Гендерний розподіл у дипломатії України: шлях до рівності
Дипломатична служба раніше була традиційно чоловічою професією, проте останніми десятиліттями відбувається відхід від цього стереотипу. Україна, наслідуючи глобальні тенденції, збільшує представництво жінок у вищій дипломатії, хоча цей процес відбувається повільніше, ніж у багатьох західних країнах.
Посол має найвищий дипломатичний ранг і є офіційним представником держави в іншій країні або міжнародній організації. На відміну від почесних консулів, які можуть бути громадянами країни перебування й виконують обмежені консульські функції, посли мають бути громадянами країни, яку вони представляють, та зобов’язані втілювати зовнішньополітичний курс держави.
Ми розглянули, скільки жінок і чоловіків серед послів і тимчасових представників (в.о. посла) у різних країнах. Отож вирішили сфокусуватися на ролях із найвищим рівнем дипломатичної відповідальності та видимості й тому не брали до уваги нерезидентних послів, консулів, генеральних консулів, заступників глав місій, радників з консульських питань та секретарів (на посади останніх обирають переважно жінок).
РОЛЬ ЖІНОК У ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНИ ТА СВІТУ
Професійна дипломатія тривалий час була суто чоловічою сферою. З моменту становлення у ХІХ столітті в багатьох країнах вона функціонувала за суворими правилами, що категорично не дозволяли участі в ній жінок. Після Другої світової війни жінки офіційно отримали право входити до дипломатичної служби, хоча тоді запровадили обмеження: дипломатки не могли перебувати в шлюбі. Лише наприкінці ХХ століття почалася справжня трансформація професії, і жінки почали активно подавати заявки на роботу в дипломатичній сфері.
Зміни у сфері дипломатії зумовили впровадження політики гендерної рівності в дипломатичних службах (feminist foreign policy) низкою передових країн. Така політика ухвалена у Швеції (2014), Канаді (2017), Франції (2019), Мексиці (2020), Іспанії, Лівії, Німеччині, Люксембурзі (2021), Чилі, Колумбії, Нідерландах, Аргентині (2022) та Словенії (2023). Європейський Союз оголосив просування гендерної рівності та розширення прав жінок ключовою метою своєї спільної зовнішньої політики та політики безпеки, спрямованої на країни, що не є членами ЄС.
Уже третій План дій з досягнення гендерної рівності та уповноваження жінок (Gender Action Plan III) спрямований на те, щоб зовнішня політика ЄС сприяла розширенню участі жінок в політичному, економічному, соціальному та культурному житті. Дипломатична служба ЄС навіть має спеціального посла з питань гендеру та різноманітності (Ambassador for Gender and Diversity). Одним із принципів Плану дій з досягнення гендерної рівності є «лідерство як приклад» – встановлення гендерно чутливого та збалансованого керівництва на найвищому політичному та управлінському рівнях Європейського Союзу.
Сьогодні дипломатична мережа України охоплює 124 країни, де працюють 67 надзвичайних і повноважних послів та 18 тимчасово повірених у справах. МЗС активно шукає кандидатів на посади послів в Алжирі, Вірменії, Греції, Норвегії та інших країнах.
Графік 1. Мережа дипломатичних представництв України, 2024
Частка жінок серед послів України становить 19%, що значно нижче за середнє значення в країнах Європи, 28%, згідно з індексом «Women in Democracy» за 2023 рік. Серед послів держав Америки до інших країн – 25% жінок. Найвищі показники – у Канади та США, де завдяки впровадженню політики гендерної рівності в дипломатичних службах жінки обіймають 51% та 41% посад відповідно.
Графік 2 показує поступове зростання частки жінок на вищих дипломатичних посадах як в Україні, так і у світі. В Україні цей показник зріс від 2% у 1998 році до 19% у 2024-му, що відповідає глобальному трендові – світовий показник за цей же період збільшився з 6% до 22%. Значний приріст частки жінок почався за правління Віктора Ющенка, його темпи зменшилися під час революційних подій та початку війни у 2014 році. Наступний помітний стрибок відбувся від початку каденції Володимира Зеленського, коли частка послинь України в інших країнах зросла з 12% до 19%.
Графік 2. Частка жінок на найвищих дипломатичних посадах в Україні та середнє у світі, %
Сьогодні 12 жінок обіймають посади послів України, ще три є тимчасово повіреними у справах. Деякі з них представляють Україну одразу в кількох країнах: Любов Абравітова – у ПАР та Мозамбіку, Ірина Венедіктова – у Швейцарії та Люксембурзі, Катерина Зеленко – у Сингапурі та Брунеї.
ДЕ ПРАЦЮЮТЬ УКРАЇНСЬКІ АМБАСАДОРКИ
Більшість країн із високою часткою жінок-послів від України (графік 3, таблиця 1) – це відносно невеликі європейські держави: Швейцарія, Люксембург, Бельгія, Ірландія, Північна Македонія. У Північну та Центральну Європу жінок-послів призначають рідше, наприклад, у Данії 17% послів від України – жінки, у Фінляндії – 14%. В африканських країнах частка українських послів-жінок у діапазоні від 14% у Марокко до 50% у Габоні, в латиноамериканських – від 14% на Кубі й у Мексиці до 33% у Венесуелі та Домініканській республіці.
Останніми роками українське МЗС призначило жінок на посади послів у стратегічно важливих країнах. Зокрема, Оксана Маркарова та Юлія Ковалів очолили дипломатичні місії в США та Канаді відповідно. Це має значення, оскільки, за даними дослідниці Енн Таунс, у «престижних» столицях та країнах, із якими важлива безпекова співпраця, традиційно домінують чоловіки-посли, а, наприклад, у країнах Карибського басейну та Латинської Америки чверть послів інших держав – жінки (за даними 2021 року). До Росії з 1991 року було лише кілька призначень послинь від усіх країн світу.
Графік 3. Країни, до яких з 1991 року Україна призначила послинь
Таблиця 1. Список країн, до яких були призначені послині від України з 1991 року
Хоча б раз українські дипломатичні місії жінки очолювали у 27% країн, в яких є чи були представництва України – у 40 зі 149.
ВІД КРАВЧУКА ДО ЗЕЛЕНСЬКОГО: ЕВОЛЮЦІЯ ЖІНОЧОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В ДИПЛОМАТІЇ
Помітна залежність гендерної рівності в українській дипломатії від особи Президента (графік 4). За Леоніда Кравчука (1991–1994) жінок серед послів не було взагалі. За часів Леоніда Кучми (1994–2005) частка призначень жінок виросла до 1,9%, а при Вікторі Ющенку (2005–2010) – до 3,7%. Однак Віктор Янукович (2010–2014) знизив цей показник до 2%.
Петро Порошенко (2014–2019) відновив позитивну динаміку, збільшивши частку призначених на позиції послів жінок до 4,7%. Найбільший прогрес спостерігається за Володимира Зеленського – 21% призначених послів є жінками, і в цьому Україна наближається до світових стандартів.
Графік 4. Частка призначень послинь від усіх призначень за період каденції кожного з президентів України
ВИСНОВКИ
Хоча Україна демонструє позитивну динаміку представництва жінок у дипломатії, нам ще є куди прагнути. Досвід Швеції, Канади, Франції та ЄС, які впровадили принципи феміністичної зовнішньої політики (рівні права, представництво в ухваленні рішень, справедливий розподіл ресурсів), демонструє ефективність такого підходу у просуванні гендерної рівності на міжнародній арені. У разі збереження поточних темпів та за умови впровадження додаткових стимулювальних механізмів Україна має потенціал досягти середньоєвропейського рівня представництва жінок у дипломатії найближчими роками.
Дисклеймер. Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український жіночий фонд. Відповідальною за зміст інформації є ГО «Вокс Україна». Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди ЄС і УЖФ.
Фото: depositphotos.com/ua
Автори:
Дарія Колодяжна, дата-аналітикиня «Індексу реформ»
реклама