Реформа ЗСУ: більше генеральських посад чи зростання ефективності?
27 березня президент України Володимир Зеленський здійснив кадрові зміни у керівництві Збройними силами України. Своїми указами він призначив генерал-полковника Руслана Хомчака (до цього був начальником Генерального штабу) на посаду Головнокомандувача ЗСУ, а начальником Генерального штабу ЗСУ став генерал-лейтенант Сергій Корнійчук (раніше - перший заступник Хомчака). Водночас на посаду командувача операції Об’єднаних сил призначено генерал-лейтенанта Сергія Наєва (раніше – заступник Хомчака). Зазначається, що подібні кадрові зміни відбулися в межах реформування системи управління ЗСУ (в тому числі, остаточного розмежування функцій між Міноборони та Генштабом, а також переходу на стандарти НАТО) відповідно до Закону про національну безпеку.
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ
Вибудовується нова система військового управління, а саме: головнокомандувач ЗСУ – Генеральний штаб ЗСУ (генерування) – Командування Об’єднаних сил (застосування), розповів заступник директора з міжнародних питань Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
Він каже, що головнокомандувач ЗСУ тепер відповідає за безпосереднє військове керівництво та управління підготовкою та застосуванням ЗСУ. А начальник Генштабу ЗСУ, який підпорядковується головнокомандувачу, відповідає за виконання завдань і функцій, покладених на ГШ ЗСУ. «За новими підходами, Генеральний штаб буде виконувати функцію генерування – тобто, розвиток, підготовку, комплектування, забезпечення ЗС України», - повідомив Самусь.
Нарешті завданнями застосування військ (сил), наголошує військовий експерт, займатиметься Командування Об’єднаних сил ЗСУ. «При цьому, Операція Об’єднаних сил на Донбасі – це тепер одна з операцій, які ведуть та можуть проводити ЗСУ. Себто ООС на Донбасі продовжує командувати генерал-лейтенант Кравченко», - резюмував Самусь
Своєю чергою військовий експерт, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб каже, що генерал Наєв очолював ООС при Порошенко.
«Зараз він командуватиме об’єднаними силами ЗСУ (в т.ч будь-якими операціями ОС), що є посадою вищою та більш адміністративною. Однак ключовою фігурою залишається Хомчак - головнокомандувач ЗСУ, йому підпорядковується армія в цілому. Генеральний штаб (Корнійчук) буде відповідати за адміністративні питання та планування стратегічного рівня, розвиток видів і родів військ. КОС (Наєв) створений для оперативного управління угрупованням військ в масштабі країни. До складу КОС увійдуть ті військові частини, який Головнокомандувач передасть для управління в конкретних ситуаціях», - наголошує вона. І додає: «Всі інші оперативні командування або будь-які військові частини, в разі необхідності, можуть надаватися КОС і застосовуватися КОС за єдиним задумом і під єдиним управлінням. Таким чином КОС є єдиним центром оперативного управління стратегічного рівня. І Корнійчук, і Наєв призначені Зеленським за поданням міністра оборони, але кандидатів запропонував Хомчак».
НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНИМИ БУДУТЬ ЦІ ЗМІНИ
Михайло Самусь наголошує на тому, що ефективність ЗС буде підвищено. «В законі про нацбезпеку йшлося, що термін завершення трансформації – розмежування посад головнокомандувача і начальника Генштабу - 1 січня 2021 року. Утім це діло пришвидшилося. І це добре, оскільки пришвидшується перехід до стандартів НАТО, - каже Самусь. – Також розділені повноваження і сфери відповідальності на стратегічному рівні. Функція загального керівництва відокремлена від функції оперативного управління військами і від військово-адміністративних питань. Україна, таким чином, виконала одну з ключових вимог наших західних партнерів, якої вони домагалися кілька років. І це важливо для наших зв'язків в НАТО».
Виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Віталій Мартинюк перш за все зазначив, що аналог Командування об’єднаними силами - Об’єднане оперативне командування ЗС України, існувало до приходу В. Януковича на посаду президента України, яке потім дуже швидко було розформоване.
«Це стало однією з перешкод для швидкої і якісної організації оборони України проти військової агресії Росії у 2014 році, коли замість підготовленого органу військового управління, здатного сформувати міжвидове угруповання військ, організувати його підготовку, спланувати та успішно провести оборонну операцію проти російських військ і загонів їхніх найманців, в Україні спочатку була розгубленість щодо захисту Криму, а потім нашвидкоруч був створений штаб АТО, керівництво яким покладалось на генералів СБУ, непідготовлених до управління веденням бойових дій на території Донецької і Луганської областей», - нагадує експерт.
Щодо ефективності, то каже Мартинюк, по-перше, це стало значним кроком у чіткому розподілі функцій і повноважень між органами військового управління та уникнення їх дублювання, що знижало рівень ефективності військового управління. «По-друге, ці заходи сприяють підвищенню ефективності підготовки та застосування Збройних Сил України, що в умовах розв’язаної Росією війни проти України є надзвичайно важливим. По-третє, цим само, особливо створенням Командування об’єднаними силами, підвищується готовність ЗС України до відбиття широкомасштабної агресії Росії проти України, якщо вона, не дай Бог, зважиться на неї, оскільки Командування охоплює широкий спектр застосування збройних сил в масштабах держави, а не тільки Операцію об’єднаних сил на сході України. Крім цього, на посаду командувача об’єднаними силами призначено Сергія Наєва, який має бойовий досвід, зокрема, будучи керівником сектору «Б» і ООС. Ну, і по-четверте, перехід на стандарти військового управління НАТО підвищує здатність ЗС України до взаємодії із збройними силами країн Альянсу, що важливо для участі у спільних миротворчих операціях і проведення спільних військових навчань. Це важливий крок на шляху просування України до членства в НАТО», - наголошує Віталій Мартинюк.
Подібним чином висловилася і Олена Трегуб. Кадрові зміни, вважає вона, позитивно вплинуть на ефективність управління та координації на керівній ланці ЗСУ, але… «Прямо вони не впливають на ефективність ведення бою, адже тут все залежатиме як від кадрової політики Корнійчука і Наєва і тактичних планів в тій чи іншій військовій операції, так і від забезпечення ОВТ (озброєння і військова техніка) та виконання ДОЗ (державне оборонне замовлення)», - каже експертка.
Крім того, Олена Трегуб перелічила плюси і мінуси кадрових змін: «Почну з позитивного. По-перше, це розділені повноваження і сфери відповідальності на стратегічному рівні. Функція загального керівництва відокремлена від функції оперативного управління військами і від військово-адміністративних питань. По-друге, наближено до стандартів НАТО, що було вимогою наших західних партнерів. По-третє, оскільки і Корнійчук, і Наєв були запропоновані Хомчаком, то можна припустити, що робота, координація та управління між ними буде злагодженою та без перешкод», - стверджує вона.
– Щодо мінусів, то, за словами Трегуб, по-перше, це додаткове збільшення органів управління та бюрократичних посад. «Наразі існує 15 різних оперативних командувань в ЗСУ. Отже виникає велика потреба у структурних реформах ЗСУ для зменшення бюрократії та підвищення ефективності управлінн, - каже вона. - По-друге, це не впливає на обороноздатність країни. А для підвищення боєздатності і боєготовності війська необхідно проводити чітку оборонну політику, реформування оборонно-промислового комплексу, підвищувати прозорість та підзвітність в оборонній галузі (в т.ч. закупках) та провадити антикорупційну діяльність сектору».
Що стосується «мінусів», то журналіст, головний редактор сайту Цензор.НЕТ Юрій Бутусов також наголосив на тому, що збільшується кількість органів управління і бюрократичних посад.
«ЗСУ перевершує будь-яку армію НАТО за кількістю оперативних командувань по відношенню до числа військовослужбовців, - каже він. - При цьому у нас і так некомплект у всіх цих численних штабах до 50%, і ще більший некомплект безпосередньо у військах. За кількістю штабів ми дійсно найсильніша армія в Європі, а по всьому іншому… Потрібно робити структурні реформи, яких немає, і судячи з баченню Генштабу-2030 - не планується»
Між тим, «слова про стандарти НАТО і "турботу про людину" залишилися словесним фетишем, і тільки дратують армію, оскільки на тактичному рівні армія залишається організованою за радянською моделлю, з радянськими статутами, оргштатною структурою і, що найсумніше, - психологією (…) Вся увага приділяється тільки керованості в оперативній ланці. ЗСУ продовжують бюрократизуватися (…) І це негативно позначається на боєздатності», - резюмував Бутусов.
Мирослав Ліскович. Київ
