Фінанси країни-терориста: як конфіскувати?

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Спікери: Олександра Хичій - президент КУК, виконавчий директор Асоціації корпоративних радників Асоціації адвокатів Канади; Борис Вжесневський - голова Комісії з прав людини СКУ, член Палати громад Парламенту Канади (2004-2011рр., 2015-2019рр.), онлайн; Богдан Данилишин - академік НАН України, міністр економіки України (2007-2010 рр.), голова Ради НБУ (2016-2022 рр.); Ігор Уманський - міністр фінансів України (2020 р.), заступник міністра фінансів України (2008-2010 рр., 2014-2015 рр.); Павло Шеремета - міністр економічного розвитку та торгівлі України(2014 р.), засновник KMBS, Школи управління УКУ (онлайн); Віталій Мельничук - віцепрезидент ІК «КІНТО», народний депутат України (1990-1994 рр.), міський голова Житомира (1990-1992 рр.); Андрій Пасічник - керівник управління НАЗК; Ярослав Сидорович - співзасновник, член правління Мережі «АНТС», керівник Головного департаменту з питань впровадження реформ АПУ (2014-2019 рр.).

Теми до обговорення:

• Чи поспішає світ забирати активи в агресора та передавати Україні?
• Наскільки ефективно та прозоро проводять конфіскацію в Україні?
• Що зараз відбувається з бюджетом росії?
• Які резерви має рф зараз.
• Чи дійсно санкції впливають на «економічне здоров’я» країни-агресора?
• Що має зробити Україна та демократичні країни, щоб пришвидшити конфіскацію активів рф та наближених осіб до режиму.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w

Підсумкові матеріали:

Україна сформувала перелік 24 тис. пов’язаних з рф осіб для запровадження санкцій - НАЗК

З березня минулого року Національне агентство з питань запобігання корупції підготувало списки із понад 24 тис. претендентів на запровадження санкцій у зв’язку з російською агресією.

Про це повідомив експерт НАЗК по роботі з санкціями Євген Касьян під час панельної дискусії “Фінанси країни-терориста: як конфіскувати?” в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

За його словами, станом на початок квітня 2023 року запроваджено санкційні обмеження проти 13 тис. із 24 тис. фігурантів цього переліку.

“Спочатку робота просувалася не такими темпами, як нам би хотілося. Тому що санкційний трек, який був у довоєнний період, і той, якого країна потребує під час війни, суттєво відрізняються. Зараз потрібно рухатися в сотні разів швидше. І це вдалося зробити, починаючи з минулорічного вересня”, - сказав Касьян

За його словами, це вдалося певною мірою, мабуть, і завдяки наріканням від міжнародних партнерів, що вони загалом впровадили більше обмежень проти росіян та пов’язаних із рф осіб, ніж сама країна, яка воює.

Серед важливих інструментів ідентифікації осіб, причетних до збройної агресії рф, - претендентів на санкції, експерт назвав створений нещодавно портал “Війна і санкції”.

Мета створення порталу - публічний тиск на співучасників російських злочинів та синхронізація санкційних списків України і міжнародних партнерів. Дані порталу, зокрема, використовуються українським та глобальним бізнесом, щоб визначитися, чи варто працювати з тими або іншими особами і компаніями.

Ще одним напрямком роботи НАЗК, за словами представника агентства, є підготовка законодавчих змін, які дозволяють не лише блокувати російські суверенні активи, а й конфісковувати їх.

“У цьому питанні ми співпрацюємо з Міністерством юстиції. І вже опрацювали понад 800 запитів Мін’юсту щодо пошуку активів підсакційних осіб - росіян та російських компаній. Ми шукаємо такі активи на території України, передаємо пакети документів до Міністерства юстиції, яке в судовому порядку стягує ці кошти й майно”, - розповів Касьян.

Як приклади він навів стягнення на користь України активів путінських мільярдерів дерипаски і родини ротенбергів. Також до Мін’юсту передали матеріали щодо компанії VS Energy, пов’язаної з російськими бізнесменами бабаковим, воєводіним та гінером.

“Цим, поміж іншого, показуємо приклад зарубіжним партнерам, демонструючи, що у нас це працює. Відповідно, й вони можуть впроваджувати подібні норми, які допоможуть вилучати суверенні активи російської федерації”, - пояснив посадовець.

Також аналітики НАЗК відстежують випадки обходу санкції, запроваджених світовою спільнотою проти держави-агресора. Серед ключових “помічників” путіна Касьян назвав Туреччину, Казахстан, Вірменію, Грузію, ОАЕ, рідше - Саудівську Аравію, Китай та Індію, а також різні офшорні юрисдикції.

Як повідомлялося, за два роки до початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали 13 тис. компаній, прямо чи опосередковано пов’язаних із державою-агресором. За даними YouControl, у 2021 році загальний обсяг українських активів з російською часткою чи бенефіціарами оцінювали у 9 млрд дол.

Україна має налаштуватися на тривалу боротьбу за конфіскацію активів агресора - експерт

Застосування санкцій, особливо під час війни, не дає швидкого ефекту, на який очікують у суспільстві; конфіскація активів агресора відбудеться лише після тривалих судових процесів.

Про це сказав ексміністр фінансів України Ігор Уманський під час дискусії «Фінанси країни-терориста: як конфіскувати?» в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

"Необхідно розуміти, що під час війни санкції - не той інструмент, який може дати швидкий ефект, і не треба на нього очікувати. Це робота на роки. Замороження активів (росії - ред.), які зараз відбувається, дасть (Україні - ред.) доступ до них виключно після довготермінових судових процесів", - сказав Уманський.

Він підкреслив, що робота в цьому напрямку тільки почалась, і її успіх буде досягнуто не за рік і навіть не за два.

"Тому в цьому контексті я просив би і українців, і наших західних партнерів не залишати цю роботу навіть після завершення повномасштабної війни", - зазначив Уманський.

Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія рішуче налаштована на те, щоб примусити росію заплатити за шкоду та руйнування, що заподіяні під час її вторгнення в Україну. 30 листопада минулого року Європейська комісія подала на розгляд країн-членів різні варіанти притягнення росії до відповідальності за злочини, що були скоєні під час агресії проти України, у тому числі – варіант можливого використання заморожених російських активів для відбудови України, включаючи 19 млрд євро заблокованих ресурсів російських олігархів та 300 млрд євро активів рцб, що були заблоковані в ЄС та у країнах G7.

Використання або конфіскація активів російських олігархів є можливими лише за рішенням суду.

Для використання активів рцб Єврокомісія запропонувала короткострокові та довгострокові варіанти.

Зокрема, короткострокові заходи мають дозволити розпочати надання допомоги Україні вже зараз. Вони передбачають структурну організацію заморожених державних коштів росії, їх інвестування та спрямування доходів від цієї діяльності на користь України.

У довгостроковій перспективі, після скасування чинних санкцій ЄС проти росії, активи рцб необхідно буде повернути. Це питання може бути пов’язане з мирною угодою, яка передбачатиме компенсацію Україні всієї шкоди, якої вона зазнала внаслідок російської агресії. Ці активи рцб, що підлягають поверненню, можуть бути компенсовані як частина російських репарацій за підсумками війни.

Відео:

Video: