Що робити у ситуації з Газпромом, якщо не судитися з ним?
А що тоді потрібно було робити у 2014 році, коли почалися суди? Платити за газ по 485 доларів, як того хотів Газпром? Нагадаю, через арбітраж ми знизили ціну за той період до $352.
Заплатити 18,5 мільярда доларів за положенням контракту про «бери або плати», і потім кожен наступний рік сплачувати більше 10 мільярдів? Нагадаю, загальна сума за цим положенням контракту до кінця 2019 року перевищила б 80 мільярдів доларів; ми в арбітражі її обнулили.
Що в такій ситуації робити, якщо не судитися? Домовлятися з Газпром?
Коболев спробував, зустрівся з Міллером, без успіху. Наскільки я розумію, різні групи впливу також активно спілкувалися з російською стороною на ці теми, зокрема Юрій Бойко (Росукренерго 2?).
Хто ще мав домовлятися з Газпромом?
Особливо – враховуючи, що Росія на той час вже анексувала Крим і почала активні дії на Донбасі.
Домовлятися потрібно було з Путіним? І на що погоджуватися?
Але Газпром навіть і тоді б навряд чи борги за газ простив. Оскільки Газпром ще ні разу борги Нафтогазу не списував.
Тому і почали судитися.
До речі, в арбітраж першим подав формально Газпром.
Чи може нам не потрібно було вигравати у Газпрому?
Віддати їм 4 мільярди доларів за відібраний газ і ще 80 мільярдів за положенням «бери або плати»? А де взяти гроші на це?
Не платити Газпрому?
Так Газпром би у якості стягнення боргу утримував плату за транзит. Тобто більшу частину 2018 і весь 2019 рік ми би працювали без доходів від транзиту.
В Україні було б економічне падіння замість зростання.
До речі, я все ще чекаю на особисту подяку з боку Гройсмана, якому моя команда завдяки перемозі у Стокгольмському арбітражі забезпечила можливість виконувати держбюджет і показувати зростання економіки.
Після 2020-го року ми би теж або здійснювали транзит безкоштовно впродовж десятків років, або, знову ж таки, ви можете собі уявити які б політичні поступки вимагалися.
А зараз, за рішенням Стокгольмського арбітражу, Газпром нам винний 3 млрд дол. До речі, через те, що Газпром не виконував свої контрактні зобов’язання за транзитним контрактом.
І ми спокійно, конструктивно і виважено нагадуємо нашим контрагентам, що Стокгольмський арбітраж у нашому контракті з Газпромом визначений як єдиний механізм вирішення суперечок. І контракті також зазначено, що його рішення є остаточними та обов’язковими для виконання.
Давайте вирішувати спірні питання у цивілізований спосіб.
Не має нічого абсурдного в тому, що одна сторона контракту хоче, щоб інша сторона виконувала свої контрактні зобов’язання, підтверджені міжнародним арбітражем, який був обраний сторонами спеціально з цією метою.
P.S. Детальніше про новий арбітраж ще напишу.
Юрій Вітренко
FB
реклама