У ТКГ роз’яснили, чому законопроєкт про перехідний період не суперечить Мінським угодам
Про це у програмі "Взгляд с Банковой" на телеканалі "Дом" заявив речник української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович, передає Укрінформ.
"Ми не вважаємо, що законопроєкт суперечить Мінським угодам... По-перше, Мінські угоди — це тільки частина нормандського комплексу. Воля глав держав нормандського формату, включаючи самого Путіна, важливіша за Мінські угоди. По-друге, і Нормандські, й Мінські угоди — це міжнародний правовий документ, який не має зобов'язального статусу. Що б там росіяни не казали про те, що Рада Безпеки ООН їх схвалила, — це не так", — наголосив Арестович.
За його словами, Мінські угоди мають добровільний, а не обов'язковий характер.
"У перекладі з англійської мови там дуже чітко міститься: "вітає укладення цих угод і схвалює". Але "схвалює" — це ж не означає, що документ має обов'язковий характер. Росіяни весь час намагаються видати протокол від 12 лютого 2015 року, так званий Мінськ-2, за головний документ цілого комплексу документів, а їх, з урахуванням Паризького саміту грудня 2019 року, — сім. Тобто, Мінські угоди мають добровільний характер. За їх невиконання, на жаль, не наступає міжнародна правова відповідальність — інакше Росія була б уже повністю в цій відповідальності", — пояснив речник української делегації в ТКГ.
Він підкреслив, що поки зберігається добра воля сторін, цей документ вважається таким, який сторони ухвалили до виконання та готові виконувати.
"Ми не бачимо російської доброї волі та бажання виконувати ані цей, ані інші документи. Тому ми проявляємо свою добру волю, реформуючи своє законодавство, пропонуючи політичні рішення для того, щоб на Донбас прийшов мир", — заявив Арестович.
Водночас він зауважив, що важливість законопроєкту про перехідний період полягає у розробці механізму постконфліктного врегулювання.
"Війна колись скінчиться. І російські війська будуть виведені з нашої території. Це питання, можливо, післязавтра, питання, можливо, декількох років. Проте окупація Донбасу рано чи пізно закінчиться. І одне з найболючіших місць — що ж буде з окупованою територією в політичному, економічному, правовому відношеннях, щодо безпеки", — сказав Арестович.
За його словами, цим законопроєктом Україна демонструє свої наміри у питанні деокупації Донбасу.
"Ми поводимося, як відповідальна держава. Ми не вигадуємо казки, ми інституційно реагуємо, ухвалюючи законодавство, яке забезпечує післявоєнне врегулювання. І в цьому комплексі законів показано, що на окупованих територіях не передбачена розправа над мирними жителями, позбавлення прав тих, хто не брав участі в окупації, не співпрацював з окупаційною владою. І навіть для тих, хто співпрацював, передбачена ревізія їхньої діяльності та амністія. А ті, хто вчинили тяжкі злочини, відбудуть своє покарання, якщо не втечуть до Росії або ще кудись" , — наголосив речник української делегації в ТКГ.
Як повідомлялося, 4 серпня уряд на засіданні схвалив законопроєкт "Про засади державної політики перехідного періоду". Законопроєкт базується на принципах ООН в частині перехідної юстиції, відповідає стандартам і критеріям ОБСЄ. Документ пропонує закріпити на рівні закону визначення РФ як держави-агресора та окупанта.
Документ розроблений на виконання указу Президента України від 2 червня 2021 року, яким введено у дію рішення Ради національної безпеки "Про деякі питання активізації процесу мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях". Законопроєкт базується на принципах ООН в частині перехідної юстиції, відповідає стандартам та критеріям ОБСЄ - Копенгагенським стандартам і розроблений виключно спираючись на державні інтереси нашої країни.
Уряд зареєстрував у Верховній Раді відповідну законодавчу ініціативу 9 серпня.
Фото: cowo.guru
