300-річчя перейменування Московії на "Россию": невивчені уроки історії та виклики для України
Організатор: Український інститут національної пам’яті; ГО “Мережа захисту національних інтересів АНТС”.
Учасники: Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам'яті; Лариса Івшина - головний редактор газети «День»; Павло Подобєд - начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті, аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей»; Михайло Гончар - президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»; Ганна Гопко - засновниця ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС», голова комітету Верховної Ради у закордонних справах восьмого скликання; Дмитро та Віталій Капранови - українські письменники, громадські діячі.
Коротко. Круглий стіл «300-річчя перейменування Московії на "Россию": невивчені уроки історії та виклики для України» є частиною інформаційної кампанії «Росія – не Русь». У межах експертної дискусії йтиметься про те, яку роль відіграє присвоєння Росією назви і спадщини Русі в інструменталізації історії північним сусідом та насаджування ним міфу про історичну єдність та які наслідки цього сьогодні в культурному й геополітичному вимірах.
Довідково. Інформаційну кампанію «Росія – не Русь» ініціювала Мережа захисту національних інтересів АНТС з метою уникнення нав'язування меншовартості, викривлення історії, а також порушення в суспільному дискурсі теми амбітної ролі України як регіонального лідера в Європі.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Науковці та представники інтелігенції обговорили, як протидіяти привласненню Росією української історії
Петро Перший 300 років тому 22 жовтня своїм наказом перейменував Московську державу на Російську імперію, доточивши кілька століть історії Русі, тобто нашої історії.
На цьому наголошували учасники круглого столу в Укрінформі, присвяченого невивченим урокам історії та викликам для України.
“Якщо подивитися на історичні джерела, на документи епохи Русі, Руської держави, то будь-хто чітко може побачити, що ні до Новгорода, ні до Суздаля, ні до інших земель немає вживання “Русь”. Спочатку назва “Русь” використовувалася тільки для території теперішньої Центральної України і тільки пізніше, з ХІІ століття, для Галицько-Волинського князівства. Оце і є Русь! Навіть самі російські дослідники, в тому числі ХІХ століття, кажуть, що Новгород — це одне, Русь — це інше. І будь-хто може в цьому пересвідчитися. Очевидно, що Московщина намагалася цю спадщину собі привласнити, і вона, власне, це і зробила. І допоки у нас не було політичної державності, особливо не було кому пручатися”, - зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Він додав, що мотивація очевидна - це плюс кілька сотень років: “Московити це розуміли, вони прикручували собі цю історію. Плюс одна річ походити від якогось болотяного хутора, зовсім інша — від серйозного князівства, яке згадується у візантійських текстах, яке існує на політичній карті середньовічної Європи Х-ХІ століть”.
Дробович нагадав, що у 1917-21 роках українці спробували створити таке політичне об’єднання, і вже тоді багато хто говорив про цю фальсифікацію і необхідність історичної правди. Але наш проєкт незалежної республіки тоді програв комуністичному проєктові, що закінчилося ріками крові, зазначив він.
“І ось з 1991 року ми вже маємо право і спроможність давати відсіч у боротьбі за свою спадщину. Бо це наша спадщина, ми нікуди не дівалися з цих земель, ми корінням вростаємо в цю історію, нам не треба самим собі нічого доводити. Тому потрібно досліджувати ці еволюції, боронити цю правду, популяризувати її в світі. Тут є дві стратегії. Перша — це казати: “Ось фактаж, росіяни брешуть” - і розвінчувати, показувати їх політичну мотивацію. А друге, мати свої задачі - ми промотуємо свою історію у світі, показуємо джерела, зв’язки Руського князівства з іншими політичними утвореннями тих чи інших часів і просто не зважаємо на всю цю брехливу конструкцію, якою вони є. Тобто одночасно даємо відсіч брехні і паралельно робимо свою справу. Це мені здається двома шляхами успішної роботи в цьому напрямку”, - сказав голова УІНП.
Водночас головна редакторка газети «День» Лариса Івшина зауважила, що далеко не всі українці живуть в цьому історичному матеріалі і усвідомлюють себе спадкоємцями Русі, які повинні вступити повністю у права власності. “Для багатьох людей це ще бажане відкриття. Найперше, напевно, тому, що масове перенавчання суспільства ніколи не було державною політикою”, - зазначила вона.
При цьому Івшина нагадала, що свій внесок у це робить “День”, видаючи просвітницьку бібліотеку, яка доносить українську історію і в якій вийшли, зокрема, такі видання, як "Україна Incognita", “Сила м’якого знака”, “Детокс”.
Своєю чергою письменник, громадський діяч Віталій Капранов повідомив, що вони з братом Дмитром створили книгу “Історія Європи. Український погляд”, яка дає зрозуміти українцю історію Європи з нашої точки зору. Книжка є в інтернеті, кожен може її скачати.
Він також звернув увагу Інституту національної пам’яті, що сучасна Росія краде у нас не тільки назву “Русь” і треба цьому протистояти. “У нас уже практично вкрали скіфів - “валдайські скіфи”, “сибірські скіфи”, “скіфо-сибірська культура” - оця вся хрєнь сьогодні вважається науковою. Тож варто побудувати стратегії з протидії крадіжки нашої історії”, - підкреслив Капранов.
Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар висловив тезу про те, що “Росія — це досконала клептократія кочового типу, тому що спочатку вона освоює ресурси тих територій і країн, які потрапляють під контроль відповідного політичного режиму в Москві чи Петербурзі, а потім поширює цю свою експансію не тільки на матеріальні активи, а й на відповідний духовний та історичний спадок цих територій”.
Він, зокрема, висловив думку, що в путінській Росії зробили висновки з розпаду СРСР і там є усвідомлення ризиків її колапсу, хоч про це публічно не говориться.
А начальник відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті, аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей» Павло Подобєд вважає, що одним із завдань для українських науковців є створення історії країн і народів Російської Федерації. “Ми не тільки маємо сформувати україноцентричний погляд на себе, на Україну, і говорити про нашу історію, про наш погляд на сусідів на Заході, як це зробили брати Капранови, потрібен також наш погляд на сусідів на Сході. Ця тема архівразлива для Російської Федерації, вона буде надзвичайно важливою з точки зору національного будівництва для корінних народів, принаймні для народів-мільйонників в РФ”, - сказав Подобєд.
Засновниця ГО "Мережа захисту національних інтересів АНТС", голова Комітету ВР у закордонних справах восьмого скликання Ганна Гопко, своєю чергою, закликала українців відвідати храм Святої Софії, щоб побачити оригінал Конституції Пилипа Орлика. “Конституція Пилипа Орлика, так само, як і храм Святої Софії, говорить про те, що Україна — держава з понад тисячолітньою історією, Україна є самобутня, справді суб’єктна держава на відміну від експериментального утворення, яким є сучасна Росія, якою була Московія, а далі Радянський Союз. Це невдала копія чи спроба скопіювати Україну, щоб примазатися до європейської цивілізації. Це держава-підробка, і тому перемога України — не лише перемога в російській збройній агресії, але й на історичних фронтах”, - підкреслила вона.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
