Каздобіна: Інформпростір Криму - це інформаційне гетто
Про це заявила в інтерв'ю Укрінформу радник міністра інформаційної політики з питань інформаційної реінтеграції Криму Юлія Каздобіна, яка брала участь у підготовці схваленої урядом наприкінці грудня 2018 року Стратегії інформаційної реінтеграції Криму.
"Інформпростір Криму можна схарактеризувати як інформаційне гетто, на жаль. Там, переважно, присутні російські засоби масової інформації, доступ до великої кількості веб-сайтів заблокований. У Криму заблоковані деякі сайти, яких навіть немає у списку їхнього Роскомнагляду", - сказала Каздобіна.
За її словами, на окупованій території Криму в український сегмент Інтернету можна зайти, "але далеко не всюди". "Це залежить від провайдерів: деякі блокують більше, деякі – менше, але дуже велика кількість провідних українських веб-сайтів заблокована. Наприклад, "Крим-Реалії", "Українська правда", тобто провідні новинні сайти. Крім того, торік під час вступної кампанії блокували сайт Міністерства освіти, щоб випускники кримських шкіл не знали про пільгові можливості для вступу в українські виші", - нагадала Каздобіна.
Радник глави МІП наголосила, що "для подолання цього інформаційного вакууму співпраця українських телеканалів є дуже важливою. Я сподіваюся, що ми будемо це питання постійно порушувати і питати про соціальну відповідальність ЗМІ, тому що це ж не про політичну боротьбу йдеться! Це йдеться про державні інтереси, про відновлення територіальної цілісності держави Україна. І тут ніхто не посягає на свободу слова: це не означає, що ви не можете критикувати владу, ви її можете і маєте критикувати як засіб масової інформації. Але разом з тим, є певна важлива інформація, яка не є піаром влади, і у ЗМІ є обов'язок, місія – доносити цю інформацію до споживача".
На запитання про те, "як саме зараз відбувається зворотний зв’язок із кримчанами? Як ви отримуєте звідти інформацію", Каздобіна відповіла: "Є громадські журналісти і є ГО, які працюють з адвокатами українських політичних в’язнів на території Криму. Є зв’язки по лінії Меджлісу кримськотатарського народу, є люди, які там лишилися і продовжують там жити. Вони не є політично активними, але вони періодично сюди їздять, і в процесі роботи над Стратегією ми з такими людьми зустрічалися, розпитували, яка, на їхню думку, інформація є потрібною для мешканців Криму. І намагалися врахувати це в документі".
Водночас, зо словами Каздобіної, "треба розуміти, що Стратегія – це в принципі дуже рамковий документ, що розподіляє певні обов’язки між міністерствами і відомствами в процесі збору інформації, моніторингу ситуації. Але все це ще потребуватиме певних механізмів, які будуть створюватися під час напрацювання планів із реалізації. Деякі інструменти там згадуються, той самий телеканал "UA-Крим", який було створено, але більшість іще потребує вироблення".
