Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього
Співорганізатори - ХУАВЕЙ УКРАЇНА, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.
Інформаційні партнери круглого столу – Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», Національна спілка журналістів України.
Учасники: Олег Редько (Oleh Redko) - засновник і керівник бізнес-акселератора Redko Industries та міжнародного благодійного фонду FLAMMA Foundation, венчурний інвестор краудфандингових платформ, Україна; д-р Наталія Черкас (Dr. Nataliia Cherkas) - запрошений професор, Університет Єни (Німеччина), доктор економічних наук, Інститут вищої освіти, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Німеччина; д-р Вікторія фон Розен (Dr. Victoriia von Rosen) - доцент, консультант International Academic & Business Projects, науковий співробітник Інституту вищої освіти, докторант кафедри міжнародної економіки, Німеччина; Мар’ян Данко (Marian Danko) - засновник, директор компаній WeHustle та TECOM Conf, КНР; Микола Скиба (Mykola Skyba) - експерт з питань освіти та навичок майбутнього Українського інституту майбутнього; д-р Віталій Осташко (Dr. Vitalii Ostashko) - віцепрезидент Української Асоціації розвитку інформаційних технологій в медицині, член WHO Digital Health Technical Advisory Group (DHTAG) and Roster of Experts (Україна); Ольга Демиденко (Olga Demydenko) - кандидат педагогічних наук, доцент, начальник відділу академічної мобільності КПІ імені Ігоря Сікорського; Олександр Юрчак (Olexandr Yurchak) - гениральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України, платформа Industry4Ukraine; д-р Максим Беліцький (Dr. Maksim Belitski) - доцент з підприємництва та інновацій в Бізнес школі Хенлі, Університет Рединга, Велика Британія; Надія Васильєва (Nadiia Vasylieva) - засновниця Інституту цифрової трансформації; д-р Лариса Антонюк (Dr. Prof. Larysa Antoniuk) - д.е.н., професор, проректор з наукової роботи, директор Інституту вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»; Ігор Дядюра (Igor Diadiura) - заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Аліна Севастюк (Alina Sevastiuk) - менеджер із зв’язків з громадськістю ТОВ «ХУАВЕЙ УКРАЇНА», модератор.
Коротко. Уряди багатьох країн визначили цифрову трансформацію як один з пріоритетів стратегії розвитку національної економіки. При цьому важливо, щоб кожна країна визначила своє місце на цифровій мапі світу зараз і обрала свій шлях розвитку цифрової економіки на майбутнє.
Міжнародний круглий стіл проводиться в рамках дослідницького проєкту «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», який ініційовано «Хуавей Україна» та здійснюється спільно з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана. Дослідження відбувається в партнерстві з Інститутом цифрової трансформації. Інформаційними партнерами є Український інститут майбутнього, Національна спілка журналістів України.
В основі обговорення цифрової економіки під час круглого столу є дослідження, яке було опубліковано у 2020 році консалтинговою компанією Arthur D. Little та Huawei під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model.». Це одне з найбільших міжнародних оглядів політики цифрової економіки, який дає поштовх безлічі плідних дискусій у всьому світі. Воно є інструментом для публічного діалогу та залучення усіх зацікавлених сторін, щоб разом створити дорожню карту у сфері державної політики щодо цифрової економіки.
Мета круглого столу: міжнародний обмін досвідом розвитку цифрової економіки в країнах світу задля формування стратегічної візії трансформації української економіки, впливу інформаційно-комунікаційних технологій на ринок праці та подальшої розробки дорожньої карти цифрової економіки України.
Програма заходу за посиланням: https://www.huawei.com/ua/news/ua/2020/20201207
Особиста участь буде можлива для журналістів за умови акредитації та підтвердження організатором особистої участі через обмеження у зв’язку з протиепідеміологічними заходами.
Контактні особи для акредитації журналістів на подію для участі в «Укрінформ»:
Андрій Сокольський, тел.: +380 67 571 78 02, e-mail: a.sokolsky@spnua.agency
Олександра Терещук, спеціаліст зі зв’язків із громадськістю ХУАВЕЙ УКРАЇНА, тел.: +380 96 340 66 22, e-mail: tereshchuk.oleksandra@huawei.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.
Підсумкові матеріали:
Університети мають розвивати екосистему інновацій та освіти протягом життя - експерти
Дані із США та країн Європи свідчать, що під час кризи, пов'язаної з пандемією коронавірусу, ймовірність втратити роботу була найвищою у галузях, далеких від цифровізації.
На цьому наголосив доцент з підприємництва та інновацій у Бізнес-школі Хенлі, Університет Редінга (Велика Британія), доктор Максим Беліцький під час міжнародного експертного круглого столу на тему «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього», що відбувся в Укрінформі.
“Ймовірність втратити роботу під час коронакризи була нульовою, якщо люди могли користуватися цифровими технологіями, цифровою інфраструктурою. Освітяни та уряди країн можуть допомогти їм користуватися ними, приватний бізнес теж”, — заявив Беліцький.
За його словами, у Великій Британії працює державна програма розвитку цифрових спроможностей для малого бізнесу. "На її сайті є багато порад, як набути цифрових навичок, можливість звернутися по допомогу до ментора, який консультуватиме з цих питань. Працює безкоштовна телефонна "гаряча" лінія, де розкажуть, як вести бізнес онлайн, як виконувати більше завдань онлайн. Це внесок уряду до цифрового лідерства”, — зазначив експерт.
Водночас модератор круглого столу, менеджер із зв’язків із громадськістю компанії “ХУАВЕЙ УКРАЇНА” Аліна Севастюк наголосила: щоб залишатися конкурентоспроможними і розуміти цифрове майбутнє, молодим талантам і досвіченим керівникам державного та приватного секторів слід здобувати нові знання "і про цифрову економіку, і про технологічні тренди".
За її словами, особливо важливою зараз стає питання освіти впродовж усього життя та партнерство бізнесу й університетів. Наприклад, у Великій Британії Бізнес-школа Хенлі (Henley Business School) співпрацює з компанією Huawei і створює інноваційної програми цифрового лідерства та розвитку талантів для глобальних операторів зв’язку та інших компаній. Бізнес-школа представляє своє бачення розвитку лідерства, управління, цифрової трансформації. Зі свого боку компанія Huawei ділиться глобальним і галузевим досвідом цифрової трансформації, набутим завдяки партнерству з провідними світовими постачальниками рішень у сфері ІКТ у 170 країнах.
У цьому контексті начальник відділу академічної мобільності КПІ ім. Ігоря Сікорського Ольга Демиденко висловила переконання, що сучасний університет має бути не просто освітнім закладом, а цілою екосистемою, в якій важливо забезпечити рівні можливості для всіх.
”Сучасний університет — це інклюзивний освітній простір, в якій існує синергія науки, освіти, інновацій, бізнесу, завдяки якій всі можуть вільно пересуватись, навчатись, розвиватись, спілкуватись, розвивати навички підприємництва у цифровому світі. Значну роль в цій екосистемі відіграють бібліотеки”, — підкреслила Демиденко.
За словами експерта з питань освіти та інновацій Українського інституту майбутнього Миколи Скиби, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив нову якість світу. ”З’являються нові можливості вирішувати складні питання і знаходити рішення у зв’язку з новими викликами. Україні варто проактивно визначити своє місце і роль у глобальних альянсах. І ключовими каналами тут є університети, бізнес-школи, екосистема інновацій за участю академічних центрів, підприємців, корпорацій і венчурного капіталу”, — зазначив він.
Проректор Київського національного університету Лариса Антонюк оголосила про створення ініціативи “Глобальна дослідницька мережа цифрової економіки“. Ця мережа єднає представників наукових, освітніх, державних, комерційних та громадських організацій на основі таких принципів, як відкритість, інноваційність, зацікавленість, незалежність, практична цінність, інклюзивність, практична спрямованість на досягнення Цілей сталого розвитку ООН.
Міжнародний круглий стіл проводився в межах дослідницького проєкту «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», який ініційовано «Хуавей Україна» та здійснюється спільно з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана.
Основою обговорення стало дослідження, опубліковане у 2020 році консалтинговою компанією Arthur D. Little та Huawei під назвою “Think digital. Think archetype. Your digital economy model”.
Важливо об’єднати зусилля для розвитку цифрової економіки – експерт
У розвитку цифрової економіки будь-якої країни важливу роль відіграють інноваційні екосистеми та кластери у регіонах
Розроблений Асоціацією підприємств промислової автоматизації проєкт національної стратегії Індустрії 4.0 сприятиме переходу традиційної економіки до цифрового формату і розвитку регіонів, заявив генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України, співкоординатор платформи Industry4Ukraine Олександр Юрчак під час круглого столу на тему «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього» в Укрінформі.
«Бізнес досить активний, і нашою асоціацією була розроблена національна стратегія Індустрія 4.0 (передана на розгляд Кабміну - ред.), яка має шість напрямків. Цього року вже розроблено проєкт національної програми кластерного розвитку, впроваджуються пілотні проєкти для розвитку інноваційної екосистеми у 5 регіонах. Ці пілотні проєкти ми виконуємо спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України за методикою смартспеціалізації в регіонах.», - зазначив Юрчак.
За словами експерта, українська економіка має великий цифровий потенціал, але наразі передові місця на світовому ринку вона займає лише за деякими показниками щодо інформаційно-комунікаційних технологій завдяки окремим розробникам високотехнологічних продуктів. Рішення, на його думку, в першу чергу, полягає в капітальних інвестиціях в екосистему, для яких потрібна відповідна державна політика.
Круглий стіл, організований компанією «Хуавей Україна», був присвячений розробці моделі цифрової економіки для України з урахуванням міжнародного досвіду. Під час заходу було анонсовано дослідницький проєкт “Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», який проводить КНЕУ ім. Гетьмана за ініціативи «Хуавей Україна» у партнерстві з Інститутом цифрової трансформації та за підтримки Українського інституту майбутнього.
Асоціація підприємств промислової автоматизації України – єдина професійна бізнес-асоціація країни, що об’єднує гравців промислових систем автоматичного керування всіх категорій (інтегратори, постачальники обладнання, дистриб’ютори, замовники тощо). Проєкт національної стратегії Індустрії 4.0, розроблений групою експертів від АППАУ та руху Індустрія 4.0, вийшов в грудні 2018 року, він перебуває на розгляді в КМУ та доступний для експертного обговорення. Документ, зокрема, визначає, що Україна може бути як мінімум регіональним лідером у сфері складних та наукоємних інженерних послуг. Для внутрішнього ринку Індустрія 4.0 має стати каталізатором зростання промисловості.
Україна може стати центром інновацій у найближчі роки - експерт
Сильні позиції України на шляху розвитку цифрової економіки продемонструвало дослідження консалтингової компанії Arthur D. Little та Huawei про 7 моделей цифрової економіки під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model».
Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Дядюра під час міжнародного експертного круглого столу «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього» в Укрінформі.
“Тема цифрової економіки є надзвичайно важливою, їй приділяється величезна увага в усьому світі в останні роки. Ми займаємо передові позиції. Матеріали презентованого дослідження яскраво свідчать, що Україна серед країн, які є “сервісними центрами”, є не новачком, не споживачем, а на гідній позиції”, - наголосив Дядюра.
Він звернув увагу, що 2 грудня 2020 року уряд затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні.
Учасниця заходу, засновниця Інституту цифрової трансформації, кандидат економічних наук Надія Васильєва зазначила, що саме зараз в економічну кризу важливими складовими успіху є національна трансформація на рівні держави та активна роль держави у спільному пошуку рішень для забезпечення інклюзивності в сучасній освіті, сучасної інфраструктури, нового сучасного законодавства з урахуванням нових бізнес-моделей.
«Сучасна цифрова економіка світу - це економіка платформ. Окремі економічні суб'єкти й навіть окремі бізнес-спільноти не зможуть забезпечити швидкого переходу та потужного прориву, який потребує Україна. Країна може стати центром інновацій у найближчі роки, для цього потрібно створити потужну екосистему», - зауважила вона.
Модератор круглого столу, менеджер зі зв’язків з громадськістю «Хуавей Україна» Аліна Севастюк наголосила, що обговорення під час круглого столу свідчить про актуальність досліджень про цифрову економіку та новоствореної мережі дослідників цифрової економіки на основі спільних цінностей заради спільного майбутнього. Ця мережа діє з 2020 року за принципами відкритих інноваційних екосистем з метою міжнародного обміну досвідом та спільної розробки практичних рекомендацій щодо розвитку цифрової економіки.
Основою обговорення цифрової економіки під час круглого столу стало дослідження, опубліковане у 2020 році консалтинговою компанією Arthur D. Little та Huawei під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model». Це дослідження, своєю чергою, стало методологічним підґрунтям для нового дослідницького проєкту в Україні «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього», яке зараз здійснює Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за ініціативи «Хуавей Україна» та в партнерстві з Інститутом цифрової трансформації та Українського інституту майбутнього.
Цифрова економіка: КНЕУ разом з партнерами реалізує дослідницький проєкт
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за ініціативи компанії “ХУАВЕЙ УКРАЇНА” реалізує дослідницький проєкт “Цифрова економіка, вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на людський капітал та формування компетентностей майбутнього“.
Про це повідомила проректор з наукової роботи, директор Інституту вищої освіти Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Лариса Антонюк під час міжнародного експертного круглого столу на тему «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього», що відбувся в Укрінформі.
Цей дослідницький проєкт відбувається у співпраці з Інститутом цифрової трансформації та за підтримки Українського інституту майбутнього.
“Наше спільне дослідження “Цифрова економіка, вплив інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на людський капітал та формування компетентностей майбутнього“ базується на найефективнішій моделі взаємодії університетів, влади та бізнесу, відомій у світі як “потрійна спіраль”, — зазначила вона.
За словами Антонюк, мета дослідницького проєкту — комплексний аналіз сучасних трендів розвитку економіки, перспектив конкурентного позиціонування й інтеграції України до світового ланцюжка доданої вартості у цифровому світі. Також дослідників цікавлять вплив ІКТ на моделі соціально-економічного розвитку, ринок праці, навички та якість життя. В основі дослідження три головні компоненти: систематизація трендів, вивчення кращих світових практик у розбудові цифрової економіки, їхній вплив на трансформацію ринку праці та формування навичок майбутнього.
Антонюк наголосила на комплексності дослідницького проєкту: “В рамках цього спільного проєкту ми ініціювали загальнонаціональне опитування, публічне обговорення моделі цифрової економіки для України, фокус-групи, круглі столи, конкурс науково-дослідницьких робіт, обмін досвідом з дослідниками з різних країн для розробки дорожньої карти розвитку цифрової економіки з відповідним інструментарієм та механізмами її стимулювання, щоб посилити міжнародну конкурентоспроможність України.“
Вона запросила всіх зацікавлених у темі “Цифрова економіка“ долучитися до нової ініціативи “Глобальна дослідницька мережа цифрової економіки“. ”Мета її створення — вивчення впливу цифрової економіки та цифрових компетентностей на сталий розвиток, інклюзивне зростання та конкурентоспроможність людини, компанії, регіонів та країн”, — повідомила Антонюк. Ця мережа єднає представників наукових, освітніх, державних, комерційних та громадських організацій на основі таких принципів, як відкритість, інноваційність, зацікавленість, незалежність, практична цінність, інклюзивність, врахування Цілей сталого розвитку ООН.
«Цифрова економіка створює нові можливості для всіх, рівні можливості на основі спільних цінностей заради спільного майбутнього», — наголосила модераторка круглого столу «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього», менеджер зі зв’язків з громадськістю “ХУАВЕЙ УКРАЇНА” Аліна Севастюк.
Учасниця заходу, засновниця Інституту цифрової трансформації, який є партнером цього дослідницького проєкту, кандидат економічних наук Надія Васильєва відзначила, що важливо залучати громадян у публічний діалог про цифрову економіку, а не лише експертів. За її словами, в Україні актуальними є дослідження моделі цифрової економіки для України та покроковий план дій, а також опитування різних верств населення для покращення обізнаності про технологічні тренди, інклюзивне залучення громадян у розвиток цифрової економіки та аналізу, як опитувані бачать власне майбутнє у цифровому світі.
«Партнерство у професійній спільноті дослідників цифрової економіки, яке створено в рамках цього дослідницького проєкту, репрезентативне інклюзивне опитування різних верств населення, залучення консультантів з інших країн для аналізу політик для розвитку цифрової економіки — це запорука успіху нашої спільної роботи та втілення в життя напрацювань у майбутньому», — зауважила вона.
Основою обговорення цифрової економіки під час круглого столу «Цифрова економіка – платформа спільного майбутнього» 2 грудня стало дослідження, опубліковане у 2020 році консалтинговою компанією Arthur D. Little та Huawei під назвою «Think digital. Think archetype. Your digital economy model». Це дослідження, своєю чергою, стало методологічним підґрунтям для нового дослідницького проєкту в Україні «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Це дослідження зараз здійснює Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за ініціативи «ХУАВЕЙ УКРАЇНА» та в партнерстві з Інститутом цифрової трансформації та Українського інституту майбутнього.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
