А ви знаєте: цього тижня Парламент не лише знімав Соболєва

Тиждень з 4 по 8 грудня запам’ятався буремними подіями в політичному середовищі країни. Згадаймо, понеділок почався із блокування каналу NewsOne, у вівторок та середу політичну авансцену захопив Міхо Саакашвілі, через недолугі спроби його заарештувати, а вже в четвер усі “смакували” відставкою Єгора Соболєва з посади очільника Антикорупційного комітету ВРУ.

Між тим, політичний тиждень був багатий не лише цими гучними подіями. Поза суспільною увагою лишилось купа на перший погляд дрібніших, але значущих подій. Це і продовження мораторію на продаж землі до 2019-го року, це і закон (слава Богу, лише в першому читанні. - Ред.) “Купуй українське, плати українцям” - питання, які самі по собі викликають шквал дискусій. Така ж ситуація зі змінами до Податкового та Бюджетного кодексів. Так, усі ці рішення були прийняті саме цього тижня, “під шумок” перманентного скандалу навколо Саакашвілі та Соболєва.

Відтак “Укрінформ” вирішив розібратись, чим же займались народні депутати впродовж останнього тижня.

1. Парламент змінював Бюджетний кодекс, а це — фінансування громад і медичних закладів

7 грудня, Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу — законопроект 7116. Глобальні зміни торкнуться двох сфер: перша — унормування фінансових стосунків місцевих громад та центральної влади, а друга — фінансування медреформи. Крім того, він містить зміни, які стосуються соціального забезпечення та системи фінансування освітніх закладів.

Судячи з пояснювальної записки, деякі зміни в проекті Бюджетного кодексу були для країни, м’яко кажучи, несподіваними, а якщо жорсткіше – шкідливими. Наприклад, норма про реверсні дотації з місцевих бюджетів обсягом у 80%. Тобто йшлося про те, щоб забрати у громад левову частку надходжень і перерозподілити іншим, біднішим громадам. Але ж це суперечить самому сенсу децентралізації — місцеві органи самоврядування втрачали б ті ж таки 80% своєї фінансової автономії. Втім, цю норму парламент не підтримав, і залишив варіант 2017 року, коли 50% зароблених громадою коштів “йде нагору”, і стільки ж лишається громаді.

Друге питання — зміни в фінансуванні медичних закладів. Фактично, вони таки дали старт медичної реформи, бо йдеться безпосередньо про організацію роботи сімейних лікарів. Як пояснює в.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, відтепер “пацієнти починають обслуговуватися в сімейного лікаря, якого обрали вони. А медичний заклад, у якому працюють ці лікарі, отримуватиме пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, що уклав з ним договір.” За словами пані Супрун, це рішення - кінцеве в процесі запуску медичної реформи! Тепер справа - лише за Президентом, який ці зміни має підписати.

2. Парламент скасовував акцизи, робив сигарети дорогими і знижував ПДВ на електромобілі

Змін зазнав і Податковий кодекс України. Відтак, в 2018 році нас чекає значне зростання цін на тютюнові вироби. Пропозицію Комітету з питань податкової та митної політики стосовно підвищення акцизного податку на тютюнові вироби майже на 30% - підтримано. І це не фініш, адже в перспективі планується встановлення акцизного податку на рівні 90 євро за 1000 цигарок, при тому, що зараз він становить лише 20 євро.

На скільки реально подорожчають сигарети — залежить від виробників, але дивлячись на динаміку росту акцизу, можна припустити, що десь так ростимуть і роздрібні ціни. Відтак, курці, кидайте палити, якщо не хочете в перспективі платити (палити?) по сотні з лишком гривень за пачку цигарок.

Великі зміни чекають тих, хто активно купує товари з-за кордону. Відтепер без податку, мита та акцизу в Україні можна отримувати лише три посилки на місяць, сумарна вартість яких не має перевищувати 150 євро. Раніше 150 євро — це була максимальна вартість однієї посилки, а їх кількість не була обмежена.

Якщо обмеження безкоштовних посилок можна вважати “кнутом”, то “пряником” для українців є скасування акцизу та податку на додану вартість на ввіз електромобілів. І це — дійсно перемога! Тепер купити недорогий електромобіль з-за кордону буде дешевше, аніж звичайну автівку на бензині. Між іншим, в мережі вже точаться дискусії, яку марку обирати — Nissan чи Tesla.

Втім, і тут не обійшлось без критики. Зокрема, економічний експерт Борис Кушнірук в соціальній мережі Facebook висловив думку, що така зміна до Податкового кодексу — це погано. “За таких умов взагалі ніхто в Україні не буде намагатися створити виробництво електроавтомобілів” - вважає експерт. Що ж, може доля правди в його словах і є, але купити електричний Nissan задешево — непогана перспектива для українців.

3. Мораторій на продаж землі депутати продовжували...

Натомість надважлива для країни проблема створення ринку сільськогосподарських земель не буде вирішена мінімум до 1 січня 2019 року. Парламент вчергове подовжив мораторій на продаж землі, який діє з 2001 року.

Такий хід парламенту може дорого обійтися Україні. Адже МВФ вже давно вимагає від нас запуску ринку сільгоспземель - це ключова вимога для отримання кредитів. Тому цю новину Європа сприйме, як мінімум, з подивом.

Чергова порція запеклих дискусій про вільний продаж сільськогосподарських земель очікується наприкінці наступного року. І це буде саме той момент, коли йтиме активна президентська передвиборча кампанія. Отже, можна прогнозувати, що тема запуску ринку землі стане в Україні до ряду ключових у «справі агітації і пропаганди».

4. Депутати навіть встигли підвищити собі зарплатню!

Серед інших документів, що були прийняті минулого тижня, є Закон про протидію домашньому насильству. Це один із кроків, що необхідні для ратифікації Україною Стамбульської конвенції про запобігання насильству стосовно жінок і домашнього насильства. Закон передбачає, що Мінсоцполітики має створити Єдиний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Очевидно, що на основі інформації з реєстру правоохоронні органи будуть контролювати осіб, що вчинили подібні правопорушення. І це - необхідно, адже ця проблема дійсно має місце в країні.

Насамкінець, народні депутати скористались димовою завісою, що виникла внаслідок ситуацій із Саакашвілі та Соболєвим, і підвищили собі зарплатню майже в тричі. Відтепер вони отримуватимуть стільки ж, скільки і урядовці — тобто мінімум 16 000 гривень, не рахуючи надбавок за діяльність в комітетах і таке інше. Що тут скажеш? Соцмережі або з цього кепкують, або розлючені. Не будемо ставати на той чи інший бік, але зазначимо: якщо ми кажемо, що нормально доплатити за операцію хірургу, який отримує на місяць п’ять тисяч, то з чого ми взяли, що маємо право вимагати не брати хабарі депутата, який отримує ті ж самі п’ять тисяч зарплати?

Як бачимо, попри усі спроби розгойдати політичну ситуацію в країні, життя йде за графіком, і робота парламенту — в тому числі. Приймаються ключові для країни закони, приймається, наприклад, річний бюджет. Звісно, усе інформаційне “лушпиння” дуже заважає, але воно врешті-решт відсіється ситом раціональності. А нам з вами за цією димовою завісою треба не зважати на купу інформаційного сміття, а виокремлювати дійсно важливі речі.

Микола Романюк, Київ