- Тут є кілька рівнів. Перший і найголовніший рівень - це Україна. Останні цифри, які я бачила по опитуванню в Україні щодо Криму, вказують: багато хто не піддає сумніву, що Крим - це Україна. Але майже половина українського суспільства - 47% не вважають за потрібне повертати півострів. Це насправді жахлива цифра, бо якщо Україна сьогодні не буде головним адвокатом повернення Криму, ми не можемо просити міжнародну спільноту допомагати. Тому це має бути соціальним запитом сьогодні в Україні. Кожен українець має знати й розуміти, навіщо нам повертати Крим, і повинен бути зацікавленим у цьому. Тільки після того ми маємо апелювати до наших міжнародних партнерів з тим же посилом, що Україна сьогодні тільки стає незалежною, і нам потрібна допомога.

- Це дійсно допомагає. Те, що відбулось у 2014 році, було абсолютно несподіваним. Водночас, для Росії це був проект, який виношувався вже багато років. Ще Дудаєв (Джохар Дудаєв, лідер чеченського визвольного руху - ред.) у 1995 році казав, що після Чечні Росія на сто відсотків візьметься за Крим. У принципі, всередині російського суспільства це питання підспудно піднімалося час від часу. Втім, світ не був готовий, і те, що ми бачимо сьогодні по різних заявах, світ досі не готовий і не знає як бути з цим. Адже з боку РФ була застосована абсолютно гібридна форма з мілітаризованою агресією, яка не передбачає симетричної відповіді.

Я думаю, що глибинні процеси, які почалися в Україні щодо повернення Криму - з відкриттям Міністерства з питань тимчасово окупованих територій, появою запиту на формування стратегії з деокупації - це повинно мати свій вплив і перейти на міжнародний рівень. Сполучені Штати на сьогодні - це головний гравець на міжнародній арені, й без їх позиції важко чогось досягти. Єдине, ми маємо враховувати, що зараз у США тривають президентські вибори, й поки нова адміністрація не зайде до Білого дому, ми не очікуємо переломних кроків.

НОВІ ПРОЕКТИ МІНІНФОРМПОЛІТИКИ

- Минулого місяця ви отримали призначення першого заступника міністра інформаційної політики. На чому будете зосереджувати свою роботу? Чи є в планах проведення реформ або створення нових проектів?

- Нові проекти абсолютно точно плануються. Моє призначення відбулося лише недавно, втім я певний час була "навколо" міністерства в якості активіста, по суті волонтера, радника міністра з інформаційної політики, й вела тему Криму. Вона так само залишатиметься під моєю безпосередньою опікою, але вже більш формалізовано. Отже, це точно тема Криму, це питання євроінтеграції, це питання комунікаційної реформи, створення офісу страткомунікацій. Це абсолютне продовження комунікаційних кампаній, які ми розпочали з темою Криму, можливо те ж саме будемо робити й по Донбасу. У планах також створення продукції - фільмів, роликів, брошур, газет. У принципі, це вся та діяльність, яка вже була частково запроваджена іншими людьми в міністерстві.

- Чи будуть проекти, спрямовані на міжнародну аудиторію?

- Такі проекти точно будуть, зараз вони в планах. Для прикладу, ми сьогодні показували фільм ("Crimea. The Resistance", стрічка англійською мовою - ред.), це теж продукція нашого міністерства, і вона розрахована на міжнародну аудиторію.

- Це питання вибору. На сьогодні існує альтернатива. Наприклад, щодо телебачення - у багатьох є можливість приймати супутниковий сигнал. На практиці - це умовно 100 каналів, серед яких частина українських. Але багато людей там все-одно обирають російське ТБ.

Для нас головне, щоб альтернатива цьому дійсно існувала, і вона насправді є -  через супутник. До речі, мовлення, яке ми намагаємося відновити через радіовежі - це теж один із кроків, щоб створити таку альтернативу.

Захистити інформаційний простір на сто відсотків неможливо, бо коли ти живеш в еру інтернету і соціальних мереж, ти не можеш поставити паркан чи якось по-іншому регулювати цей простір. Україна - це демократична держава, і вона не обирає для себе шлях, подібний російському. В Росії всі заведені під одну інстанцію, яка зветься Кремль. Державний канал чи приватний - не важливо, всі відпрацьовують одні меседжі. У нас - не так. Ми маємо свободу слова, і це те, чим ми пишаємося.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Фото: Укрінформ, Михайло Марків, Юрій Ільєнко