Презентація дослідження «Як блокада Маріуполя вплинула на людей»

Організатори: Медіацентр Україна - Укрінформ.

Спікери: Денис Под'ячев - керівник проєктів UkrSocStandart; Наталія Шайхутдінова - ГО «Центр соціально-культурного розвитку»; Світлана Федорченко - психолог, Маріупольський міський ліцей.

Коротко. Під час презентації будуть оприлюднені дані щодо мешканців Маріуполя, які стали жертвами геноциду, який спричинила армія рф.

Отримані в ході дослідження дані допоможуть додатково обґрунтувати відповідальність рф за воєнні злочини в очах міжнародної спільноти, звернути увагу на проблему стану здоров’я тих, хто пережив блокаду та проаналізувати готовність знову жити в місті після його повернення Україною.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform

Підсумкові матеріали:

У дітей, які пережили травматичні події, спостерігається відставання в навчанні та регресія розвитку

У дітей, травмованих подіями, пов'язаними з війною, спостерігається відставання в навчанні, регресія розвитку та проблеми у спілкуванні.

Про це під час презентації дослідження «Як блокада Маріуполя вплинула на людей» у Медіацентрі Україна — Укрінформ повідомила директорка ГО «Центр соціально-культурного розвитку» Наталія Шайхутдінова.

“У дітей, які пережили травматичні події, з'явилась купа проблем, яких не було до війни. Вони втратили інтерес до справ, які їх раніше цікавили і приносили задоволення. У них спостерігається емоційна нестабільність — плаксивість, дратівливість, агресія, пригніченість, апатія, емоційне відсторонення або навпаки імпульсивність, спалахи гніву”,- сказала вона.

Шайхутдінова зазначила, що також у травмованих дітей виявились проблеми у спілкуванні з однолітками, дорослими - вони втрачають друзів, не можуть потоваришувати з іншими. Ще одна проблема когнітивна недостатність — вони стали гірше обробляти сенсорну інформацію, відповідно у них нестійка пам'ять та увага, зависання в реакціях.

Крім того, такі діти втрачають інтерес до навчання. За словами Шайхутдінової, у дітей, які раніше показували хороші результати в школах, були відмінниками, зараз з'їхали показники у навчанні.

“Якщо при дистанційному навчанні це було не так помітно, бо поруч була мама, яка допомагала, то коли дитина вийшла на очне навчання, це стало видимим”. - пояснила директорка.

За її словами, якщо в родині батьки мають посттравматичний синдром, то він обов'язково буде і у дитини.

“Діти дуже чутливі. Вони емоційно ставляться до того, що відчуває їх мати або батько. Їх посттравматичний синдром нічим не відрізняється від того, який мають дорослі — у них так само присутні рецидивні спогади, обмеження на якісь емоції, постійне відчуття напруги, погіршення пам'яті та погіршення концентрацій уваги і навіть регресія навичок”, - зауважила директорка.

Шайхутдінова також зазначила, що у таких дітей спостерігаються погіршення сну — нічні страхи, безсоння, постійна сонливість.

Окрім цього, травмовані діти дуже прив'язуються до дорослих — до матері, до вихователя чи вчителя - дитина боїться залишитись сама і постійно ходить за дорослими. Також спостерігається регресія розвитку.

“Наприклад, діти почали грати в іграшки та ігри, які непритаманні їх віку, а призначені для менших дітей. Є ті, хто втратив уже набуті навички і став поводитись як немовля”, - наголосила Шайхутдінова.

Вона повідомила, що, окрім психологічних проблем, у дітей з'явились і фізичні. Вони часто скаржаться на біль в голові, животі, проблеми з травленням. У декого з'явився енурез. Ще у деяких дітей спостерігається заїкання.

“На дитячий посттравматичний синдром треба звертати особливу увагу. Діти — це наше майбутнє, якщо ми нічого з цим не зробимо, то це майбутнє можемо втратити”, - підкреслила директорка.

Як повідомлялося, підтверджено депортацію в російську федерацію понад 16 тисяч українських дітей, реальні цифри можуть сягати сотень тисяч.

Відео: 

Video: