Закон України про соціальну та правову підтримку заручників кремля

Організатори:  ГО “Об'єднання родичів політв'язнів Кремля”.

Учасники: Ігор Котелянець - голова Об’єднання родичів політв’язнів кремля; Олександр Кононенко - представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони; Катерина Осадча - лідерка соціального проєкту «Знайти своїх»; Тетяна Катриченко - координаторка Медійної ініціативи за права людини; Ольга Скрипник - голова правління Кримської правозахисної групи; Тетяна Матюшенко - дружина цивільного заручника Валерія Матюшенка; Оксана Захтей - дружина політв’язня Андрія Захтея; Альона Луньова - адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA; Катерина Огієвська - представниця ГО “Цивільні полонені”; Юлія Полєхіна - юристка Правозахисної Групи «СІЧ».

Модератор: Анастасія Багаліка - правозахисниця, ведуча Громадського радіо.

Коротко. Захід організовано Об’єднанням родичів політв’язнів Кремля та Кримською правозахисною групою під егідою радіопрограми «Звільніть наших рідних», що виходить на Громадському радіо.

Дискусія відбудеться за участі Медійної ініціативи за права людини, Центру прав людини Зміна, соціального проекту «Знайти своїх» Катерини Осадчої.

19 листопада 2022 набрав чинності Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Вперше за 9 років російської агресії проти України з’явився закон, який гарантує допомогу від держави громадянам, які пережили чи продовжують перебувати в полоні, а також їх родинам.

Закон передбачає регулярну грошову допомогу, правовий захист, медичні та реабілітаційні заходи, збереження робочого місця, безкоштовну освіту, забезпечення житлом та ряд державних сервісів.

Розробку та впровадження порядків надання державної підтримки покладено на Мінреінтеграції.

Які можливості дає закон та які пільги гарантує? Чи запрацював закон насправді? Які проблеми заважають державі почати надавати комплексну підтримку тисячам полоненим та їхнім сім’ям? Чи є соціально захищеними сьогодні ці категорії громадян?

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Акредитація триватиме до 12:30 12 січня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Порядок надання медичної та психологічної реабілітації звільненим з полону українцям досі не розроблений — правозахисник

В Україні досі не розроблений порядок надання медичної та психологічної реабілітації звільненим з полону та їхнім рідним.

Про це адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова сказала під час публічної дискусії в Укрінформі на тему “Соціальна підтримка заручників, політв’язнів та їх родин: чи допомагає держава українцям, що опинилися в катівнях кремля?”.

“Коли ми кажемо про закон, зокрема закон, який встановив додаткові гарантії забезпечення прав соціального захисту, правового статусу осіб, чия свобода була обмежена у зв’язку зі збройним конфліктом, ми маємо говорити про те, що держава на себе взяла зобов’язання. Коли ми говоримо про ці додаткові права, ми маємо говорити, що це право на соціальний захист, це відновлення документів, це питання освіти, страхового стажу і працевлаштування, тобто низки гарантій, які держава зобов’язується реалізовувати. І відсутність порядку реалізації цих прав не звільняє державу від неї. Про це каже нам широка практика Європейського суду з прав людини. Зараз ми говоримо, що частина сервісів недоступна. Зокрема, такий важливий сервіс, як медична та психологічна реабілітація. Такого порядку не розроблено”, - наголосила Луньова.

За її словами, такий порядок “загалом дуже складний для держави Україна”.

“До початку дії цього закону (Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» - ред.) ми намагалися взяти досвід ветеранських організацій і загалом Міністерства з питань ветеранів для того, щоб їхні системи реабілітації мати змогу застосовувати для осіб, які пройшли полон і є цивільними полоненими, і такими, які відбувають покарання, знаходяться в місцях несвободи на території російської федерації чи окупованої території через політичні переслідування. І наразі система реабілітації не працює”, - підкреслила Луньова.

Вона зауважила, що без медичної або психологічної підтримки дуже важко колишнім полоненим повертатися до нормального життя.

“Що стосується розробки механізмів, тут важливо говорити про лідируючу роль Міністерства з питань реінтеграції та окупованих територій, які, на жаль, чомусь сьогодні не беруть участь у цій дискусії, хоча насправді мали б, тому що саме вони визначені тими суб’єктами, які відповідають, координують діяльність за цим законом”, - зауважила експертка.

Вона наголосила, що такі важливі речі необхідно комунікувати з державою, зокрема, з Міністерством з питань реінтеграції та окупованих територій, “наполягаючи на тому, що це їхня лідируюча роль, і не забувати про те, щоб контролювати виконання і наявність цих порядків”.

“Для нас важливо звертати увагу держави на ті порядки, яких досі нема. Тому що це означає, що ті люди, які постраждали від полону, або родини, чиї родичі знаходяться досі в полоні чи в місцях несвободи через політичні переслідування, лишаються в цьому контексті без захисту. І тут я хочу навести приклад іншого закону - Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти, який був прийнятий, який начебто постійно змінюється, але на практиці він не працює”, - сказала Луньова.

Як відомо, 19 листопада 2022 набрав чинності Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».

Закон передбачає регулярну грошову допомогу, правовий захист, медичні та реабілітаційні заходи, збереження робочого місця, безкоштовну освіту, забезпечення житлом та низку державних сервісів.

Розробку та впровадження порядків надання державної підтримки покладено на Мінреінтеграції.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк