В СКУ назвали розвиток української мови протидією глобальній російській експансії та асиміляції українців
На цьому наголосила виконавча директорка СКУ Марія Купріянова 10 вересня під час участі в презентації-дискусії «Українська мова: шлях у незалежній Україні» онлайн, передає Укрінформ з посиланням на сторінку СКУ в Фейсбуці.
«Мова єднає нас як світовий український народ і є потужною основою для консолідації суспільства й зміцнення української державності. Саме плекання та розвиток мовної спадщини – одне з важливих завдань Світового конґресу українців, це - частина протидії глобальній російській гуманітарній експансії, це протидія асиміляції нових поколінь українців. Це той напрям, де діаспора активно співпрацює з Україною», - наголосила Марія Купріянова.
Вона повідомила на своїй сторінці в Фейсбуці, що на заході також говорили про те, яку роль українська мова відіграє у формуванні політичної нації ХХІ століття; як протидіяти маніпуляціям і російській гуманітарній експансії: політика влади та дії громадянського суспільства; як підвищити престижність української мови для молоді. Вели розмову також про роль світового українства у формуванні глобального українського інформаційно-комунікативного простору тощо.
Як зауважила Купріянова у своєму виступі на презентації-дискусії, в цьому заході взяли участь представники понад 15 країн, що свідчить про те, наскільки важливим і актуальним сьогодні є мовне питання для світового українства і для для майбутнього українців, де б вони не жили.
Виконавча директорка СКУ нагадала, що Світовий конґрес українців послідовно обстоює позицію про українську мову як єдину державну в Україні. Вона зауважила, що в умовах гібридної війни Росії проти України на перший план виходить необхідність розбудови українського глобального інформаційного простору, стратегії розвитку української освіти на підтримку української мови як єдиної державної, важливість комплексного бачення.
На думку Купріянової, важливим на цьому напрямку є співпраця громадяського суспільства, експертного середовища і України як держави. Ця співпраця має відбуватися як в Україні, так і на міжнародному рівні. «І ключову роль у розбудові такого глобального українського культурного, інформаційно-комунікативного середовища, мовного середовища відіграє організована діаспора. Саме над цим працює СКУ та наші світові громади», - зазначила Купріянова.
Серед тих, хто долучився до дискусії про українську мову, були також представники Українського культурного товариств (УКТ) «Просвіта» в Аргентині - викладачі Ольга Демчук та Габріела Веретка, координатор викладання Роман Данилишин та голова товариства Юрій Данилишин, повідомив референт Референтури преси УКТ «Просвіта» в Аргентині Хав'єр Апонюк Савич в Фейсбуці.
«Дякуємо організаторам в особі Ірини Ключковської, директорки МІОК, за надану інформацію та обмін думками, та виконавчому директору Світового конгресу українців Марії Купріяновій за висвітлення роботи різних українських установ всього світу, і зокрема праці "Просвіти"», - зазначається в дописі.
Під час зустрічі відбулося обговорення результатів дослідження фонду «Демократичні ініціативи», проведене влітку 2020 року. Його презентував аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Сергій Шаповалов.
У дискусії взяли участь директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, директорка МІОК Ірина Ключковська.
Як повідомлялося, презентація-дискусія «Українська мова: шлях у незалежній Україні» органіована Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК) Національного університету «Львівська політехніка» і Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» в рамках бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?», яке МІОК переніс на наступний рік через пандемію коронавірусу.
Бієнале МІОК – це масштабний захід, покликаний стати платформою для спілкування найавторитетніших фахівців, думка яких формує гуманітарний дискурс сьогодення щодо української мови у світі.
