Каховське водосховище не зникне, але перетвориться на болото
Еколог, експерт з управління природоохоронною діяльністю, екологічної політики та моніторингу стану й якості довкілля, кандидат технічних наук Максим Сорока кілька днів відповідав на своїй сторінці у Фейсбуці на запитання українців, схвильованих подальшим розвитком екологічної ситуації в країні у зв’язку з підривом греблі Каховської ГЕС. Укрінформ обрав найбільш поширені запитання й відповіді пана Максима та його колег, котрих він залучив до імпровізованого «стріму».
► Які нагальні потреби прямо на «зараз» і що із Запорізькою АЕС?
- Зараз головне – рятувати населення у нижньому каскаді Дніпра. Ситуація на ЗАЕС – на даний момент не головна проблема. Корито ставка станції наповнене. Загалом же ситуація складна і вона не полегшиться, бо ГЕС та водосховища вже немає.
► Чи потрібно вмикати режим економії води у прилеглих до водосховища населених пунктах та великих містах, зокрема, у Кривому Розі?
- Відповідь – так! Спровокований панічними настроями ажіотаж на воду майже вивів з ладу системи другого та третього підйому води у мережах низки міст. Наші мережі не розраховані на те, щоб усі 200 тис. населення одночасно набирали ванни. Тому тимчасові обмеження водокористувачів виправдані.
Великій кількості населених пунктів доведеться перейти у режим децентралізованого водопостачання у надзвичайних умовах. Я вважаю, що зараз потрібно запровадити обмеження на використання води для поливу присадибних ділянок та городини. За полив газонів – то взагалі треба буде карати. Принаймні, у пік катастрофи.
Щодо Кривого Рогу. Впевнений, що баланс по водопостачанню вирівняють, проте криворіжцям потрібно готуватися до режиму жорсткої економії води. Крім того, сильно постраждають малі селища, які формально є Кривим Рогом, проте так і залишилися на «відшибі». Їм уже потрібно на всяк випадок шукати альтернативи.
Крім того, варто чекати на серйозну зміну рівня ґрунтових вод на прилеглих територіях, особливо вздовж уже колишнього Каховського водосховища. Усі малі сільські громади, на жаль, можуть залишитися без води у криницях.
Зараз ми маємо усіма силами захистити від можливої загрози Дніпровську ГЕС і прилегле до неї Запорізьке водосховище, яке тепер – найбільше сховище прісної води у регіоні. Будемо відвертими: у нас залишилося не так багато варіантів для перерозподілу водного балансу на півдні. Тому це водосховище – південна надія України.
► Чи матиме довгострокові наслідки масове використання артезіанських та інших підземних вод?
- Таке рішення не може бути довгостроковим: виснаження підземних водоносних горизонтів – це екологічна проблема, більша за ту, що склалася. До того ж, колеги підказують, що актуальність гідрогеологічних досліджень складає 5 років. А в Україні системно не проводилися такі дослідження вже років 40.
► Що буде з Каховським водосховищем, воно зникне?
- Вода не зникне. Проте тепер на цьому місті буде тимчасове болото. А вже потім природа придумає, що зробити з цією територією.
Маємо розуміти, що в наших кліматичних умовах водосховище (такого розміру та антропогенного навантаження) має бути глибиною не менше 8 м. Це пов'язано з трьома чинниками. По-перше, для того, щоб воно не промерзало взимку (це важливо для відновлення біоти). По-друге, для підтримки кисневого режиму влітку. Якщо перегріти стоячі води, то згідно з законом Дальтона, кисень почне випаровуватися, що призведе до мору риби. Третє. Для нейтралізування зворотних/очищених стічних вод та подальшого біологічного доочищення – у водосховищі має бути достатній об’єм води. Нагадую, заводи та ЖКГ Запоріжжя беруть воду вище запорізької греблі, а скидають стічні води у Каховське водосховище. Й інші міста так само.
► А якщо збудувати тимчасовий бар’єр для збереження води замість знищеної греблі Каховської ГЕС, це допоможе?
- Дійсно, в «Укргідроенерго» припускають можливість створення на рештках греблі Каховської ГЕС якогось тимчасового бар'єру для втримання запасів води у водосховищі та для запобігання пересуванню збурених донних відкладень. Це жодним чином не означає, що греблю можна відновити та відновити водосховище. Це буде не «тимчасове водосховище», а гниле болото. Тому величезна калюжа глибиною 3-4 м максимум – це не тимчасове вирішення, а проблема.
► Як щодо якості питної води? Чи можна її вживати?
- Через збільшення навантаження на водопровідні мережі є ризик проривів та погіршення води за органолептичними якостями (це, скоріш, припущення). Проте, з точки зору санітарної безпеки, вода залишатиметься придатною для пиття. Треба тільки пропустити її через фільтр-глечик.
Кілька додаткових проблем вторинного забруднення вод у нижньому каскаді:
1. Залив вигрібних ям, мереж каналізації й водовідведення та інших очисних споруд – неминуче призведе до забруднення водної маси, проте це не найгірший сценарій.
2. Враховуючи агропромислову специфіку території, затоплені склади й інші об’єкти збереження хімічних засобів захисту рослин та добрив – це вже гірша ситуація, особливо стосовно добрив. Поки що оцінити ці наслідки складно.
3. Затоплення та припливно-відпливна течія неминуче призведуть до вторинного забруднення водної маси зваженими речовинами, біогенними елементами (сполуками азоту й фосфору). Наскільки серйозні наслідки це матиме, можна буде сказати за 5-10 днів.
► Людей найбільше лякає забруднення води через потрапляння в неї загиблих тварин. Наскільки цей фактор небезпечний?
Відповідає Олег Маренков, проректор з наукової роботи Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара:
- Трупи тварин, які загинули під час розливу водосховища (чи виливу), будуть розкладатися, формувати певне мікробіологічне середовище, вивільняти біогенні елементи до водного середовища. За звичайних умов у кожному водосховищі живуть тварини (гідробіонти), які теж гинуть. У даний момент мертвих тварин буде більше звичайного. Та система водопідготовки і водовідведення повинна справитись із цим викликом, оскільки є різні етапи підготовки води. Зрозуміло, що макроскопічні рештки будуть фільтруватися в першу чергу механічно, а забруднена вода – проходити додаткову систему очистки навіть від мікроорганізмів, які можуть поширитися через наявну ситуацію.
► А як щодо вживання води з колодязів та свердловин? Вона безпечна?
- Територія нижнього каскаду Дніпра і дельти сьогодні – як велика чашка Петрі з масою мікроорганізмів, що активно розмножуються. Затоплена величезна територія зі смітниками, звалищами, трупами тварин (і людей), каналізаційними стоками тощо. Додайте той факт, що зараз не холодний січень. Це все створює сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів. Це реальний ризик інфекційних захворювань та отруєнь. Тому я рекомендую дослухатися до рекомендацій МОЗ і вживати лише привозну очищену воду.
► Повідомляють про вилив у Дніпро 150 тонн паливно-мастильних матеріалів з Каховської ГЕС після її руйнації. Яких наслідків чекати?
- Вважаю, 150 тонн – це навіть недооцінений обсяг. Навіть по мінімуму, якщо взяти загальний обсяг ПММ з агрегатів, які працювали на станції, може виявитися десь 280 тонн. У будь-якому випадку – це лихо. Забруднення цими речовинами створить поверхневу плівку та осяде у донні відкладення. Нічого доброго екосистемі вони не принесуть.
► Чи можна оперативно очистити такий масив води від паливно-мастильних матеріалів та змащувально-охолоджувальних рідин? Можливо, за допомогою сорбуючих бон?
- Давайте дивитися на цю ситуацію об'єктивно. Ці технології просто неможливо використати в умовах війни. По-перше, міни в прямому сенсі пливуть у водному масиві й вибухають, натрапляючи на перешкоди. По-друге, окупанти не дадуть спокійно працювати аварійним інженерам. Тому суто з позиції безпеки персоналу неможливо організувати ліквідаційні заходи. Ми маємо змиритися (розумію, що написав страшне) з фактом цього забруднення.
► Скільки загалом утворилося сміття внаслідок затоплення?
- На затопленій території одномоментно утворилася кількість відходів, яку можна порівнювати з кількістю загальних відходів України за два роки.
► За якими процесами та показниками екологам варто насамперед і ретельно слідкувати у найближчий час?
- Перше – вміст зважених та завислих речовин у воді. Тут точно буде перевищення і показників хімічного/біохімічного споживання кисню, і загального вуглецю.
Спостерігаємо за вмістом нафтопродуктів, забруднення якими вже зафіксовано, а саме за сумою речовин, які екстрагуються так званим петролейним ефіром.
Також бажано мати інформацію щодо насичення киснем у перерахунку до температури та солевмісту води.
Щодо параметрів із загального переліку. Можна очікувати збільшення амонію та нітрит-іону, проте при рН – можливо менше за 7,6, що не буде для екосистеми проблемою. Після відходу води рослини це все «зафіксують» у процесі фотосинтезу.
Однак є велике питання щодо вмісту важких металів та радіонуклідів. Така стрімка течія, напевно, підняла донні відкладення. Наявні дослідження цих відкладень Каховського водосховища свідчать, що там ще той «компот» зі сполук важких металів та спадку Чорнобиля.
А загалом, маємо визнати: після відходу води всі проблеми тільки почнуться – і гуманітарні, і техногенні, й екологічні.
► Підрив Каховської ГЕС назвали екоцидом. Що це значить?
- Наш Кримінальний кодекс каже: «Екоцид – масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу (велику за масштабами аварію чи іншу подію, що призводить до тяжких наслідків).
Ми це вже бачимо! Прямо зараз відбувається масове знищення рослинного та тваринного світів, забруднення водних ресурсів, забруднення атмосферного повітря, а воно обовʼязково станеться, коли підсохнуть уся ця муляка та оголене дно водосховища, що матиме жахливі наслідки для громад.
Саме тому це екоцид у правовому сенсі.
Екоцид у науково-філософському сенсі – складніший для розуміння. Є таке поняття як сукцесія – незворотна зміна всієї екосистеми. Екоцид у широкому сенсі – це свідомі дії, які не просто знищують певні природні об’єкти, а знищують саму стабільність екосистеми та можливість її саморегуляції й відновлення. Екосистеми – раз, і немає. І це квиток в один кінець. На прикладі Каховського водосховища це якраз і відбувається…
Записала Юлія Абакумова, Київ
