Яценюк - Ангелі Меркель: «Ми впораємося!»

Українсько-німецький економічний форум в Берліні, якщо судити з висвітлення його в українському медіапросторі і факту прямої трансляції, став чи не епохальною подією. Не пройшов він непоміченим і в Німеччині: конференція стала найбільшою за кількістю учасників економічного форуму у німецькій столиці за останні 10 років - понад 600 бізнесменів.

Така кількість, зізналися українські міністри, здивувала їх самих. Ну і, звичайно, присутність на відкритті глав урядів двох країн - Арсенія Яценюка та Ангели Меркель. Причому, канцлер віддала перевагу спілкуванню з українськими гостями зустрічі російсько-німецького суспільно-політичного форуму «Петербурзький діалог», що проходив одночасно, і після перерви, що викликано різким охолодженням у відносинах.

У своєму виступі Меркель традиційно пообіцяла подальшу підтримку нашій країні, нагадавши, однак, що й Києву добре було б виконати обіцянки. Особливо в частині боротьби з корупцією. Без цієї умови, констатувала канцлер ФРН і під час конференції, і напередодні її, важко розраховувати на успіх реформ взагалі, і залучення зарубіжних капіталів зокрема. Тим часом саме корупція, в тому числі й судової системи, навіть більшою мірою, ніж війна і падіння економіки, є сьогодні основним бар'єром для іноземних, зокрема німецьких, інвесторів.

Ця думка звучала як у виступах представників німецьких компаній на подіумних дискусіях, так і в кулуарах. Виступи, слід сказати, були здебільшого поідбадьорюючими. Фінансисти запевняли, що побачили позитивні зрушення у банківській системі. Бізнесмени, які вже ведуть справи в Україні, обіцяли, що йти з країни не збираються. Представник ЄБРР всіляко нас хвалив (цей банк прямо на конференції підписав гарантійну угоду на 300 млн доларів для закупівлі НАК "Нафтогаз України" близько 1,1 млрд кубічних метрів газу в зимовий період). Торгова мережа METRO, незважаючи на втрату кількох магазинів, навіть збирається розширюватися і інвестує ще у 5 розподільних центрів. Підвищений інтерес викликає у німців - але це традиційно - наш аграрний сектор. Правда, бізнесмени продовжують наполегливо ставити питання про те, як можна придбати українську землю. Ніби не знають, що за законом її дозволено лише орендувати. Напевно, сподіваються на зміни в законодавстві.

Жодна німецька компанія у важкий для України період не пішла з українського ринку

«Жодна німецька компанія у цей важкий період не пішла з українського ринку», - запевнив автора міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічюс. Правда, сума капіталовкладень нашого другого за величиною інвестора його явно не влаштовує. За всі роки незалежності України ФРН вклала в нашу економіку лише трохи більш як 5 млрд доларів. Прямо скажемо, не надто вражаюча уяву сума. А адже попередні понад 20 років у країні не було війни... Товарообіг між країнами поки що продовжує своє падіння. У січні-серпні нинішнього року показник становив 3,4 млрд доларів. Майже на 2 млрд менше, ніж у відповідний період 2014 року - 5,1 млрд доларів (за весь минулий рік сума становила 8,4 млрд дол). При цьому наш експорт становив лише 0,8 млрд дол, у той час як німецький імпорт сягнув 2,6 млрд дол.

Великі сподівання - на початок дії угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС

Великі сподівання чиновники покладають на початок дії з 1 січня 2016 року угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. З огляду на це звертає на себе увагу дещо різна оцінка сторін в частині перспектив співпраці з Росією. Члени нашого уряду не раз повторювали, що з економічною залежністю від північного сусіда покінчено. «Багато дискусій про те, де наш ринок. Ми розберемося з цим», - сказав, зокрема, прем'єр Яценюк, додавши, що частка Росії в наших зовнішньоекономічних зв'язках зменшилася до 12%. Глава Мінагропроду Павленко запевнив, що частка Росії у торгівлі сільгосппродукції взагалі фактично не перевищує 2%.

Німеччина не залишає ідеї створення спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока»

Німецькі політики і підприємці, утім, таку позицію - про повний розрив зв'язків між Києвом і Москвою - розділяти зовсім не поспішають. У своїх виступах канцлер ФРН Меркель і голова Східного комітету німецької економіки (який, власне, і виступив основним організатором інвестфоруму) Екхард Кордес намагалися донести думку про те, що Україна не повинна руйнувати остаточно торговельно-економічні зв'язки зі своїм північним сусідом. У цьому не зацікавлена Німеччина, яка не залишає ідеї створення спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока». Не випадково Меркель наголосила з трибуни, що ЗВТ не спрямована проти Росії.

Тим часом український прем'єр завершив свій емоційний виступ фразою: «Wir schaffen das!» - «Ми впораємося!». Була це імпровізація Арсенія Петровича чи заготовка спічрайтерів - хід, без усякого сумніву, вдалий - закінчити виступ виразом, який став візитною карткою Ангели Меркель. Ці слова вона щоразу промовляє, як заклинання, кажучи, правда, про проблему біженців. Зал по достоїнству оцінив цей реверанс, який, схоже, зменшив певне легке напруження, яке виникло від надто оптимістичної промови глави українського уряду. Ну, якщо чесно, то запевнення у тому, що нинішня влада в Україні «не створила жодного нового олігарха і не дала жодному чинному зміцнити свої позиції» або про те, що в енергосекторі повністю викоренена корупція, викликали серед бізнес-люду певний скепсис.

Взагалі ж, нинішні українські керівники західним, німецьким керівникам подобаються. Вони вільно говорять англійською, а віце-прем'єр Геннадій Зубко взагалі виступив німецькою; їхня аргументація звучить досить переконливо і аргументовано. Але обережність розважливих німецьких підприємців цілком зрозуміла. І треба бути зовсім наївним, щоб очікувати прямої і негайної віддачі від подібних конференцій, якими б чудово організованими вони не були. Берлінська презентація стала однією в ряді аналогічних, які вже пройшли у Вашингтоні і плануються в Парижі, Осло, Лондоні.

Ольга Танасійчук. Берлін.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.