генерал-майор. Його публічна біографія починається лише з 2005 року, коли Ігор Плахута став командиром Окремої президентської бригади – жодних згадок у пресі про службу бригади в ті часи немає. У 2009 очолив 169-й навчальний центр ”Десна”.

У 2013-2014, під час Революції гідності, був начальником управління Південного територіального командування внутрішніх військ МВС. У відкритих джерелах є щонайменше дві згадки щодо його присутності на Майдані.

10 грудня 2013 року Плахута коментував журналістам “зачищення” вулиць Банкової та Лютеранської від барикад протестувальників. Пояснював, що для цього знадобилося близько 400 бійців Внутрішніх військ і ”Беркуту”. А також називав людей у чорному одязі, що розбирали барикади, ”комунальниками”.

18 лютого 2014 року, як розповідало з посиланням на відеореконструкцію подій того дня "Громадське", Плахута запевнив журналістів, що правоохоронці не штурмуватимуть загороджень мітингувальників. Однак саме в той вечір силовики пішли на великий штурм Майдану Незалежності.

З іншого боку, деякі учасники тих подій вказують, що Плахута був одним з небагатьох командирів, який йшов на переговори з протестувальниками та намагався вивести своїх підлеглих.

Після Майдану Плахута став заступником начальника Інституту УДО України.

Серед нагород, які отримав Ігор Плахута, орден Данила Галицького.

НОВІ ЗАСТУПНИКИ ГОЛОВКОМА ЗСУ

39-річний полковник Вадим Сухаревський займатиметься напрямком безпілотних систем й розвитком застосування дронів у ЗСУ.

Сухаревський народився у місті Берегове на Закарпатті. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

У 2004-му став наймолодшим українським миротворцем у складі Миротворчої місії в Іраку. Брав участь у битві за місто Ель-Кут.

У 2009 році Вадим Сухаревський закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету ”Львівська політехніка”. У 2011 році отримав звання старшого лейтенанта та став командиром аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку.

Сухаревський брав участь у відбитті російської агресії з 2014 року, зокрема став першим українським військовим, який відкрив вогонь по ворогу. У серпні 2014 року отримав поранення у боях під Красним. У 2016 році став командиром 1-го лінійного батальйону 36-ї бригади морської піхоти, яка виконувала завдання поблизу Маріуполя.

Звання полковника Вадим Сухаревський отримав у 2020 році. З 2021 року перебував на посаді начальника штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти, а з лютого 2022 року очолив 59-ту окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка.

У червні 2022 року став Героєм України.

Полковник Андрій Лебеденко відповідатиме за інновації. До нового призначення обіймав посаду начальника головного управління зв'язку та кібербезпеки Генштабу. На момент публікації у публічному доступі ми знайшли небагато інформації про нього. Ім'я Лебеденка значиться в списку осіб, відзначених Орденом Данила Галицького, яким полковника нагородили у 2022 році.

НОВІ ЗАСТУПНИКИ НАЧАЛЬНИКА ГЕНШТАБУ

Бригадний генерал Володимир Горбатюк відповідатиме у ГШ за оперативну роботу, роботу штабів, планування та управління.

Відомо, що він родом з Вінниччини. Станом на квітень 2014 року у званні майора був командиром ротації українського контингенту в Косовому.

У 2015-2017 роках призначений командиром на той час новоствореної 54-ї ОМБр ЗСУ. Згодом був заступником та в.о. командувача військ оперативного командування ”Захід”. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Бригадний генерал Михайло Драпатий відповідатиме за підготовку українських військових.

Драпатий воює з Росією з 2014 року. На той момент він був командиром 2-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр (базується у Білій Церкві Київської області). Зокрема, він керував операцією зі звільнення заручників у захопленому сепаратистами міськвідділі міліції Маріуполя. Він особисто був за кермом БМП, яка здійснила легендарний прорив через барикади.

Він відповідав за операцію з виведення військ з так званого Ізваринського котла, де в оточенні опинилося близько 260 українських військових та понад три десятки одиниць техніки.

Розпочав навчання в Національному університеті оборони України ім. Івана Черняховського, але незабаром перевівся на заочну форму і повернувся в зону АТО у складі 30-ї окремої механізованої бригади, де до кінця літа 2016 року служив на посаді начальника штабу – першого заступника командира бригади.

З 2016 до 2019 року був командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Станом на 2021 рік був заступником командувача Об'єднаних сил.

Михайло Драпатий відомий як один з командирів операції зі звільнення Херсона. Станом на липень 2022-го – заступник командувача військ Оперативного командування “Південь”.

Генерал Драпатий – лицар орденів Богдана Хмельницького, має Хрест бойових заслуг.

Бригадний генерал Олексій Шевченко відповідатиме за логістику.

Проходив службу на командних посадах артилерійських підрозділів, на посаді заступника начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 19 квітня 2022 року призначений начальником Військової академії у м. Одеса. 24 серпня 2022 року Указом Президента України отримав звання бригадного генерала.

У 2020-му нагороджений Орденом Данила Галицького. У 2022-му отримав Орден Богдана Хмельницького III ступеня.

ВІЙСЬКОВІ ЕКСПЕРТИ: ЗАГАЛОМ НОВІ ПРИЗНАЧЕННЯ ОЦІНЮЄМО ДОБРЕ, АЛЕ ЧЕКАЄМО НА РЕЗУЛЬТАТ

Керівник безпекових програм Центру глобалістики ”Стратегія XXI” Павло Лакійчук: “Ми вже не раз говорили, що за десятиріччя російсько-української війни у нас виросло нове покоління бойових командирів і талановитих воєначальників, які знають ворога в обличчя, морально готові боронити українську державу. Я з великою повагою ставлюся до плеяди офіцерів і генералів, які рішуче взяли в руки управління армією в найважчий період ворожої навали.

Валерій Залужний залишиться в історії не тільки як генерал, що організував оборону України у 2022-му, а і як перший український Головнокомандувач, який пройшов усі щаблі військової кар'єри від курсанта до Головкома в незалежній Україні. Але незамінних людей не буває”.

Новий командувач і його команда, каже військовий експерт, - гідні офіцери, на своїх місцях, які мають відповідні знання, навички і досвід управління військами на оперативно-стратегічному рівні.

“Основним плюсом ”ротації” вважаю, що Президент своїм указом розрубав ”гордіїв вузол” протиріч між політичним і військовим командуванням. Така ситуація тривати далі не могла. Від цього стало краще усім”, – наголошує пан Лакійчук.

Щодо нових призначень...

“Повністю змінився апарат Головнокомандувача, що природно. Одночасно відбулися зміни на ключових посадах в Генеральному штабі, включно з начальником ГШ. Зміни торкнулися й Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил”, – каже експерт.

Але є певні застереження.

“Такі зміни одночасно в усіх вищих органах управління ЗСУ – досить ризикований крок. Ворог обов'язково намагатиметься скористатися вікном можливостей. Тому вкрай важливо, аби передача справ і обов'язків посадових осіб відбулася оперативно і без втрати керованості. Тим більше, що обстановка на фронті вкрай напружена”, – підкреслив Павло Лакійчук.

В цілому ж, продовжує він, нові призначення мають відіграти позитивну роль. Хоча є питання.

“Що буде з Силами спеціальних операцій, чи залишиться існувати цей важливий специфічний рід сил? У структурі ЗСУ сформований новий рід військ - Сили безпілотних систем (СБС). Опікуватися ними буде новий заступник Головкома, прославлений полковник Вадим Сухаревський. Чи переберуть СБС ініціативу в застосуванні безпілотників від СБУ і ГУР, адже це, м'яко кажучи, "не зовсім той профіль" для спецслужб?” - цікавиться експерт.

Ще одне питання - яка роль в майбутньому відводитиметься Силам територіальної оборони ЗСУ?

“Сумніви викликає призначення на посаду Командувача ТРО генерал-майора Ігоря Плахути. Втім, це можуть бути тільки пусті сумніви... Наскільки ефективна "молода команда" побачимо невдовзі. Бажаю успіхів їм! І слава ЗСУ!” - наголосив військовий експерт.

Нарешті пан Лакійчук звернув увагу на те, що моряків і льотчиків залишили: “Значить на флоті і в небі "усе пучком", зважаючи на ті перемоги в небі і на морі, які ми отримали у 2022 і 2023-му”.

Авторитетний експерт-релігієзнавець та снайпер ЗСУ Юрій Чорноморець найперше зазначив, що генерал Сирський не став призначати сліпих виконавців своєї волі та формувати слабку команду, хоча ризик цього був, і це було б початком кінця.

“Навпаки, Сирський отримав команду високопрофесійних мужніх командирів, кожен з яких здатний перемагати і вести за собою людей. Це дуже сильний хід як самого Сирського, так і політичного керівництва країни”.

Також, каже він, призначена команда є майже єдино можливою сьогодні командою рішучого наступу.

“Ця команда здатна підготувати і реалізувати наступ”, – додав пан Чорноморець.

В цілому, за його словами, маємо ряд аналогічних процесів в інших інституціях, що забезпечують можливість перемоги, якщо все розвиватиметься позитивно.

“Команда нового міністра оборони Умєрова повністю усунула вплив попередників та різних груп, монополізувавши ухвалення всіх рішень. Умєров та його команда запустили повноцінну роботу по-новому. Міністерство та вся країна очікує на створення міцного тилу і забезпечення фундаменту для перемоги, і ми бачимо, що на сьогодні це теж можливо”, – каже експерт.

“Маємо критичний момент в історії війни. Є команда, налаштована на наступ, і наступ обов’язково буде. Буде здійснена мобілізація, навчання, відбудеться максимально можливе у сучасних умовах. Однак чи вдасться переломити ситуацію і знищити російського колоса на глиняних ногах? Росіяни кидають всі можливі резерви і ресурси – як не вмінням, візьмемо, так кількістю. Це їх давня традиція, їх технологія успіху, і вони її рішуче застосовують, – звертає увагу Юрій Чорноморець. – Зараз наступає вирішальний момент. Або Росія з її 2% світового ВВП і нацистською ідеологією як засобом тотальної мобілізації переможе Україну, або Україна за підтримки Заходу раз і назавжди покаже, що світовий порядок можливо зберегти, навіть коли це здається надзвичайно важкою задачею”.

Путін не приховує, що його стратегічним завданням є показати всьому світову слабкість Заходу. Десятиліттями він переконує всіх не підтримувати союзницьких відносин із США та всіма країнами Заходу.

“Кожен місяць, коли російська армія, що окупувала частину України, залишається не знищеною і не відкинутою назад, звідки вона прийшла, – це удар по авторитету Заходу. Країни ”осі зла” піднімають голову і їх підтримують хижаки, що хочуть поживитися на руїнах Заходу, – акцентує снайпер ЗСУ. – І треба зрозуміти просту істину: якби Захід надав у 2022 році відразу всю можливу допомогу Україні, то Україна б виграла, а трагічних подій в Ізраїлі та на близькому Сході не було б. Ніхто б вже і не думав би про Тайвань. Ніхто б вже не мріяв би про поразку Заходу, а всі б шукали миру на умовах, які б Захід пропонував би світові. І сьогодні з’являється прекрасна нова можливість. Україна буде наступати”.

Чим більшою буде допомога Заходу, тим швидшою буде поразка Росії.

Втім є питання: наскільки більшою буде ця допомога?

“Сьогодні США знаходяться у дебатах про 61 млрд допомоги Україні, при чому більшість цих ресурсів – це інвестиції в оборонну промисловість США. Рейган би давно говорив про 6 трильйонів, які треба надати Воїнам Світла у протистоянні імперії зла, знищивши на десятиліття саму думку про можливість кидати виклик Заходу, тим більше з позицій нацизму! І поки лідери все ще вагаються, чи зберігати їм світову цивілізацію, чи віддати її на поталу новій ”осі зла”, громадянське суспільство єднається навколо підтримки Сил оборони України”, – переконує Юрій Чорноморець.

А це – військовий аналітик Петро Черник: “Як оцінюю зміни у командуванні ЗСУ? Думаю, що у стратегічному сенсі наразі вестиметься та сама робота, котра була й до цього. Генерал-полковник Сирський дуже досвідчена людина, у нього колосальний досвід ведення бойових дій. Втім, у доволі тривалому вимірі не думаю, що будуть якісь стратегічні зміни у глобальному сенсі”.

За словами експерта, зміни будуть насправді тільки тоді, коли з'явиться достатня кількість по-справжньому якісної зброї: “Про що йдеться? Це велика кількість бронетехніки, авіації, а також далекобійних ракет. Про ті ж MGM-140 ATACMS не писав і не говорив хіба що лінивий. От коли їх (ATACMS, – ред.) у нас з'явиться десь тисяча штук, не менше – тоді й будуть справжні зміни. Наразі ситуація виглядає так, що ми знаходимося у стані стратегічної рутини або вогневої рівноваги з ворогом”.

Чи буде ця рівновага порушена на нашу користь? Пан Черник каже, що так – в обов'язковому порядку.

“Коли і за яких обставин це станеться, - прогнозувати я поки не беруся. Тільки-но командування матиме серйозний ресурс і серйозну перевагу над противником, от тоді й буде все реалізовуватися в дещо інший спосіб”, – підкреслив військовий експерт.

Мирослав Ліскович. Київ