Рада завернула законопроєкт про збільшення кворуму у КСУ

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 226 народних депутатів.

Законопроєктом передбачається, що рішення КСУ є ухваленим Великою палатою, а його висновок – наданим, якщо за це проголосували щонайменше 12 суддів Конституційного Суду. Згідно чинного законодавства, наразі для ухвалення рішень необхідна підтримка щонайменше 10 суддів.

Також встановлюється максимальний час для розгляду проваджень Конституційним судом та посилюються вимоги до мотивування рішень суду.

«Держава витрачає на підготовку рішень КСУ мільйони гривень. За такі гроші ми маємо право отримувати вмотивовані рішення, а не на 5-7 сторінок», - заявила представник парламенту у Конституційному суді Ольга Совгиря під час виступу у Верховній Раді.

Зокрема, законопроєктом передбачено, що мотивувальна частина рішення КСУ має містити:

1) аналіз доказів, документів, висновків експертів та інших матеріалів справи;

2) аналіз вимог, викладених у конституційному поданні, скарзі і позицій учасників, залучених учасників конституційного провадження, відповідь на їх основні доводи та аргументи щодо предмету конституційного провадження;

3) обґрунтування необхідності для визнання неконституційним акту (його окремих положень), який втратив чинність (якщо таке мало місце);

4) позиція КСУ щодо предмету конституційного провадження і її виклад із зазначенням основних положень Конституції України, на яких вона ґрунтується, належних і достатніх мотивів та підстав для ухвалення рішення;

5) порядок виконання рішення та/або особливості порядку відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої актами і діями, що визнані неконституційними (якщо такі були встановлені КСУ).

5. У резолютивній частині рішення мають бути зазначені зазначаються:

1) акт (його окремі положення), який КСУ визнав конституційним чи неконституційним, – у справі щодо конституційності акту (його окремих положень);

2) строк втрати чинності актом (його окремими положеннями), якщо такий був встановлений КСУ чи якщо його встановлення є обов’язковим згідно із законом;

3) офіційне тлумачення положення Конституції України, щодо якого було подано конституційне подання, – у справі щодо офіційного тлумачення Конституції України;

4) вказівка на те, що рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено;

5) джерело, в якому рішення КСУ має бути опубліковано.

Провадження у справах, які розглядатиме КСУ, в разі ухвалення вказаного законопроєкту, переважно розглядатимуться в усній формі.

Крім цього законопроєктом унормовується процедура дисциплінарних проваджень стосовно суддів КСУ, а також впроваджується реєстр актів суду.

Як повідомлялося, законопроєкт №4533 було розроблено у відповідь на скандальне рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 р. щодо конституційності системи електронного декларування. Після цього низка фракцій ВР запропонували збільшити кворум для ухвалення рішень КСУ до 17 осіб. Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про розпуск КСУ, однак через відсутність голосів на його підтримку у монобільшості та критики, зокрема і міжнародних партнерів, ініціативу було відкликано. Натомість розроблено законопроєкт «Про Конституційну процедуру», який за словами депутатів має отримати висновок Венеційської комісії.