Росія за 10 років не підтвердила жодну власну версію загибелі MH17: дайджест пропаганди за 17 липня
- МН-17: Як Москва плуталася в авіадиспетчерах і не тільки
- Чому вчить історія «Косовського вовка»
- Рашистський годинник Охлобистіна стане музейним експонатом
- Яким буде «русский мир» наприкінці ХХІ століття
МН-17: Як Москва плуталася в авіадиспетчерах і не тільки
Рівно 10 років тому в небі над окупованим Донбасом російський ракетний комплекс «Бук» збив «Боїнг» пасажирського рейсу MH17. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. Жодне державне ЗМІ РФ про цю подію навіть не згадало. Хіба що окремі пропагандистські ресурси використали цей привід, щоб нагадати, як тоді «СБУ влаштувало масштабну провокацію».
НАСПРАВДІ, Росія кілька разів кардинально змінювала свої версії того, хто і як саме тоді збив літак. Суд у Нідерландах, до речі, не ігнорував ці версії – їх усі детально вивчили. Бі-Бі-Сі нагадало головні з них, жодна з яких так і не була підтверджена. Насамперед, самими росіянами.
Спочатку МО РФ та Слідчий комітет Росії стверджували, що «Боїнг» збив якийсь український військовий літак: то Су-25, то МіГ-29, але вагомих доказів за всі ці роки так і не надали.
На «Первом канале» одного разу показали нібито отримані супутникові знімки зближення військового та цивільного бортів. Щоправда, літак, що прямував рейсом MH17, на них виявився непропорційно більшим — настільки, що якби знімок був справжнім, довжина «Боїнга» мала б становити 4,5 км. При цьому Київ передав Гаазі дані про політ усіх військових літаків 17 липня 2014 року. Усі вони були поза зоною ураження пасажирського лайнера.
Влітку 2015 року вже російський концерн «Алмаз-Антей», який випускає зенітні комплекси «Бук», видав свою версію: нібито літак збили ракетою, запущеною в районі селища Зарощенське, яке на той момент контролювали АТО. Незабаром з’ясувалося, що цей район все ж контролювався бойовиками «ДНР», що підтверджують перехоплення розмов самих терористів. Крім того, мешканці Зарощенського пуск ракети не бачили і не чули.
Але російська сторона все одно не поспішала відмовлятись від цієї версії. МО РФ опублікувало кілька супутникових знімків, на яких було видно, що в день аварії «Боїнга» українська установка «Бук» нібито раптом залишила військову базу ЗСУ на Донеччині. Нідерланди попросили Москву надіслати оригінали цих знімків. МО Росії відповіло аж через 6 років: «оригінали не збереглися».
Надалі російські чиновники, прокремлівські ЗМІ та концерн «Алмаз-Антей» ще кілька разів змінювали свої версії, озвучуючи різні варіанти місця пуску — то з поля поблизу Амвросіївки, то з Єнакієво, то з фабрики на північ від Сніжного. Але всі ці твердження виявилися нікчемними — або місце пуску не збігалося з допустимою траєкторією польоту ракети, або свідки з-поміж місцевих жителів і бойовиків «ДНР» відкидали можливість запуску з цих точок.
Паралельно пропагандисти вигадували різні варіації версії про український військовий літак. Вони розповідали про авіадиспетчера з Дніпра Ганну Петренко, яка нібито таємно зникла після аварії «Боїнга». Або про загадкового іспанського диспетчера «Карлоса». А ще про українського військового пілота Владислава Волошина, який начебто й збив «Боїнг».
Представники Нідерландів знайшли їх усіх. Волошин ще у 2015 році повідомив слідству, що не робив бойових вильотів 17 липня 2014 року, і це підтверджується документами Повітряних Сил України. Докладні свідчення слідству також охоче дав командир Волошина.
Диспетчер Петренко, як виявилось, нікуди не зникла. Вона теж поговорила зі слідством та повідомила, що не бачила жодних військових літаків на своєму радарі. При цьому дані своїх радарів Україна, на відміну від Росії, Нідерландам надала.
«Диспетчер Карлос», зізнався, що ніколи не був диспетчером. Виявилося, що він, раніше засуджений за шахрайство, зараз живе в Румунії. Поговоривши з кожним із них, слідство дійшло висновку, що згадані люди не мають жодного відношення до катастрофи літака «Малайзійських авіаліній».
Проте слідство знайшло 20 свідків, які заявили, що бачили в небі слід від пуску ракети 17 липня 2014 року. Усі вони того дня перебували на території, підконтрольній «ДНР». Вісім людей безпосередньо бачили політ ракети в небі, а ще четверо чули гуркіт, а потім побачили в небі слід. Відповідаючи на запитання про можливе місце пуску ракети, більшість з них вказали напрямок ліворуч від населеного пункту Сніжне (окуповане «ДНР»).
Деякі вказували точнішу локацію — місце неподалік Савур-могили чи село Первомайське. Для перевірки надійності суддя вивчив дані телефонного білінгу свідків. 17 липня 2014 року всі вони дійсно перебували саме в тому районі, про який і казали.
Тому відповідь на головне питання: «хто збив літак?» (яким й досі продовжує маніпулювати Росія) – давно відоме. Це встановив суд у Гаазі. А один із винних (Гіркін) вже навіть перебуває за ґратами. Щоправда, з зовсім іншої причини.
Чому вчить історія «Косовського вовка»
До речі, новий гаазький «удар у спину» Росія отримала напередодні. Спецтрибунал у Гаазі присудив 18 років в’язниці екс-командиру Армії Визволення Косово П’єтру Шала.
НАСПРАВДІ, він більше відомий під прізвиськом «Косовській вовк», був заарештований ще 2021 року в Бельгії, слухання велися весь цей час і ось вирок винесено. Його було визнано винним у скоєнні воєнних злочинів – вбивстві однієї людини, а також тортурах та незаконному затриманні ще двадцяти. При цьому доведено, що Шала застосовував насильство не лише до сербів, а й до албанців-косоварів, яких вважав за шпигунів або колаборантів.
«Жертвами були переважно косовські албанці… докази доводять, що людей було затримано та взято під варту за невизначеними звинуваченнями у зраді, пособництві сербській владі… чи недостатній підтримці Визвольної армії у фінансовому, військовому чи політичному плані», — пояснила перед оголошенням вердикту головуюча суддя Маппі Вельдт-Фолья.
Зазначимо, змішаний судовий орган «Спеціальні судові палати та спеціалізована прокуратура з Косова» (який й засудив Шалу) було створено у 2016 році. Формально він є частиною органів юстиції Косова, але всі посади в ньому обіймають виключно іноземні судді та прокурори – щоб забезпечити більшу незалежність. Суд має розслідувати воєнні злочини, злочини проти людяності, тортури та насильницькі переселення, які відбувалися в Косово з початку 1998 року до кінця 2000-го.
До речі, одна з улюблених тез на цю тему російської пропаганди: «за злочини під час війни в Югославії судять лише сербів». Як бачимо, не тільки. Воєнні злочинці національності не мають. І майже 25-річна історія злочину та покарання Шали вчергове вчить росіян тому, що ніщо і ніхто не буде забутий. У міжнародного права немає строку давності.
Рашистський годинник Охлобистіна стане музейним експонатом
Один із цілком можливих майбутніх гаазьких фігурантів «гойдамет всея Русі» Іван Охлобистін нагадав про своє існування в етері «Комсомольской правды», заявивши, що «Україна не має існувати! Українці – це ті ж самі росіяни, але тільки нацисти!».
НАСПРАВДІ, подібні заяви про «українських нацистів» з боку рашистів давно нікого не дивують, тим паче в самій РФ. Для них навіть окрему локацію створюють в Центральному музеї сучасної історії Росії, який оголосив тендер на створення експозиції «Росія. XXI століття» вартістю 90 млн рублів (понад $1 млн).
Відвідувачі виставки дізнаються про точку зору Кремля на те, навіщо Росія захопила Крим, розв’язала війну на Донбасі і розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році. Більшість залів виставки – чотири з шести – будуть присвячені сучасній історії та поясненню концепції «русского мира». Серед іншого в ній буде представлена:
- «Культура Росії у XXI столітті» з артефактами пропаганди. Наприклад, у секції будуть особисті речі Z-блогера Семена Пегова – прес-картка та чохол для мікрофону LIFENEWS. А також годинник, який Охлобистін подарував Захару Прилєпіну (в документації проєкту експонат описаний так: «На циферблаті заводський напис: «Я рашист русский мир»)
- Виставлять і шматок кришталевої люстри Маріупольського драматичного театру – по якому російська армія завдала авіаудару в березні 2022 року, вбивши сотні цивільних людей, які рятувалися від війни.
- Окремі блоки у різних залах присвячені предметам, які російські військові та «воєнкори», як стверджується, привезли з України. Серед них – «шолом з емблемою СС», «ніж Гітлерюгенда в піхвах» та шеврони батальйону «Азов». До речі, в РФ офіційно заборонено демонструвати його символіку. Але чого не зробиш заради висвітлення «Культури Росії у XXI столітті».
Яким буде «русский мир» наприкінці ХХІ століття
Хоча, хто визначатиме культуру Росії до кінця століття – ще велике питання. «Охлобистіни» на війну в Україну чомусь не їдуть. Гинуть у ній зараз виключно регіональні «мільйонери» та учасники інших путінських військово-фінансових пірамід.
І в такій кількості, що, наприклад, ростовські маркетплейси вже почали офіційно набирати на роботу засуджених із колоній-поселень. Таким чином, вже влаштовано понад 230 зеків, які замінять нелегальних мігрантів з Центральної Азії, які в свою чергу замінили росіян, яких Путін утилізував в Україні.
А традиційних для Росії мігрантів вже на системному рівні витісняють африканці.
У першій половині 2024 року кількість вакансій для них, за даними рекрутингового сервісу hh.ru, зросла в десятки разів.
НАСПРАВДІ, найбільше кількість вакансій від російських компаній зросла в Кенії — у 39 разів. У Зімбабве показник збільшився у 15 разів, у Камеруні – у дев’ять, а у Замбії – у вісім, в Алжирі в сім разів.
Загалом, кількість запрошень для іноземних робітників в Росії збільшилася на 68%. З них фахівців сільського господарства – на 63%, працівників у сфері видобутку сировини та будівництва – на 53 та 51% відповідно.
Про всяк випадок цим та іншим «працівникам з Африки», яких, наприклад, поженуть «вирощувати герані» в татарську Єлабугу, варто пам’ятати, що «зона СВО» розширилася всередину Росії вже на понад 1200 км.
Ну а про те, який остаточний вигляд матиме «русский мир» до кінця ХХІ століття (з огляду на його першу чверть): китайським, таджицьким чи вже африканським і уявити важко. Навіть Охлобистіну.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
