Курултай: не просто запитувати «Коли?», а наближати перемогу
12 листопада у Києві відбулася конференція делегатів Курултаю кримськотатарського народу. Вперше в історії національного з'їзду кримських татар збір делегатів Курултаю проходив за межами Криму. Це було викликано екстреною потребою вирішити назрілі питання і неможливістю зібратися у Криму, на території якого держава-окупант – Росія – заборонила Меджліс і Курултай, визнавши їх терористичними структурами.
З іншого боку, проведення Курултаю за межами Криму на материковій Україні ускладнювало ситуацію тим, що для деяких делегатів перетин адміністративного кордону між Україною та Кримом залишався ризикованим кроком і міг спровокувати їхнє подальше переслідування.
Все ж рішення про проведення конференції делегатів Курултаю в київському офісі Меджлісу визнали єдино можливим. Взяти участь у ній змогли 76 делегатів Курултаю, більше ста активістів і ветеранів кримськотатарського національного руху. Можна виділити кілька головних запитань, які були поставлені на конференції і на які отримали відповіді кримські татари.
ОЦІНКА СИТУАЦІЇ В КРИМУ: НАША ПЕРЕМОГА – ЦЕ ВІРНІСТЬ НАШИМ ПРИНЦИПАМ
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джеляль, який, як відомо, проживає у Криму, вважає, що кримськотатарський народ з гідністю проходить випробування, що випали на його долю. За його словами, якщо кримські татари змогли пережити Другу світову війну, депортацію і труднощі повернення на батьківщину, то зможуть подолати і "приєднання Криму до Росії".
"Нашою перемогою сьогодні я називаю вірність нашим цілям, нашій вірі і нашим ненасильницьким принципам боротьби", – сказав Джеляль у своїй доповіді на конференції. За останні 4,5 роки люди у Криму, вважає він, не звикли до нової "влади", але почали шукати способи вижити в нових умовах. Більш того, пристосовуючись до нових реалій, багато хто намагається зробити внесок у збереження свого співтовариства від чужих ідеологічних установок – хтось вчить рідну мову, хтось вивісив у себе кримськотатарський прапор, хтось моніторить ситуацію з пам'ятками культури у Криму, хтось бореться за відкриття нових кримськотатарських класів у школах. "Кожен з нас, сподіваючись на повернення Криму колишнього статусу, не просто запитує – "Коли?", але і робить свій внесок у наближення цього часу", – сказав Джеляль.
ЩО РОБИТИ ДЛЯ ОПОРУ?
Як вважає лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, жителі Криму не можуть без ризику для свого життя і здоров'я чинити активний опір новому окупаційному режиму. Але кожен може робити те, що йому під силу, – "фіксувати і передавати в офіс Меджлісу кримськотатарського народу всі факти порушення прав людини у Криму, фіксувати і передавати імена окремих людей, які чинять беззаконня щодо людей, ретельно відстежувати, фіксувати і передавати інформацію про факти нанесення окупантами шкоди екології та ландшафту півострова, а також культурним цінностям кримськотатарського народу".
На думку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, кримським татарам варто задуматися над тим, щоб поповнити ряди "Кримської солідарності" – громадської організації, яка відстежує ситуацію з обшуками, затриманнями та арештами у Криму. Чийгоз також вважає, що у Криму не чути голосу кримськотатарської інтелігенції, і було б непогано провести збори, щоб визначити для неї "фронт дій".
ЧОГО НЕ ТРЕБА РОБИТИ У ЗАХОПЛЕНОМУ НОВОЮ "ВЛАДОЮ" КРИМУ?
Лідер кримськотатарського народу радить жителям Криму "ігнорувати вистави під назвою "вибори, які проводяться окупантами, а також "не брати участь у пропагандистських кампаніях окупантів". Крім того, Джемілєв вважає, що праві ті, хто ігнорує колаборантів і ізолює їх від кримськотатарського народу.
Великою мірою, як вважають делегати Курултаю, які зібралися у Києві, просто не треба втрачати людську гідність і національну честь представника народу, який вже кілька століть намагається знищити імперська російська і радянська влада. Лідер кримськотатарського народу також вважає, що мусульмани у Криму не повинні відвідувати мечеті, якими керують ставленики Муфтіяту, що співпрацює з ФСБ. "Жоден імам не може бути повноцінним імамом, якщо він отримує заробітну плату від окупантів", – сказав Джемілєв.
ЯК ДОПОМОГТИ ЗААРЕШТОВАНИМ У КРИМУ ПОЛІТВ'ЯЗНЯМ?
Сім'ї кримських політв'язнів потребують фінансової та моральної підтримки. Необхідно підтримувати їх, і для цього багато що робиться. Наприклад, на конференції Мустафа Джемілєв оголосив усім учасникам зборів, що чекає їх на своє 75-річчя, яке 13 листопада відзначається у будівлі Київської міської державної адміністрації. Він нагадав, що у свій день народження сподівається отримати від гостей не подарунки, а пожертви для дітей та сімей кримських політв'язнів.
Крім того, Ахтем Чийгоз розповів, що необхідно подумати про те, як надавати елементарну допомогу тим політв'язням, яких російська влада етапує за межі Криму, вглиб Росії, куди дуже складно приїхати для надання моральної підтримки. Для того, щоб кримські хлопці відчували соціальну допомогу, вважає Чийгоз, варто збільшити чисельність консульських служб у містах, де знаходяться в'язниці, в яких політв'язні змушені перебувати.
ЩО РОБИТИ З ЧЛЕНАМИ МЕДЖЛІСУ, ЯКІ ПІШЛИ НА СПІВРОБІТНИЦТВО З ОКУПАНТАМИ?
Під час конференції делегатів Курултаю кілька разів лунали заклики про необхідність остаточно вивести зі складу Меджлісу кримськотатарського народу і Курултаю тих представників народу, які пішли на співпрацю з окупаційною владою у Криму. На їхнє місце, вважають учасники конференції, необхідно обрати інших, більш достойних людей, адже це залишається однією з причин, через яку сьогодні на з'їзді складно сформувати кворум.
Наріман Джеляль, навпаки, вважає, що принципи роботи Курултаю не повинні порушуватися, і якщо позбавлення статусу делегата Купултая не прописано у внутрішніх документах, то змінювати досить складну демократичну процедуру обрання представників народу не можна. На його думку, "через кількох членів Меджлісу, які співпрацюють з окупаційною владою, не треба міняти чинні норми", а тому, вважає він, знайти відповідь найімовірніше вийде згодом, після обговорення і прийняття відповідних рішень.
ПОДАЛЬША РОБОТА КУРУЛТАЮ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ
Одне з основних питань конференції делегатів Курултаю – про порядок організації діяльності Курултаю в умовах тимчасової окупації Криму. Саме тому на конференції прийнято рішення, згідно з яким передбачено внесення змін та доповнень до регламенту роботи національного з'їзду. Меджліс кримськотатарського народу зобов'язали внести до 15 січня 2019 року всі необхідні зміни і доповнення. Було також заявлено, що легалізація особливого порядку і спеціальних процедур діяльності Курултаю настане з того моменту, коли запропоновані Меджлісом зміни до регламенту будуть підтримані особистими підписами не менше половини складу всіх делегатів Курултаю кримськотатарського народу.
КОЛИ БУДЕ ОБРАНИЙ НОВИЙ КУРУЛТАЙ?
Учасники конференції ухвалили ще один документ, в якому говориться, що за відсутності можливості проведення демократичних виборів у Криму і нового скликання Курултаю кримськотатарського народу, повноваження делегатів нинішнього національного з'їзду "стають такими, що тривають до часу, коли будуть відновлені умови для проведення на всій території Криму вільних виборів делегатів Курултаю нового скликання". Ця заява стосується всіх рівнів і структур національного самоврядування кримськотатарського народу, в тому числі Меджлісу, центральної виборчої та ревізійної комісій.
Своє ставлення до заяви про пролонгацію повноважень органів національного самоврядування кримських татар повинні особистим підписом протягом двох місяців висловити і ті делегати з'їзду, які з об'єктивних причин не змогли виїхати з окупованого Криму.
Зера Аширова, Київ
Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
