Генерал Шайтанов: чому СБУ лише зараз взялася за нього?
14 квітня контррозвідка СБУ затримала генерал-майора Валерія Шайтанова, якого підозрюють у роботі на ФСБ РФ, зокрема в організації замаху на вбивство добровольця Адама Осмаєва (чоловіка застреленої у 2017 році Аміни Окуєвої).
Шайтанову оголосили про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 («Державна зрада») і ст. 258 («Терористичний акт») Кримінального кодексу України.
15 квітня Шевченківський районний суд м. Києва обрав для нього міру запобіжного заходу – тримання під вартою терміном 60 діб. Слідство триває.
Що відомо про невідомого?
З «офіційного», на жаль, небагато. Валерій Альбертович Шайтанов народився 21 жовтня 1963 року. Закінчив Рязанське вище повітряно-десантне училище. Генеральське звання отримав 23 серпня 2015 року як перший заступник начальника 8-го управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ (ЦСО "А", "Альфа"). Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (20 березня 2008 р.), орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (13 серпня 2015 р.).
А от про «темну сторону» Шайтанова…
18 лютого 2014 року він керував штурмовою групою "Альфи", яка захопила Будинок профспілок у Києві під час Революції Гідності. Тоді почалася пожежа, яка фактично знищила будівлю, говорили про загиблих у вогні. Втім, офіційної інформації про це так і не було оприлюднено.
Ще у червні 2014 року голова парламентської тимчасової слідчої комісії з питань розслідування подій на Майдані Геннадій Москаль повідомив, що, відповідно до наявних у нього документів, прізвище Шайтанова фігурувало щонайменше у двох епізодах: щодо підпалу Будинку профспілок і щодо розстрілів на Майдані 20 лютого.
Тоді він оприлюднив "План проведення спеціальної операції", заявивши, що Будинок профспілок 19 лютого штурмувала і спалила «Альфа» за вказівкою керівництва СБУ. Мета – зачистити будівлю від протестувальників. Для цього було створено штурмову групу, яка проникла в Будинок профспілок через Готель “Хрещатик”. До складу групи входило 224 співробітники. Серед них був і Валерій Шайтанов.
Пан Москаль наголошував: «…полковник Служби безпеки України Шайтанов В.А., згідно з даним Планом, очолював групу прикриття та вогневої підтримки, набраної з числа співробітників 2-го Управління спецпідрозділу “Альфа” СБУ, до якої були прикомандировані ще 10 співробітників підрозділів МВС України. На період зазначених подій саме полковник Шайтанов В.А. був начальником 2-го управління спецпідрозділу “Альфа”. Вважаю, що його необхідно терміново викликати на допит щодо інформації про склад всієї групи прикриття та вогневої підтримки, прізвищ 10-ти співробітників підрозділів МВС, прикомандированих до його групи. Неодноразові виклики Шайтанова (…) на засідання ТСК всі троє ігнорують. Служба безпеки України надсилає відписки, що хтось із них на лікарняному, а решта задіяна в АТО».
Після подій на Майдані, частину співробітників «Альфа» або притягнули до слідства, або просто відсторонили від служби, як ото – Шайтанова. «Коли розпочалися активні бойові дії на Сході, то до роботи залучали всі наявні кадрові ресурси. Людей не вистачало, а тим більше – фахових. Тож СБУ прийняло рішення залучити частину «Альфи». Викликали і Шайтанова, якому сказали, що, мовляв, вималювалася для тебе можливість спокутувати провину кров’ю. Утім поновлювати Шайтанова на службі було величезною помилкою», – розповідає колишній заступник голови СБУ, генерал-майор Віктор Ягун.
Так Валерій Шайтанов опинився на Донбасі.
У 2015 році журналіст Юрій Бутусов розповів, що у квітні 2014 року Шайтанов відверто саботував накази командування. Один з офіцерів "Альфи", зокрема, повідомив, що його командир підрозділу Човганюк та його заступник Шайтанов не дозволяють бійцям відкривати вогонь по терористах, які оточили Краматорський аеродром. Цей офіцер розповів, що до них на аеродром прибув колишній командир донецької "Альфи" Олександр Ходаковський, який відкрито перейшов на бік ворога і створив батальйон терористів «Восток», який воював проти України. Ходаковський добре знав Човганюка і Шайтанова, вів з ними переговори, передавав їм воду і продукти. Пізніше, в одному зі своїх інтерв’ю, сам Ходаковський розповів, що тоді відмовив командирів українських силовиків від штурму позицій бойовиків. Коли Човганюку і Шайтанову передали наказ командування атакувати блокпости терористів навколо Слов'янська, вони його виконувати відмовилися та до бійців цей наказ не довели.
Віктор Ягун дещо не погоджується зі словами Юрія Бутусова про «відвертий саботаж наказів командування». «Альфа» не призначена для фронтової війни. Штурмувати підрозділом ціле місто і покласти там увесь склад… Ну, тут дуже багато запитань. Згадаймо, як в травні 2014 року «Альфа» взяла участь в безпосередньо бойових діях і – зазнала чимало втрат. Але не тому, що вони не професіоналами, просто їхній професіоналізм із зовсім іншого напрямку. Ні в якому разі не виправдовую Шайтанова – це ідеологічний ворог, але на той час ситуація була вкрай непростою», – каже Ягун.
Тим не менш, ситуація була розглянута на засіданні оперативного штабу на чолі з тодішнім в.о. Президента України Олександром Турчиновим. За його підсумками, Човганюк і Шайтанов були відсторонені від командування спецпідрозділом «Альфа».
Але відсторонили Шайтанова не надовго. Одразу після того, як Петро Порошенко став президентом, він повернув Валерія Шайтанова на посаду, причому високу – він сів у крісло першого заступника начальника Центру спеціальних операцій і навіть отримав у 2015 році з рук Порошенка звання генерал-майора та орден Богдана Хмельницького III ступеня. За які подвиги? Юрій Бутусов стверджує, що у листопаді 2015 року, коли СБУ проводила спецоперацію в Дніпрі по затриманню одного з лідерів партії «Укроп» Геннадія Корбана, керував нею – Шайтанов. Однак в прес-службі СБУ цю інформацію спростовують.
Чому взялися за нього саме зараз?
Аналітик проекту InformNapalm Антон Павлушко впевнений, що історія з арештом генерал-майора СБУ Шайтанова – це спільна справа спецслужб України і Заходу. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook під заголовком «Місце зустрічі – Гамбург або ЦРУ-СБУ проти Шайтанова-Єгорова».
Зокрема він звернув увагу на те, що в оприлюднених СБУ матеріалах справи по Шайтанову є відео його зустрічей в Європі з імовірним московським куратором полковником ФСБ Ігорем Єгоровим.
Шайтанов та його російський куратор Єгоров - це не лише внутрішньо-українська історія. Його "вели" в щонайменше в трьох країнах – ЄС (Франція, Німеччина, Хорватія). На фото вони проходять повз магазин Blusen und Hemden von Umani – це Gänsemarkt Passage, Gänsemarkt 50, 20354 Hamburg. Прослушкою, скоріш за все, займались умовні американці, бо ці розмови записували ледь не по всьому ЄС. Дані передавали СБУ, а ті вже вели свою гру», – написав Павлушко.
Експерт продовжує: «Показово, що в СБУ є скан паспорту та анкети полковника ФСБ – це або з часів Януковича, коли Єгоров їздив до України, або знову ж таки від американців. Так чи інакше, але про те, що Єгоров закінчував школу КДБ та працював на українському напрямку, знали в умовному Вашингтоні. Ясна річ, що всі його вояжі за кордон також відстежували. Не виключено, що там він зустрічався не тільки з Шайтановим. Тобто, скоріш за все він працював по багатьох інших напрямках, а Шайтанов один з них».
Саме тому, вважає експерт, генерала Шайтанова тривалий час не викривали, а тримали на посаді, використовуючи в гібридній війні проти РФ.
«Палити» Шайтанова передчасно було не варто, адже можна було «сполохати» Єгорова. Чому саме зараз це зробили – мабуть, надійшов дозвіл від старших товаришів, а Єгоров десь проколовся на іншому фронті, і тепер його контакти можна так відкрито "палити". Ну а Шайтанова всі ці роки могли спокійно використовувати для дезінформації, контролювати його зв'язки тощо. Тому "зради" через його роботу в СБУ нема. Просто зараз вже можна його відкрито викривати», – резюмував аналітик InformNapalm.
«Чому Шайтанова вивели саме зараз? Не знаю. Але мені не подобаються затримання на публіку. Я противник піару. Подібні речі слід робити по-тихому. Та… Можливо, для такого «шоу» були якісь причини. Тож – чекаємо продовження, якісь конкретні факти, як проводитиметься розслідування, суд, чи будуть іще затримання й, головне, кого Шайтанов втягнув, кого встиг використати тощо. І це важливо, щоб продовження справді було. Нам уже робили дуже «гучну» прес-конференцію у справі Шеремета, яка згодом виявилася незрозумілим «пшиком», – наголошує екс-заступник голови СБУ Віктор Ягун.
Водночас Ягун не виключає, що це «викриття» може бути з політичним підтекстом: «Ця ситуація, підозрюю, є довгограючою скрипкою. Може, дехто сподівається, що Шайтанов виведе їх на Василя Грицака, з яким той мав нормальні відносини, а далі навіть і на Петра Порошенка».
Натомість, співголова Громадської ініціативи «Права справа», військовий експерт Дмитро Снєгірьов вважає, що Шайтанова просто «злили». «Ймовірно, це робилося задля відволікання уваги від більш значущих фігур з СБУ. Дивною виглядає й «доказова база», коли генерал-майор телефоном обговорює зі своїм російським «колєгою» умови співпраці, а також деталі ліквідації чеченського добровольця... Тут багато запитань», – вважає експерт.
Цілком вірогідно, каже політолог Олег Саакян, що Шайтанова затримали зараз через наявність на це волі й потреби. «Це може бути мессидж Заходу про підконтрольність ситуації й спроможність наших спецслужб. А також для торгів з РФ, яка гальмує процес обміну утримуваними. Власне, це також демонстрація населенню "перемоги" на тлі гучних "зрадо-сигналів". Демонстрація відданості націнтересам й готовності протистояти РФ», – стверджує Саакян.
Державні секрети: чи мав Шайтанов до них доступ?
Віктор Ягун переконує, що «генерал-майорське» звання затриманого ще не означає, що той мав доступ до розробки якихось операцій чи агентурної роботи. Бо Шайтанов не оперативник, він – «бойовик». «Це співробітник силового підрозділу, який залучався на завершальній стадії вирішення певних питань. Або звільнення заручників, або затримання злочинців, або охорона учасників кримінального процесу і так далі. Тим, чим «Альфа» займається насправді», – наголосив Ягун.
Погоджується з колегою Дмитро Снєгірьов, але каже, що якщо Шайтанов був дотичний до проведення операцій співробітниками «Альфи», то, відповідно, беручи участь в нарадах, мав доступ до секретної інформації. «Щодо агентури, то, напевно, ні. Але не виключаю. Про коло його спілкування мені нічого невідомо», – каже Снєгірьов.
Що ж, відповідь на таке запитання - це й є те, що має дати слідство.
Були і, ймовірно, ще є... Скільки в СБУ таких «шайтанів»
З анексованого Криму вийшли тільки 3% співробітників СБУ. «На півострові залишилися більше тисячі зрадників. Аналогічна ситуація склалася й на територія Луганської і Донецької областей, коли співробітники СБУ не тільки стали біля керма новостворених «міністерств держбезпеки» псевдореспублік, але, власне, очолили їх, як ото Пасічник і Ходаковський», – каже Дмитро Снєгірьов.
Військовий експерт наголошує, що не випадково будівлі СБУ на початку так званої «руської вєсни» стали основними об’єктами, захопленими бойовиками. «Режимні об’єкти СБУ «здалися» без жодного пострілу. Ба більше, в зброярнях відомства дивним чином було зосереджено особистої зброї у кількості, яка в рази перевищувала штатний розклад. Наприклад в будівлі СБУ в Луганській області знаходилося 1,5 тисячі стволів, що, в результаті, дозволило озброїти так зване «народне ополчення». А чи не було це спланованою акцією? В Луганській області люди йшли на штурм СБУ «з пустими руками», прекрасно знаючи, де розташована зброярня, про те, що вона не замінована і що не буде жодного опору. І це при тому, що особовий склад СБУ налічував 700 співробітників. Заглиблюватися не будемо, але той факт, що більшість з тих, хто складав присягу Україні – нині складають «кістяк» міністерства «держбезпеки» так званої ЛНР», – наголошує Снєгірьов, згадавши, і про керівника СБУ по Луганській області, генерала Олександра Третяка, і про Василя Прозорова, який працював в центральному апараті, тобто в штабі антитерористичного центру СБУ, і про генерала СБУ Сергія Сємочка.
Розповів експерт і про кілька прикладів «із власного досвіду».
«Між «Права Справа»та СБУ на певному етапі була співпраця. Але якимось дивним чином подробиці такої співпраці час від часу ставали відомими міністерству держбезпеки ЛДНР – наголошує Снєгірьов. – Наприклад, по Захарченку. Ми проводили певні консультації зі співробітниками СБУ, а через два місяці Захарченко вийшов і заявив про те, що йому відомо про плани щодо його ліквідації, а також те, що СБУ найняла для цього «приватну структуру». Ну, ми не є приватною структуру. Також незрозумілою є моя поява на сайті бойовиків (щось на кшталт нашого «Миротворця») із підписом «глава наемного отряда СБУ». Тобто по лінії Служби знову стався витік щодо діяльності груп спротиву на окупованих територіях».
Олег Саакян вважає, що такі «шайтани» в нас точно ще є. «Думаю, ні для кого не є секретом, що до війни ми підійшли з надзвичайно високим рівнем інфільтрації російських агентів в українські органи влади й спецслужби. Особливо інтенсивним цей процес був за часів президентства Януковича – Росія готувалася, а ми роззброювалися, – каже політолог, і наголошує, – Очевидно, що частина з них виявлена й перебуває під оперативним супроводом. Наявність у нас російських агентів – це даність, яка швидко не зміниться. Її потрібно усвідомлювати, протидіяти та враховувати при плануванні будь-яких дій, а по можливості й використовувати».
Т.в.о. начальника ГУР СБУ (липень-листопад 2003 р.), генерал-майор Петро Копка наголосив, що не може із впевненістю заявити про те, що в лавах СБУ «таких» багато, але… «Якщо виходити з того, що у нас фактично війна з РФ, то й логічно припустити, що її спецслужби мають ділом доводити, що не дарма їдять хліб. А тому вербувальних підходів до наших, гадаю, достатньо. – каже Копка. І додає: «А як це стається? Усе залежить від конкретної людини. Є внутрішній стрижень, то буде противитися, а немає – продасть. Це якщо він не "ідейний" русофіл. Усе так, як у звичайному житті».
Мирослав Ліскович. Київ
