Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?
Організатор: Інститут дослідження війни та миру (IWPR).
Учасники: Антон Кориневич - Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ, який займається питаннями створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України; Олег Гавриш - головний консультант кабінету керівника Офісу Президента України; Денис Маслов - голова Комітету з питань правової політики; Марія Мезенцева - голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до ЄС (Zoom); Юрій Бєлоусов - керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офіс генпрокурора; Ентоні Борден - директор Інституту дослідження війни та миру (Zoom); Sir Geoffrey Nice KC - Emeritus Gresham Professor of Law. former lead prosecutor in the case of Slobodan Milosevic, Chair China Tribunal; Chair Uyghur Tribunal.
Модераторка: Ольга Гужва - керівниця проєкту «Голоси України», Інститут дослідження війни та миру (IWPR).
Питання до обговорення:
- Трибунал для путіна. Які перспективи покарання росії та її керівництва у міжнародних судах?
- Зареєстровані справи: які перспективи притягнути винуватців воєнних злочинів до покарання?
- Притягання з найвищим рівнем визнання до відповідальності керівництва рф за вчинення агресії проти України: що зроблено у цьому напрямку за рік?
- Міжнародний досвід: на що варто звернути увагу?
Коротко. Йде процес створення нової архітектури міжнародного права у глобальному просторі. Вона має сприяти виникненню нових нестандартних рішень щодо злочинів, які скоїла росія. Коли говоримо про трибунал для росії, то необхідно розуміти про, що йде мова – відповідальність країни чи особисто путіна та осіб, які вчинили збройну агресію проти України.
Формат заходу – офлайн + онлайн включення (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform
Підсумкові матеріали:
Для створення спецтрибуналу для рф потрібне не лише юридичне рішення, а й політична воля партнерів - посол з особливих доручень МЗС
Для створення спеціального трибуналу щодо росії за злочин агресії проти України потрібно знайти не лише юридичне рішення, а й сформувати політичну волю наших партнерів бути учасниками цього процесу.
Про це заявив посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич на пресконференції в Укрінформі на тему: "Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?"
«Ми інакше розуміємо, що створення нового судового органу (спецтрибуналу щодо злочину агресії рф – ред.) міжнародними зусиллями – це, безумовно, і політична, і юридична робота. Ми, юристи, звісно, робимо свою роботу, але нам потрібно сформувати політичну волю наших партнерів бути членами цього процесу, бо і так чи інакше будь-яке рішення про створення будь-якої нової установи – це завжди рішення політичне. Звичайно, воно має базуватися на юридичній основі, але це завжди політичне рішення», - сказав Кориневич.
У цьому контексті він наголосив на важливості адвокаційної комунікаційної роботи щодо створення спецтрибуналу і, зокрема, важливості рішень парламентів держав стосовно цього.
«Ми дійсно дуже очікуємо рішення Палати представників Конгресу США і німецького бундестагу, адже бундесрат уже політично підтримав процес створення спецтрибуналу, оскільки позиції парламентарів, безумовно, є важливими для виконавчої влади, а спецтрибунал зрештою буде створений саме урядами», - зазначив посол з особливих доручень МЗС.
Кориневич нагадав, що відомо два випадки засудження за злочин агресії на міжнародному рівні - міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі та міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу в Токіо (Токійський процес — суд над японськими військовими злочинцями, що проходив у Токіо з 3 травня 1946 року по 12 листопада 1948 – ред.)
«Ми зараз робимо те, що, по суті, більше 70 років не робилося у міжнародному праві. Це насправді історичний момент, у тому числі для міжнародного права, щоб ми з вами побачили, як воно може зреагувати на найбільшу агресію в Європі після Другої світової війни і на ту ситуацію, яка визнається як агресія на рівні ООН у резолюціях Генасамблеї», - акцентував він.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував, що станом на 14 березня до коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо росії за злочин агресії проти України вже долучилося 32 держави.
У вересні 2022 року Президент Володимир Зеленський утворив робочу групу на чолі з Андрієм Єрмаком, яка опрацьовуватиме питання створення спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
Спецтрибунал і компенсація росією збитків Україні юридично не пов’язані, це два окремих механізми - Кориневич
Для настання повноцінної відповідальності росії за злочин агресії проти України необхідно створити два окремих юридичних механізми – спецтрибунал і міжнародний компенсаційний механізм за реєстром збитків.
Про це заявив посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич на пресконференції в Укрінформі на тему: "Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?"
Кориневич зауважив, що питання настання повноцінної відповідальності рф є комплексним, і для цього необхідно заповнити дві прогалини – це створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України і заснування міжнародного компенсаційного механізму за реєстром збитків.
«У документах і Ради Європи, і ЄС, і в рішеннях парламентських асамблей міжнародних організацій підкреслюється, що треба створити обидва механізми. Юридично вони будуть окремі. Тобто спеціальний трибунал щодо агресії проти України юридично і технічно не пов’язаний з питанням міжнародного компенсаційного механізму і реєстру збитків. Але ясно, що вони ідеологічно пов’язані всім цим процесом притягнення росії до відповідальності. І звичайно, з кожним рішенням будь-якого судового органу щодо відповідальності росії як держави чи конкретних російських посадовців зростатиме політична легітимність будь-яких процесів щодо компенсацій і репарацій», - сказав посол з особливих доручень МЗС.
Він пояснив, що основним завданням спецтрибуналу буде притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності.
«Тобто це не є компенсації (завданих Україні російською агресією збитків – ред.). Але його робота, я переконаний, так чи інакше матиме прямий і непрямий вплив у тому числі і на питання компенсацій. Юридично і технічно - це два різні механізми, але вони необхідні для створення системи повноцінної відповідальності у ситуації щодо агресії рф», - зазначив Кориневич.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував, що станом на 14 березня до коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо росії за злочин агресії проти України вже долучилося 32 держави.
У вересні 2022 року Президент Володимир Зеленський утворив робочу групу на чолі з Андрієм Єрмаком, яка опрацьовуватиме питання створення спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
ОГП встановив вже 642 підозрюваних у справі про злочин агресії рф проти України
Прокуратура встановила 642 підозрюваних у справі про злочин агресії російської федерації проти України, серед яких представники вищого військово-політичного керівництва рф.
Про це керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомив під час пресконференції "Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?" в Укрінформі.
"Окрім справ щодо воєнних злочинів, є величезна магістральна справа щодо злочину агресії. У цьому випадку ми намагаємось документувати вище військово-політичне керівництво російської федерації. Маємо 642 підозрюваних осіб, починаючи від міністра оборони російської федерації, керівника головного штабу, керівників органів розвідки рф, сенаторів і депутатів держдуми рф, керівниці центрального банку рф, міністра транспорту, тобто величезне коло осіб, які своїми діями або сприяли, або спланували, або організували власне вчинення агресії", - сказав Бєлоусов.
Окремо він зауважив на важливості притягнення до відповідальності російських пропагандистів, які фактично фінансуються з державного бюджету і транслюють меседжі на підтримку російської влади, агресії проти України, геноциду українців.
"Близько 176 справ (щодо злочину агресії - ред.) уже перебувають у суді. Маємо приблизно 18 вироків. Перші вироки стосуються депутатів держдуми рф, які також сприяли тому, що відбувається в Україні", - підсумував керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту ОГП.
Як повідомлялося, в Україні зафіксовано вже 71 147 воєнних злочинів, скоєних російською федерацією.
В Україні 210 прокурорів займаються розслідуванням воєнних злочинів – ОГП
В Україні 210 прокурорів займається розслідуванням воєнних злочинів, здійснених російською федерацією.
Про це керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомив під час пресконференції "Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?" в Укрінформі.
"Ми намагаємося працювати в межах наявних ресурсів (йдеться про кількість працівників). Ми проводимо реорганізацію. Раніше не було спеціалізованих підрозділів у областях. Зараз у дев‘яти областях, які межують із лінією зіткнення, маємо сумарно 120 прокурорів, які займаються розслідуванням воєнними злочинами. Також 90 прокурорів працюють у нашому департаменті. Тобто 210 прокурорів, які займаються тільки розслідуванням воєнних злочинів", – сказав він.
Бєлоусов зауважив, що до цього процесу доводиться залучати представників інших підрозділів прокуратури, адже кількість воєнних злочинів дуже велика – понад 70 тисяч.
Керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту ОГП розповів, як відбувається підвищення ефективності роботи прокурорів. По-перше, з‘явилася відповідна спеціалізація. По-друге, розроблено стандарти розслідування для обласних прокурорів. По-третє, залучаються міжнародні партнери. У цьому контексті Бєлоусов підкреслив, що партнери нічого не розслідують самостійно, а тільки допомагають, оскільки Україна – суверенна країна. Він висловив сподівання, що цієї допомоги буде більше.
Зокрема, керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту ОГП зазначив, що Україна постійно наполягає на інвестуванні в українську розслідувальну систему та експертні установи.
Водночас Бєлоусов додав, що під час розслідувань воєнних злочинів залучається технічна допомога. "Найбільша кількість воєнних злочинів – це руйнування цивільних об‘єктів різного роду. Наприклад, щоб провести огляд зруйнованої лікарні і зафіксувати належним чином, щоб потім використати це в суді, треба значний час. Ми зараз застосовуємо сучасні методики: використання дронів, використання 3D-сканерів, які роблять 3D-моделі зруйнованих будівель. Це дозволяє нам економити час і збільшувати нашу ефективність", – пояснив він.
Як повідомлялося, раніше керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Юрій Бєлоусов поінформував, що в Україні зафіксовано вже 71 147 воєнних злочинів, здійснених російською федерацією.
В Україні зафіксували понад 71 тисячу воєнних злочинів рф – ОГП
Прокурори зафіксували в Україні вже 71 147 воєнних злочинів, скоєних російською федерацією.
Про це керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Юрій Бєлоусов повідомив під час пресконференції "Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?" в Укрінформі.
"Станом на сьогоднішній ранок, якщо ми говоримо за останній рік, то маємо 71 147 воєнних злочинів", - сказав Бєлоусов.
Він поінформував, що прокуратура оголосила про підозру 293 росіянам. "Це особи, яких ми ідентифікували та встановили причетність до вчинення конкретного воєнного злочину. Це широкий діапазон, починаючи від обстрілів цивільних об'єктів, завершуючи сексуальним насиллям, убивством наших громадян, катуванням та іншими видами воєнних злочинів", - уточнив він.
Бєлоусов зазначив, що справи 105 осіб направлені до суду, а 29 вироків щодо воєнних злочинів уже винесено національними судами.
Як повідомлялося, за даними Офісу генерального прокурора, за рік повномасштабної війни росія цілеспрямованими атаками зруйнувала або пошкодила понад 81 тисячу цивільних об’єктів: понад 62 тисячі житлових будинків, понад 2,3 тисячі навчальних та виховних закладів, понад 450 медичних закладів.
У Нью-Йорку біля ООН покажуть виставку з експонатами з деокупованих українських територій — ОП
Наприкінці березня — на початку квітня біля будинку Організації Об’єднаних Націй планується проведення виставки щодо російської агресії проти України.
Про це розповів головний консультант кабінету керівника Офісу Президента Олег Гавриш під час пресконференції в Укрінформі.
“Зараз у нас планується дуже великий захід, який буде, попередньо, 28 березня, але, можливо, на початку квітня у Нью-Йорку за сто метрів від будинку ООН, де показуватимуть виставку, яку проводить Музей історії участі України в Другій світовій війні. Там буде дуже багато експонатів різного роду з деокупованих територій Київської і Чернігівської областей”, - сказав він.
Гавриш зауважив, що на виставці експонуватимуться дитячі іграшки, заміновані російськими загарбниками, щоденник російського офіцера зі словами: “За все, що ми робимо, нас судитимуть”, покажуть записи розповідей жінок про зґвалтування росіянами.
Він розраховує, що цю виставку побачать представники країн при ООН.
Також Гавриш поінформував, що у Палаті представників США та німецькому Бундестазі зареєстровані проєкти постанов про підтримку створення спецтрибуналу для притягнення до відповідальності російського керівництва, й Україна очікує на їх ухвалення найближчими місяцями.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував, що станом на 14 березня до коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо росії за злочин агресії проти України вже долучилися 32 держави.
У вересні 2022 року Президент Володимир Зеленський утворив робочу групу на чолі з Андрієм Єрмаком, яка опрацьовуватиме питання створення спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
В ОП розраховують на розгляд резолюції Генасамблеєю ООН щодо підтримки трибуналу у квітні
Україна прагне прописати у проєкті резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо відповідальності за воєнні злочини в України та підтримку спецтрибуналу проти росії фразу “міжнародний механізм засудження за злочин агресії” і розраховує на ухвалення документа у квітні.
Про це розповів головний консультант кабінету керівника Офісу Президента Олег Гавриш під час пресконференції в Укрінформі.
“У нас є бажання дещо посилити цю резолюцію, проєкт, який маємо. Наприклад, ми боремось за те, щоб там з’явилась фраза “міжнародний механізм засудження за злочин агресії”. Це важливо, тому що підкреслює, що буде не гібридний трибунал, а трибунал, який ми хочемо створити. Над цим іде зараз робота і попередньо в квітні ця резолюція, якщо все буде гаразд, буде голосуватися”, - сказав Гавриш.
У свою чергу посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич зауважив, що наразі питання щодо проєкту резолюції про відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені на території України, що має включати і положення з підтримки створення трибуналу, опрацьовується, Україна перебуває у постійних консультаціях з міжнародними партнерами.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував, що станом на 14 березня до коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо росії за злочин агресії проти України вже долучилося 32 держави.
У вересні 2022 року Президент Володимир Зеленський утворив робочу групу на чолі з Андрієм Єрмаком, яка опрацьовуватиме питання створення спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
В ОП заявили, що Україна адвокатує створення спецтрибуналу щодо рф за чотирма напрямками
Україна використовує чотири напрямки адвокації створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності вищого керівництва рф за злочин агресії, а саме - створення пулу міжнародних експертів, роботу зі ЗМІ, опитування і проведення заходів.
Про це повідомив головний консультант кабінету керівника Офісу Президента Олег Гавриш на пресконференції в Укрінформі.
“У нас є позиція Президента, що жоден воєнний злочин не повинен залишитися без покарання, але злочин агресії перш за все, тому що це ... найшвидший шлях до того, щоб притягнути до відповідальності найвище політичне керівництво росії”, - сказав він.
Гавриш додав, що росію буде притягнуто до відповідальності також за геноцид та інші злочини, але на це потрібно більше часу.
За його словами, Україна адвокатує створення трибуналу за чотирма напрямками. Перший із них - створення пулу міжнародних експертів, які допомагають просувати цю ініціативу.
Водночас триває робота зі ЗМІ, щотижня у міжнародних медіа виходить 5-10 публікацій на тему трибуналу.
Крім того, зазначив головний консультант кабінету керівника ОП, проводяться соціологічні опитування іноземців. Зокрема, за результатами одного з них, 87% французів підтримали притягнення до відповідальності путіна та всього вищого керівництва рф за злочин агресії.
Ще одним напрямком адвокації створення трибуналу Гавриш назвав проведення щотижня відповідних заходів: конференцій, зустрічей, виставок тощо.
Представник ОП нагадав, що йдеться про притягнення до відповідальності вищого керівництва росії на чолі з путіним, але наразі невідома точна кількість цих осіб, хоч Україна прагне, аби трибунал стосувався всього складу радбезу рф у кількості 31 особи.
“Але цілі номер один — це безпосередньо (президент рф) путін, (міністр оборони рф) шойгу, (секретар радбезу рф) патрушев, бортников — голова фсб, (заступник голови радбезу) медведєв і (міністр закордонних справ) лавров. Це люди, які сто відсотків повинні бути засуджені за те, що вони скоїли. Це люди, які стоять на верхівці цієї всієї злочинної піраміди”, - підкреслив Гавриш.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував, що станом на 14 березня до коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо росії за злочин агресії проти України долучилося 32 держави.
У вересні 2022 року Президент Володимир Зеленський утворив робочу групу на чолі з Андрієм Єрмаком, яка опрацьовуватиме питання створення спеціального трибуналу для притягнення до кримінальної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.
В Україні з’явиться сучасна лабораторія для проведення експертиз щодо воєнних злочинів – ОГП
В Україні найближчим часом з’явиться сучасна лабораторія для проведення експертиз, пов’язаних із воєнними злочинами, здійсненими російською федерацією.
Про це керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора Юрій Бєлоусов повідомив під час пресконференції "Міжнародний військовий трибунал: що змінилося за рік?" в Укрінформі.
"За сприяння Міжнародного кримінального суду найближчим часом в Україні буде одна з надсучасних лабораторій, яка проводитиме експертизи, пов’язані зі злочинами війни. Це різного роду балістичні, вибухотехнічні, хімічні експертизи. Наші зусилля зараз спрямовані не це", – сказав Бєлоусов.
Він уточнив, що українських експертів будуть навчати працювати в цій лабораторії. За словами Бєлоусова, її діяльність значно пришвидшить терміни розслідування воєнних злочинів.
Раніше Бєлоусов поінформував, що в Україні зафіксовано вже 71 147 воєнних злочинів, здійснених російською федерацією.
Відео:
Videо:
