Як війна впливає на свободу слова: результати опитування журналістів

Як війна впливає на свободу слова: результати опитування журналістів

Укрінформ
3 травня, 13:30 -  пресконференція на тему: “Як війна впливає на свободу слова:  результати дослідження про вплив війни на роботу медіа в Україні”.

Організатори: Центр прав людини ZMINA, Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва за підтримки Представництва Freedom House в Україні.

Спікери: Поліна Бондаренко - політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва; Володимир Яворський - експерт Центру громадянських свобод; Тетяна Печончик - голова Центру прав людини ZMINA.

Модераторка: Ірина Іванченко - речниця Центру прав людини ZMINA.

Питання до обговорення:

  • Де проходить межа між свободою слова та національною безпекою?
  • Якими є найбільші загрози свободі слова та роботі журналістів в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України?
  • Наскільки поширеною є цензура і самоцензура?
  • Чи бояться журналісти за власну безпеку?
  • Чи можливо створити єдині правила роботи медіа під час війни?

Коротко. Учасники заходу представлять соціологічне дослідження про вплив війни на роботу медіа в Україні, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром прав людини ZMINA. Дослідження охопило 165 журналістів з різних регіонів України у межах експертного опитування і фокус-груп.

Контактна особа: Ірина Іванченко,  тел.: 0997725667, e-mail: ii@humanrights.org.ua

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також на фейсбук-сторінці ZMINA

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w

Підсумкові матеріали:

Більшість медійників вважають, що з початком повномасштабної війни збільшилася кількість випадків самоцензури - дослідження

Широкомасштабна збройна агресія росії проти України збільшила кількість випадків самоцензури серед журналістів

Про це сказала політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Поліна Бондаренко під час презентації дослідження в Укрінформі.

“78% заявили, що з початком повномасштабної війни випадки самоцензури серед журналістів збільшилися. І здебільшого, коли журналісти вдавалися до самоцензури, то їх до цього підштовхував страх помилитися чи те, що вони не зможуть верифікувати своє джерело інформації, якщо їх про це попросять”, - наголосила Бондаренко.

Згідно з результатами дослідження, серед чинників, які змушують журналістів до самоцензури, 45% опитаних назвали власні переконання, 44% - страх залишитися без роботи, 38% - зважають на суспільну думку, 37% - тиск з боку власника ЗМІ, 35% - тиск з боку органу влади.

У результатах дослідження вказано, що у 2019 році ситуація була дещо іншою - найбільше до самоцензури журналістів схиляли страх втратити роботу — 74% і тиск власника ЗМІ - 55%.

Як зазначив експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський, якщо раніше головною такою проблемою для журналіста був власник ЗМІ, то на сьогоднішній день є низка інших проблем, які виходять на перше місце, перш за все мова іде про самоцензуру і цензуру органів влади.

“Кількість журналістів дуже суттєво зросла, які відповідають, що вони піддаються самоцензурі, що вони не пишуть ті матеріали, які би могли писати, вони поширюють суспільно-важливу інформацію, і це відбувається під тиском або від того, що це є не популярним, або із посиланням на те, що є війна. Або що це важливо в інтересах країни”, - зауважив Яворський.

Він застеріг, що це може призвести до погіршення ситуації зі свободою слова.

“Коли оцей аргумент починає задіюватися, що це в інтересах країни, особливо в умовах війни, то багато журналістів схиляються до того, що вони можуть в інтересах країни в умовах війни обмежувати себе в поширюванні певної інформації. І в принципі, якщо далі це буде продовжуватися, будуть далі ці обмеження зберігатися, буде далі тривати війна, то я боюся, що ще більше журналістів будуть схильні до цього, і це буде впливати на серйозне погіршення ситуації зі свободою слова. Власне, це є одна з найнебезпечніших тенденцій, що ті, хто захочуть обмежувати свободу слова, вони будуть використовувати таку мотивацію для журналістів, що це потрібно країні, і в нас є війна, і в суспільстві такі погляди не є популярними. Тобто це три мотиви які на сьогоднішній день будуть стимулювати тих, хто бажає запроваджувати цензуру”, - вважає експерт.

Соціологічне дослідження “Виклики для свободи слова та журналістів в умовах війни” проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва на замовлення Центру прав людини ZMINA за підтримки Представництва Freedom House в Україні трьох фокус-групових дискусій із 33 журналістами та особами, дотичними до журналістської діяльності (викладачі журналістики, керівники медіа, медіаексперти, блогери), ці дискусії відбулися у грудні 2022 року (якісне дослідження); а також експертне опитування 132 журналістів з різних регіонів України, проведене з 18 по 27 січня 2023 року (кількісне дослідження).

Для порівняння наводяться дані подібного опитування, проведеного з 30 травня по 14 червня 2019 року, в якому взяли участь 127 журналістів.

Відео:

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-