Що має зробити держава у 2023 році для захисту прав людини в умовах війни: рекомендації правозахисників

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ, Центр прав людини ZMINA

Спікерки:  Альона Луньова - директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA; Анастасія Бурау - юристка з питань адвокації БФ “Право на захист”; Віолета Артемчук - координаторка Громадської організації “Донбас СОС”; Анастасія Калініна - юристка Громадської організації “Крим SOS”; Юлія Матвійчук - менеджерка з адвокації благодійного фонду “Восток SOS”.

Теми до обговорення:

• Що має зробити держави для притягнення до відповідальності осіб, які вчиняють воєнні злочини?
• Хто має бути визнаний постраждалими від війни? Чому це необхідно зробити якомога швидше?
• Якою має бути система компенсації за майно, зруйноване під час війни?
• Які кроки має зробити уряд у 2023 році в сфері захисту прав людини? 

Про це будемо говорити під час презентації переліку пріоритетних кроків держави у сфері захисту прав людини в умовах великої війни на 2023 рік, які підготували експерти Коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України.

Довідково. До складу Коаліції організацій входять: Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV, а також на Фейсбук-сторінці Центру прав людини ZMINA.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform

Підсумкові матеріали:

Держава має напрацювати ефективний механізм компенсації за зруйноване житло — експертка

Держава має напрацювати ефективний механізм компенсації за зруйноване чи пошкоджене внаслідок російських обстрілів житло.

Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ заявила юристка з питань адвокації БФ «Право на захист» Анастасія Бурау, передає кореспондент Укрінформу.

«Щодо конкретно компенсації, то до початку повномасштабного вторгнення існував певний механізм компенсації, який застосовувався для Луганської і Донецької областей, але наразі він не відповідає на всі виклики повномасштабної агресії і той величезний обсяг руйнувань, до якого агресія призвела. Тому загалом держава має вибудувати новий механізм, який був би дієвим і прозорим», - сказала експертка.

Бурау наголосила, що однією з ініціатив, яка спрямована на це, є законопроєкт №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій». За її словами, наразі цей проєкт закону неідеальний і потребує доопрацювання, оскільки містить певні обмеження щодо того, кому і за яку нерухомість може бути надана компенсація. Також є питання до способів надання такої компенсації.

«Закон має передбачати способи надання компенсації, можливості для людей і загалом врегулювати цю процедуру. Тільки тоді ми зрозуміємо, що цей механізм запрацює. Можливо це будуть не кошти. Одним зі способів компенсації може бути фінансування будівництва або його (житла - ред.) придбання за допомогою житлових сертифікатів. Тобто не кошти видаються людям, а держава бере на себе певне зобов'язання», - підкреслила юристка.

Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців підписали Меморандум про співробітництво, яке передбачає запуск платформи «Україна – наш Дім» (Ukraine is Home). У фокусі проєкту Ukraine is Home, по-перше, прозора та справедлива компенсація за пошкоджене та зруйноване житло, механізм якої визначає законопроєкт №7198, по-друге –забезпечення прямої допомоги громадянам для відновлення житла, по-третє – будівельні хаби, децентралізовані склади, які будуть містити наперед закуплені будівельні матеріали для забезпечення нагальної потреби для проведення термінових ремонтів.

У Києві презентували 10 пріоритетних кроків для України щодо захисту прав людини

Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, підготувала рекомендації для влади щодо 10 пріоритетних кроків для держави у сфері захисту прав людини. Їх презентація відбулася під час пресконференції в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

«Перша рекомендація до Верховної Ради – ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду та відповідне законодавство, яке дозволить національному законодавству відповідати на виклики збройного конфлікту. Водночас у Кримінальному кодексі України немає поняття «злочин проти людяності», хоча ми розуміємо, що вони вчиняються на території України збройними силами рф. Частина Кримінального кодексу, яка відповідає на питання складу воєнних злочинів, також має бути деталізована», - зазначила директор з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Своєю чергою координатор Громадської організації «Донбас СОС» Віолета Артемчук зауважила, що держава має створити можливості для осіб, які здобули освіту на окупованій території, підтвердити свою кваліфікацію та отримати диплом українського зразка. Крім того, необхідно спростити процес видачі документів українцям, які перебувають в окупації. На її думку, ця процедура має набути адміністративного характеру.

«На окупованих територіях, наприклад, свідоцтво про народження дитини українського зразка можна отримати лише через суд. Людина має виїхати з окупованих територій або знайти представників, які могли б подати до суду низку документів для рішення, яке ухвалять не одразу. А виїхати зараз важко. Надалі це може призвести до проблем у реалізації прав українців», - зазначила Артемчук.

Водночас юрист громадської організації «Крим SOS» Анастасія Калініна підкреслила, що необхідним кроком для України стане запровадження комплексної медичної, соціальної та психологічної допомоги для військовослужбовців і цивільних після повернення з полону та їхніх родин.

Держава також має змінити підходи до призначення допомоги на проживання ВПО, аби уникнути дискримінаційних перевірок переселенців, зауважила менеджер з адвокації благодійного фонду “Восток SOS” Юлія Матвійчук. На її думку, потрібно налагодити системну координацію між органами влади на місцях та громадськими й міжнародними організаціями, аби вдосконалити процедуру евакуації цивільних із зони бойових дій.

За словами експертів, рекомендації будуть розіслані народним депутатам та уряду.

Як зазначила Луньова, торік подібний документ був презентований державним органам, і відтоді є певний прогрес. Зокрема, стосовно встановлення фактів народження та смерті є діалог з Міністерством юстиції та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

До складу Коаліції організацій входять: Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, БФ “Право на захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “Група впливу”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група. 

Відео:

Video: