Cвобода слова в Україні: поточний стан і виклики
Організатори: ГО «Інститут масової інформації» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України та міжнародними партнерами.
Учасники: Тарас Шевченко - заступник міністра культури на інформації України; К’яра Децці Бардескі - Представниця UNESCO в Україні; Сергій Гриценко - відділ преси та інформації Представництва ЄС в Україні; Людмила Янкіна - правозахисниця, координаторка робочої групи з ОГП щодо розслідувань злочинів проти журналістів та активістів; Олександр Бурмагін - член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; Ольга Білоусенко - редакторка центру досліджень дезінформації Детектор Медіа; Олексій Бонюк - начальник Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора; Олег Пелепюк - заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю; Катерина Дячук - керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ; Тетяна Печончик - голова правління Центру прав людини ZMINA; Сергій Андрушко - журналіст програми “Схеми: корупція в деталях" української редакції Радіо Свобода; Стас Козлюк - журналіст, фотокореспондент; Яніна Корнієнко - журналістка-розслідувачка Слідство.інфо; Оксана Майдан - заступниця керівниці медійної програми Internews Network в Україні; Альона Нестеренко - дослідниця російської пропаганди ІМІ; Ольга Чорна - дослідниця Детектор Медіа; Анастасія Лихолат - заступниця директора Freedom House в Україні; Тереза Хорбахер - керівниця проєктів UNESCO Україні; Павло Моісєєв - експерт проєкту SURG (Канада), секретар Незалежної медійної ради; Василь Самохвалов - співзасновник Медіацентру Україна; Роман Головенко - юрист ІМІ; Володимир Зеленчук - юрист ІМІ.
До участі запрошені: представники Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України.
Модераторка: Оксана Романюк - директорка ГО «Інститут масової інформації».
Захід відбудеться з нагоди Всесвітнього дня свободи преси.
Коротко. Організатори заходу планують представити загальний огляд стану свободи слова в Україні, підсумувати основні виклики, з якими зіткнулися журналісти з початку російського вторгнення, а також обговорити можливості покращення умов роботи журналістів.
На панельну дискусію будуть винесені актуальні та гострі питання стосовно російської агресії щодо журналістів, ситуації із розслідуваннями злочинів, покарання для російських пропагандистів тощо.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w
Підсумкові матеріали:
З початку повномасштабного вторгнення під час виконання професійних обов'язків загинули дев'ять журналістів
Від початку повномасштабного вторгнення під час виконання професійних обов'язків загинуло дев'ять журналістів, усього за цей період було вбито 56 працівників медіа.
Про це під час круглого столу на тему: «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики» повідомила керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук, передає Укрінформ.
“З початку повномасштабного вторгнення ми зафіксували дев'ять випадків убивства журналістів саме під час виконання професійної журналістської діяльності. Останній випадок - Богдан Бітік, який загинув у Херсоні 26 квітня. Усього за цей час було вбито 56 працівників медіа”, - сказала Дячук.
Вона зазначила, що протягом квітня ІМІ зафіксував п'ять випадків загибелі представників медіа, які пішли на фронт захищати Україну.
Також, станом на 1 травня, росія скоїла вже 511 злочинів проти журналістів та медіа. Дячук повідомила, що наразі відомо про 14 зникнень та 21 викрадення журналістів.
“Останній випадок - Дмитро Хилюк. Наразі це єдиний журналіст, який знаходиться у російському полоні. росія відмовляється надавати інформацію про те, що з ним, але у нас є інформація, що Дмитро перебуває десь у російській колонії”, - сказала представниця ІМІ.
Крім того, вона зауважила, що було зафіксовано 67 випадків переслідувань журналістів, погроз та залякувань. За її словами, катуванням, ув'язненням, висилкою до Сибіру погрожували багатьом редакціям не тільки центральних, а й регіональних медіа.
Як повідомЗ початку повномасштабного вторгнення під час виконання професійних обов'язків загинули дев'ять журналістівлялося, у Бахмуті 29 квітня під час виконання бойового завдання загинув український журналіст і військовий Володимир Мукан.
За час повномасштабної війни в Україні закрилось понад 230 медіа - ІМІ
З початку повномасштабного вторгнення 233 медіа припинили роботу через війну росії проти України.
Про це під час круглого столу на тему: «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики» повідомила керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук.
“Ми зафіксували понад 230 випадків закриття медіа. Насамперед закривалися ті медіа, які потрапили під окупацію, і там, де були активні бойові дії”, - сказала Дячук.
Водночас вона зазначила, що медіа закривались і в глибокому тилу.
“Ми розуміємо, що це пов'язано з ринком, який став. Тобто елементарно не було на чому надрукувати газету”, - наголосила представниця ІМІ.
Вона зауважила, що за час повномасштабної агресії росіяни вчинили 50 кіберзлочинів проти медіа.
“Вони були досить інтенсивними на початку повномасштабного вторгнення. Тоді ми щодня фіксували по декілька таких кейсів. На сайтах українських медіа розміщували пропагандистські картинки, на телеканалах ламали рухомі рядки, навіть, намагались створити діпфейки”, - підкреслила Дячук.
Крім того, вона повідомила, що ІМІ зафіксував 16 обстрілів та захоплень телевеж і 10 захоплень та нападів на редакції медіа. На її переконання, це робилося для того, щоб створити інформаційний вакуум та викликати паніку у населення.
Як повідомляв Укрінформ, Україна піднялася на 79 сходинку в Індексі свободи ЗМІ. Кризи, війни та постійне поширення авторитаризму призвели до того, що минулого року ситуація зі свободою преси була більш нестабільною, ніж протягом тривалого часу.
В окупованому Криму торік було зафіксовано 98 випадків атак та погроз журналістам та блогерам - експерт
Центр прав людини ZMINA минулого року зафіксував 98 випадків атак та погроз щодо журналістів та блогерів в окупованому Криму.
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики» повідомила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
“За 2022 рік Центр прав людини ZMINA зафіксував 98 випадків атак та погроз щодо журналістів та блогерів на окупованому Кримському півострові”, - сказала Печончик.
Вона зазначила, що головним джерелом погроз в окупованому Криму залишаються представники окупаційної влади, а найпоширенішими методами атак на журналістів та блогерів є затримання, арешти, штрафи за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях та кримінальне переслідування журналістів.
За її словами, тотальне придушення незалежної журналістики і повний контроль над інформаційним простором триває з 2014 року.
Печончик підкреслила, що повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну також супроводжувалося погіршенням ситуації в Криму.
“Зокрема, була введена адміністративна та кримінальна відповідальність за критику воєнних дій, за заклики до миру і за схвалення санкцій щодо економіки країни-агресора”, - сказала представниця Центру прав людини ZMINA.
Вона додала, що до Кримінального кодексу російської федерації була введена стаття 207.3 - «про публічне поширення завідомо неправдивої інформації про використання збройних сил рф з метою захисту інтересів росії та її громадян». За її інформацією, в Криму за 2022 рік було відкрито дві кримінальні справи за цією статтею.
Крім того, за минулий рік Центр прав людини ZMINA зафіксував 8 фізичних атак, зокрема два випадки викрадень та катувань журналістів, три напади в ході затримань, один факт застосування каральної психіатрії.
Печончик також повідомила, що за 2022 рік в окупованому Криму було зафіксовано 13 випадків перешкоджання журналістській діяльності. За її словами, більшість з них полягали в діях судових механізмів, які не допускали журналістів на судові процеси і суддів, які відхиляли клопотання про фото, відеозйомку і присутність журналістів на судових засіданнях.
Вона зазначила, що основним способом перешкоджання журналістській діяльності було використання юридичних механізмів, зокрема в рамках відкритих адміністративних проваджень і кримінальних справ проти громадянських журналістів та блогерів. В основному справи стосувались критичних висловлювань, пов'язаних з діями російських військ в Україні.
“Наприклад, це справа, яка стосуються онлайн активіста Заїра Смедляєва, якого оштрафували на 40 тисяч рублів і дали дві доби адмінарешту, визнавши його винним в дискредитації армії російської федерації за порівняння так званої “спецоперації” з геноцидом”, - додала експерт.
Як повідомляв Укрінформ, “Верховний суд” в окупованому Криму відхилив апеляційну скаргу на арешт правозахисника Абдурешита Джеппарова.
У рф та окупованому Криму в ув'язненні перебувають 15 кримських журналістів - експерт
На території тимчасово окупованого Криму та рф в ув'язненні перебувають 15 кримських професійних та громадянських журналістів.
Про це повідомила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час круглого столу «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики» в Укрінформі.
“Станом на сьогодні за політично вмотивованими кримінальними справами за ґратами на території окупованого Криму та російської федерації залишаються 15 професійних журналістів або громадянських журналістів”, - сказала Печончик.
Вона зазначила, що троє з них - Вілен Темер'янов, Ернес Аметов та Ірина Данилович - були ув'язнені торік.
За словами голови правління ZMINA, серйозною залишається ситуація із ненадання медичної допомоги українським політичним в'язням, зокрема журналістам. У лютому цього року двоє кримських політичних в'язнів померли в місцях позбавлення волі через ненадання їм медичної допомоги.
“Я закликаю всіх продовжувати тиск на російську федерацію, щоб всі 15 ув'язнених журналістів з Криму були звільнені”, - наголосила вона.
Як повідомляв Укрінформ, “Верховний суд” в окупованому Криму відхилив апеляційну скаргу на арешт правозахисника Абдурешита Джеппарова.
Відео:
