Скабєєва не проти «розчленування Росії»: дайджест пропаганди за 2 січня 2024 року
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 2 січня 2024 року.
- Про що свідчить наймасштабніша комбінована атака на Україну
- Чим відповіли українці на Z-ультиматум
- Як мем «бомбити Воронеж» став реальністю
- Навіщо Путін фейкує про Бжезінського
Про що свідчить наймасштабніша комбінована атака на Україну
2 січня, як заявив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук, ворог фактично повторив атаку 29 грудня, як за типами ракет, так і за кількістю засобів повітряного нападу. І цифра дня 2 січня – цілком ймовірно стане рекордом в історії цієї війни.
Головком ЗСУ Валерій Залужний заявив, що «Кинджали» збили за допомогою системи ППО Patriot AD: «Якби ракети вразили свої цілі, наслідки були б катастрофічними».
НАСПРАВДІ, з цього приводу варто зрозуміти щонайменше дві речі.
Перша: дієвість західної зброї – наочна. Продовження її поставок – життєва необхідність. Російські інформаційні операції з рятування «Кинджалів», які почалися ще в травні минулого року, програні вщент. Не тільки в Україні, а й на світовому ринку озброєнь.
Друга: подібна масованість ударів свідчить про те, що через певний час вона піде на спад. На підтвердження цієї тези виступають уламки ракети Х-101, яка була застосована 2 січня. Вона була виготовлена вже в четвертому кварталі 2023 року. Defense Express зазначає, що це аж ніяк не означає, що ракетний арсенал у РФ наразі вичерпується. Але може демонструвати, що темп поточного виробництва впливатиме на інтервали між можливими наступними ударами рашистів.
У будь-якому випадку прогнози, які давалися наприкінці минулого року – виправдалися. Кілька місяців Росія з усіх сил накопичувала ракети, які зараз і застосовуються у великій кількості. Коли цей запас буде вичерпаний, атаки або припиняться, або знову перейдуть у формат поодиноких ударів.
Чим відповіли українці на Z-ультиматум
Масовані повітряні удари по Україні (що тривають вже 5-й день) навряд чи мають якийсь суто воєнний сенс. Скільки б МО РФ не доповідало, що всі «військові об’єкти уражені» (видаючи за такі автосалони «Tesla»).
І як би Путін після «бєлгородської бавовни» не переконував, що «ми б’ємо лише по військових об’єктах», це та багато інших фото з українських міст доводять протилежне.
НАСПРАВДІ, під кінець другого року повномасштабної війни, вся військова інфраструктура України давним-давно розосереджена. І це добре знають у Москві. Саме тому сенс цих ударів (як і минулої зими) – винятково цинічно-політичний: руйнуванням систем життєзабезпечення змусити українців визнати марність свого опору та піти на переговори на умовах Кремля.
Своєрідним маніфестом, який пояснює реальну мету ракетного терору, став пост на одному із Z-каналів: «Знайте, удари не припиняться доти, доки не впаде злочинний режим хунти у Києві. Чим швидше буде вона знищена, а вона буде знищена, так чи інакше – тим швидше настане мир…
Хочете миру – допомагайте. Якщо у вас є адреси місць проживання відомих політиків, пропагандистів, воєнних злочинців українського нацистського режиму – надсилайте цю інформацію мені у бот зворотного зв’язку. Все суворо конфіденційно та анонімно. Цим ви покладете кінець страху, що триває вже 10 років».
А своєрідною відповіддю на цей Z-ультиматум стали численні відео, де одесити та харків’яни на тлі повітряних атак і руйнувань своїх мікрорайонів співають «Ой, у лузі червона калина».
Як мем «бомбити Воронеж» став реальністю
Під час атаки на Україну Росія вчергове почала бомбити Росію. 2 січня МО РФ повідомило про аварійне сходження боєприпасу у Воронезькій області: «Близько 9.00 при виконанні польоту літака ВКС над населеним пунктом Петропавлівка відбулося позаштатне сходження авіаційного боєприпасу».
НАСПРАВДІ, таким чином жовтнева 2022 року трагедія, коли Су-34 впав на 9-поверховий житловий будинок в Єйську, а потім і тогорічний квітневий бєлгородський інцидент з таким самим «позаштатним сходом», підтвердили своє «можемо повторити» вже на воронезькій землі. У Петропавлівці ракета зрівняла із землею цілю вулицю, зруйновано сім будинків, загинули щонайменше 11 мешканців села. Звісно, очікувати масових народних сходів у РФ після цього чергового «позаштатного сходу» не варто.
Проте цікаво, як «поперед батька в пекло» полізла пропагандистка Скабєєва, яка прихапцем звинуватила Україну в скоєнні цієї «терористичної атаки».
Потім, коли в МО Росії визнали, що це впала одна з ракет, які летіли вбивати українців, Скабєєва видалила свій пост. Але його встигли розшерити в офіційному каналі її ток-шоу «60 минут». І навіть потім прибрати раніше на півгодини, ніж вона зробила це на своєму особистому каналі.
Навіть, цікаво, хто з цих «скабєєвих» зламається першим, нервово запропонувавши «тактично залишити Москву» і щось там згадавши про Кутузова. Хоча й ця історична паралель з 1812 роком більше не спрацює, зважаючи на загибель путінського генерала з таким прізвищем в Україні.
Навіщо Путін фейкує про Бжезінського
Але тема «залишити Москву» для спасіння мешканців Бєлгородської, Воронезької, Брянської, Курської, Ростовської та інших прикордонних з Україною областей, дуже актуальна. Росіянам варто дослухатися до пропозиції відомого американського політолога Збігнєва Бжезінського.
Цитату про нібито «розчленування Росії на п’ять частин» Путін регулярно наводить як ілюстрацію «підступних планів Заходу». Востаннє він це робив (посилаючись на Бжезінського), напередодні у московському шпиталі, де проводив політбесіду з пораненими в Україні окупантами.
НАСПРАВДІ, Путін фейкує, покладаючись на те, що покійний американець вже не зможе заперечити йому особисто. Бжезінський писав не про п’ять частин РФ, а три. І не про розчленування, а можливе перетворення Росії на конфедерацію, що призвело до покращення умов життя самих росіян.
У Центрі стратегічних комунікацій, на відміну від Путіна, читали «Велику шахівницю» і без труднощів знайшли справжню цитату Бжезінського: «У цій ситуації російській політичній верхівці слід зрозуміти, що для Росії завданням першорядної важливості є модернізація власного суспільства, а не марні спроби повернути статус світової держави. Зважаючи на колосальні розміри та неоднорідність країни, децентралізована політична система на основі ринкової економіки швидше за все звільнила б творчий потенціал народу Росії та її багаті природні ресурси».
«У свою чергу, така більшою мірою децентралізована Росія була б не настільки сприйнятлива до закликів об’єднатися в імперію. Росії, влаштованій за принципом вільної конфедерації, до якої увійшли б Європейська частина, Сибірська республіка і Далекосхідна республіка, було б легше розвивати тісні економічні зв’язки з Європою, з новими державами Центральної Азії та зі Сходом, що тим самим прискорило б розвиток самої Росії. Кожен із цих трьох членів конфедерації мав би ширші можливості для використання місцевого творчого потенціалу, який протягом століть пригнічувався важкою рукою московської бюрократії».
Тому питання: навіщо у Москві регулярно лякають Росію розкасуванням – не таке однозначне. Зважаючи на те, що Симоньян пропонує застосувати ядерну зброю над Сибіром, а Скабєєва судомно видаляє свій пост, керуючись логікою: «якщо це наші бомбардують Воронеж – то їм можна», – це вже питання безпеки самих росіян, а не путінської Росії.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
