Баланс безпеки – як захистити українських користувачів інтернету від фішингових атак?

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Спікери: Андрій Давидюк - заступник начальника відділу ДЦКЗ Держспецзв’язку; Володимир Кондрашов - речник Держспецзв’язку; Сергій Прокопенко - керівник управління забезпечення діяльності НКЦК служби з питань інформаційної та кібербезпеки Апарату РНБО України; Олександр Федієнко - голова підкомітету цифрової та смарт-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації; Віталій Зубок - доктор технічних наук Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України; Микола Худинцев - ГО Міжнародний університет кібербезпеки; Михайло Коміссарук - член Правління ІнАУ; Іван Пєтухов - керівник компанії-члена ІнАУ ТОВ «Адамант»; Андрій Давидюк - заступник начальника відділу ДЦКЗ Держспецзв'язку (онлайн).

Теми для обговорення:

• Ключові загрози для персональних та фінансових даних громадян України в кіберпросторі та можливості для їх захисту, які надає держава.
• Ключові ризики для свободи слова та ризики запровадження цензури в Україні.
• Знаходження балансу між контролем за роботою зловмисників, необхідністю захищати права та свободи в інтернеті та необхідністю залучати грошові та часові ресурси інтернет-провайдерів для захисту клієнтів від загроз.

Чому це цікаво?

За даними експертів Держспецзв’язку, фокус російських зловмисників перемістився з неуспішних спроб зупинити роботу інфраструктурних чи телекомунікаційних об’єктів на шпигунство та пошук персональних даних. Протидія фішинговим атакам є важливою складовою побудови системи захисту та передбачає спільну та скоординовану роботу державних інституцій та провайдерів.

На початку 2023 року за зверненням Ради Національної Безпеки України було створено систему фільтрації фішингових доменів як складової Національного сервісу доменних імен. Запроваджена за цим зверненням система зобов’язує провайдерів автоматично блокувати ресурси, які розповсюджують фішингові листи. Рішення викликало критику провайдерів, які висловили застереження щодо можливого використання системи для цензури в мережі інтернет. Розробники системи натомість вважають, що таке рішення допоможе більш ефективно запобігати шпигунству з боку російських спецслужб, при цьому система містить механізми публічного та громадського контролю.

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/, українською та англійською мовами.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w

Підсумкові матеріали:

До кіберполіції за п’ять місяців звернулися понад 15 тисяч постраждалих від фішингових атак

Департамент кіберполіції Національної поліції за п’ять місяців отримав понад 15 тисяч звернень від громадян, постраждалих від фішингових атак.

Про це повідомив головний інспектор Департаменту кіберполіції Роман Сочка на пресконференції «Баланс безпеки – як захистити українських користувачів інтернету від фішингових атак?» у Медіацентрі Україна — Укрінформ.

«Від фішингових атак страждають громадяни не лише фінансово, від цих атак, у тому числі, страждають їхні персональні дані. Крім того, страждають і органи державної влади, бо спецслужби країни-агресора отримують дані органів державної влади, використовуючи фішингові атаки, і це дійсно питання нацбезпеки. Що стосується наслідків для звичайних громадян, то на сьогодні за 5 місяців ми отримали понад 15 тисяч звернень щодо потерпілих від цих атак, і сума матеріальних збитків становить мільйони гривень», - сказав він.

Сочка висловив думку, що фільтрація фішингових сайтів має бути ефективніша і в найкоротші терміни, «оскільки ми не можемо чекати, поки зареєструється кримінальне впровадження, поки слідчий суддя дасть ухвалу суду на блокування ресурсу, поки інтернет-провайдер заблокує той чи інший ресурс». Він уточнив, що насамперед йдеться не про блокування, а про фільтрацію ресурсів, які вважаються фішинговими.

Він навів приклад іноземних колег, коли Інтерпол у Європі формує базу даних подібних сайтів і відправляє інтернет-провайдерам і вони блокують такі сайти у найкоротші терміни.

«У мене був досвід з нашими інтернет-провайдерами. Ми надсилали їм подібну інформацію. І блокування відбувалось не досить швидко. Тому такий механізм, який існує на даний момент, фільтрації фішингових сайтів, я вважаю неефективним», - заявив Сочка.

Він зауважив, що у випадку, якщо людина постраждала від фішингових атак, їй необхідно зайти на сайт кібербезпеки і заповнити відповідну анкету.

Як повідомлялося, Фішингова атака – це спроба отримання цінних даних, які можуть бути продані або використані для зловмисних цілей, таких як вимагання, викрадення грошей, або особистих даних.

Відео:

Video: