У Києві презентували громадське об'єднання дружин і матерів російських військових

Презентація організації відбулась у середу в Укрінформі.

Під час заходу росіянки заявили, що не підтримують вторгнення Росії на територію України, та виїхали з країни майже одразу після початку війни.

Цивільна дружина військовополоненого росіянина, консультанта проєкту «Хочу жить» та співзасновниця руху «Наш выход» Ірина Криніна розповіла, що її чоловік Євген Ковтков був мобілізований.

За словами жінки, 7 липня 2023 року Ковтков потрапив у полон, про що вона дізналася сама з українських ресурсів.

«Десь місяць він був без зв'язку, і я сама дізналася, що він потрапив у полон. У Росії, виявляється, таку інформацію мають шукати самі родичі. Ми зверталися в усі структури, але отримували відповіді, що відео не є підставою для визнання людини військовополоненою. Тут я зрозуміла, що мені потрібно діяти самій», - розповіла жінка.

Вона пояснила, що командування бригад армії РФ не передає інформацію про взятих у полон, замовчує її, «щоб не псувати статистику».

Після того, як Ковткова все ж таки визнали полоненим, жінка зіштовхнулась з проблемою відсутності обмінів, адже вони були заморожені. Жінка вирушила на пошуки чоловіка до України і не очікувала зі сторони українських державних органів відкритості та швидкого дозволу на зустріч з ним.

Криніна підкреслила, що саме це підштовхнуло її долучитися консультанткою до ініціативи «Хочу жить», що є державним проєктом Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

«Ми вирішили об’єднатись, тому що жінки в Росії не отримують допомоги від російської влади, вони не знають, куди їм звертатися за допомогою. До державних структур України вони бояться звертатися, тому що влада РФ їх залякала. Саме тому ми вирішили створити нашу організацію, щоб росіянки могли звернутися до нас, до таких самих жінок, з такими самими проблемами», - пояснила вона.

Співзасновниця проєкту зауважила, що за два неповних місяці було отримано 106 запитів на допомогу в пошуку військовополонених росіян, з яких 17 осіб було знайдено.

Водночас Криніною було організовано шість відеодзвінків для полонених з їх сім’ями, а ще дев’ять буде проведено у січні 2024 року.

Окрім того, вона допомогла в пошуку та поверненні в Росію тіла одного військового, в рамках обміну тілами загиблих між країнами.

Водночас активістка Ольга Ракова, яка виходила на протести проти війни в Москві, розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення виїхала з РФ, щоб бути разом зі своєю матір’ю в Україні.

“Побачивши історію Ірини в Інтернеті, звичайно ж, я дуже захотіла познайомитися з цією сильною жінкою. Я захоплювалась тим, що вона робить. Після знайомства я вирішила разом з нею продовжувати працювати над проєктом... Ми зможемо багато чого досягти, якщо всі жінки об'єднаються”, - зазначила вона.

За її словами, мета проєкту - спонукати російське суспільство сформувати запит до влади РФ на відновлення обмінів військовополоненими та виведення російських військ з України.

Своєю чергою волонтерка, журналістка, співзасновниця руху «Наш выход» Вікторія Івлєва повідомила, що міністерство оборони РФ переважно надає лише формальні відписки на запити щодо пошуку зниклих безвісти військових в Україні.

Журналістка акцентувала, що саме можливість отримувати інформацію від України – чи не єдиний спосіб для багатьох росіян відшукати тих, хто пішов воювати і більше не виходить на зв'язок.

Також жінка наголосила, що російські військовополонені перебувають в набагато кращих умовах, ніж захисники України, яких утримують у тюрмах РФ.

Окрім того, Івлєва зачитала маніфест організації, в якому активістки закликають російських жінок вимагати від влади Російської Федерації обміну військовополоненими.

“Ми об'єднали свої зусилля і зараз розробляємо "дорожню карту", щоб допомогти вам відшукати рідних, яких відправили на війну в Україну, і вам невідомо, що з ними відбувається, встановити зв'язок із тими з них, хто перебуває в Україні у статусі військовополонених, повернути додому з війни своїх чоловіків. Україна готова обмінювати тих, хто прийшов зі зброєю на її землю. Милосердя вище за справедливість. Вимагайте обміну”, - йдеться у цьому маніфесті.

Як повідомляв Укрінформ, за час повномасштабної війни відбулося майже 50 обмінів полоненими.