Рада провалила голосування про перейменування Дніпропетровської області
Голова Верховної Ради Андрій Парубій кілька разів ставив на голосування проект постанови № 8329/П "Про включення до порядку денного сесії Верховної Ради восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) і про його направлення до Конституційного суду України", однак кількість голосів не перевищувала 209, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Я сподіваюсь, що найближчим часом буде внесено новий проект постанови. Ми маємо негайно вирішити питання про перейменування Дніпропетровської області", - наголосив Парубій, зазначивши, що проект постанови 8329/П відхилено.
Народні депутати скандували "ганьба" під час оголошення Парубієм рішення про відхилення постанови.
Співавторами законопроекту про перейменування Дніпропетровської області виступила група народних депутатів, серед яких – Андрій Денисенко, Андрій Тетерук, Юрій Береза, Вікторія Сюмар, Максим Бурбак, Ганна Гопко, Павло Пинзеник, Рефат Чубаров і Леонід Ємець.
Вони аргументують необхідність перейменування тим, що територія нинішньої Дніпропетровської області нерозривно пов'язана з історією українського козацтва та його адміністративно-військових центрів – Січей. Водночас співавтори законодавчої ініціативи зауважують, що Січеслав є другою неофіційною назвою Дніпра та другою за рейтингом симпатій городян.
"Відомо також, що упродовж 1918-1921 років нинішнє місто Дніпро мало неофіційну назву Січеслав, яку через поразку у війні з «червоними» та «білими» не встигли прийняти як офіційну", – йдеться у пояснювальній записці.
Водночас у законопроекті акцентується, що перейменування Дніпропетровської області пов’язане з необхідністю приведення назв таких географічних об’єктів у відповідність до вимог закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", оскільки назва області містить згадку про Григорія Петровського - партійного, більшовицького та радянського діяча, одного з організаторів Голодомору 1932-1933 років.
Конституційний суд у своєму висновку повинен буде визначити, чи не суперечать запропоновані зміни чинним статтям 157 і 158 Основного закону. Так, стаття 157 передбачає, що Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. З іншого боку, статтею 158 визначено, що законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою, і закон не був прийнятий, може бути поданий до ВР не раніше, ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Водночас парламент протягом строку своїх повноважень не може двiчi змiнювати однi й тi самi положення Конституцiї.
У подальшому, відповідно до статті 159 Конституції, законопроект про внесення змін до Конституції може розглядається Радою за наявності відповідного висновку Конституційного суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Основного закону.
