Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики
Лише знаючи правду про Голодомор, ми зможемо правильно будувати політику держави
21.09.2021 17:10
Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики
Лише знаючи правду про Голодомор, ми зможемо правильно будувати політику держави
21.09.2021 17:10

Національний музей Голодомору-геноциду в Києві – одне з сакральних місць для кожного українця, одне велике серце, в якому стукотить попіл чотирьох мільйонів сердець людей, котрі загинули від штучного голоду, вчиненого комуністами в 1932-1933 роках. У цьому році, на початку вересня в музеї було відкрито оновлену Залу Пам’яті. А наприкінці листопада у рамках програми “Велике будівництво” запланована презентація концепції експозиції другої черги музейного комплексу.

Про те, коли планується завершити будівництво другої черги меморіалу, про особливості експозиції, яка розміститься в новому музейному просторі, про пошук нових експонатів, документів і спогадів свідків, які б повідали всю правду про трагедію українського народу, Укрінформ попросив розповісти міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.

- Пане Олександре, чому так важливо відкрити другу чергу Музею? Адже Музей уже діє, є чимала експозиція, відтак – чому б не обмежитись тезою «досить пам`ятників трагедіям, давайте памятати про перемоги»?

- Сьогодні музей Голодомору має лише одну залу – це Зала пам'яті. Спорудження другої черги музею Голодомору триває. І саме там має розміщуватися основний експозиційний простір музею Голодомору. «Пам’ятати, щоб бути». Цей вислів якнайкраще пояснює, чому важливо зберегти пам’ять про злочин геноциду, вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців. Лише знаючи правду, ми зможемо відродити власну державність, зробити висновки й правильно будувати політику держави. Саме збереження колективної пам’яті допоможе розбудовувати соціальну, правову, демократичну державу й громадянське суспільство. І я вдячний президенту Володимиру Зеленському, за підтримки якого активно реалізовується така політика. Зокрема, й щодо ініціативи якнайшвидшого завершення будівництва Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні. 

- Коли вдасться завершити спорудження другої черги Музею? Чи йдуть роботи за графіком? Які є труднощі? 

- За планом, завершення спорудження другої черги Музею відбудеться у 2022 році. Труднощі безумовно виникають, адже це непростий проєкт з точки зору конструкції. Але наразі все йде за планом.

- І нспектуючи будівництво другої черги Музею, ви повідомили, що вже відкрилась оновлена інтерактивна експозиція. В чому полягало це оновлення, наскільки «сильнішою» стала ця експозиція?

- Музеї створені для відвідувачів, а отже – мають відповідати вимогам часу. Оновлена експозиція Музею Голодомору створена так, що тут буде цікаво і 5-річним, і 95-річним. Тут і 3D-меппінг на стінах, й інтерактивні карти, а поряд – речі людей, які пережили Голодомор. Кожна із яких має свою унікальну історію. Музей Голодомору – це історія України із 1930-років до сьогодні. 

- Наскільки проєкт вписується в навколишнє середовище? Що ви сказали б «експертам» із соцмереж, які обурюються тим, що «зіпсували парк ще одним Голодомором»? 

- Проєкт другої черги музею Голодомору розроблений таким чином, що будівля музею вписується у простір навколишнього середовища. Дописувачам потрібно лише дочекатися завершення робіт.

- Музей Голодомору розпочав експедицію на Схід та Південь, по чотирьох областях. Якою є мета цієї експедиції? Очікування? 

- Експедиція до Миколаївської й Херсонської, Луганської та Донецької областей реалізується в рамках культурно-мистецького проєкту «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки» за підтримки Українського культурного фонду. Цьогоріч це друга масштабна експедиція Україною, перша відбулася минулого року. Експедиція, яка загалом охопить 10 областей України, має велике значення для збереження пам’яті про геноцид українців. Мета експедиції має кілька напрямків роботи музейних працівників. По-перше, це пошук свідків Голодомору 1932-1933 років, відео-, аудіофіксація їхніх свідчень, фотофіксація віднайдених сімейних архівів і документів 30-40-х років ХХ ст.; по-друге – це пошук нової інформації про місця масового поховання жертв Голодомору, інтерв’ю із краєзнавцями та істориками, що займаються дослідженням цієї теми; по-третє – це пошук унікальних речей для поповнення експозиції другої черги Музею. 

Із результатами експедиції можна ознайомитися на сайті Музею у розділі «Свідчення», що знаходитимуться  у відкритому доступі. 

- Чи є нові наукові знахідки? Які нові наукові напрямки розробляє музей?

- Співробітники музею постійно виявляють нові документи, що доводять злочинну політику комуністичного тоталітарного режиму, висвітлюють різні аспекти Голодомору-геноциду. Приміром, в оновленій залі пам`яті Музею вперше експонуватимуться листи іноземного інженера Джері Бермана, який став у 1932-1933 роках свідком винищення української нації на Донбасі.

- Є критика, що музей перестає з роками бути цікавий. Як пожвавити інтерес до нього? 

- Знову ж наголошу, що завжди потрібно йти в ногу з часом. Доказом цього стала оновлена мультимедійна та інтерактивна експозиція Музею Голодомору. Крім цього, команда Музею розробляє нові освітні програми, інтерактивні екскурсії, заняття, тренінги для дітей різного віку. Музей організовує освітні хаби, бере участь в освітніх фестивалях і заходах.

*   *   *

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-