Віднайдення України: публічна наукова дискусія у просторі виставки «На сторожі Святої Софії»
Організатор: Український інститут національної пам'яті.
Учасники: Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Володимир В’ятрович - народний депутат України; Геннадій Боряк - заступник директора Інституту історії України НАНУ; Ігор Пошивайло - директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності; Віталій Нахманович - провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва; Тамара Вронська - старша наукова співробітниця Інституту історії НАНУ; Лариса Якубова - завідувачка відділу історії України 20-20-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ; Іван Патриляк - декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, майор ЗСУ; Олена Стяжкіна - старша наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАНУ; Ігор Гирич - завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ; Юрій Ніколаєць - завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ; Микола Рябчук - провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАНУ; Тетяна Євсєєва - старша наукова співробітниця Інституту історії НАНУ; Андрій Іванець - провідний науковий співробітник Національного музею Голодомру-геноциду; Роман Кабачій - старший науковий співробітник Національного музею історії України в Другій світовій війні.
Питання до обговорення:
- Виставка «На сторожі Святої Софії» як науковий, просвітницький і культурний продукт. Де проходить межа між науковим, науково-просвітницьким і мистецьким підходами? Чи може музей дозволити собі те, чого не можуть дозволити собі академічні науковці?
- Музейна метафора і засоби її репрезентації у виставці «На сторожі Святої Софії». Чи є виправданим у науково-просвітницьких проєктах свідоме спрощення реальної історичної картини для акцентів на ключових сенсах та образах?
- Чи є плідною запропонована у виставці концепція «єдиних цивілізацій» і «єдиних історій»: української – від Княжої доби до сьогодення, та російської – від Золотої Орди й дотепер?
- Чи є прийнятним і науково коректним запропонований у виставці концепт «ключових ознак» цивілізацій: української – як творчої та демократичної і російської – як авторитарної, експансіоністської та руйнівної?
- Чи вдалася у виставці спроба відокремити «українську» та «радянську» складові в історії України ХХ ст.? Чи розв’яже це питання зміна поколінь? Чи існує подібна проблема з історією України ХVІІІ – поч. ХХ ст.?
- Чи є доцільним створення складних інтелектуальних музейних проєктів на кшталт виставки «На сторожі Святої Софії», чи музей має орієнтуватися винятково на «пересічного» відвідувача?
Чому це цікаво?
Софія Київська – символ єдиної давньоруської церкви Володимирова Хрещення, катедральний собор, зведений великим київським князем Ярославом Мудрим і відновлений стараннями митрополита Петра Могили та гетьмана Івана Мазепи. Софійська площа – стародавній вічовий майдан, місце проголошення універсалів Центральної Ради й Акту Злуки, обрання гетьманом Павла Скоропадського та початку Живого ланцюга, а також численних мітингів, молебнів, парадів і демонстрацій часів визвольних змагань та відновлення Незалежності. Усі ці сенси вміщують простори виставки «На сторожі Святої Софії», присвяченої російсько-українській війні як наслідку багатовікового протистояння української та російської цивілізацій, що від початку несуть у світ протилежні цінності.
Виставку створено у співпраці Музею історії міста Києва та Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Довідково. Участь у дискусії передбачає ознайомлення з виставкою «На сторожі Святої Софії», яка експонується в Музейно-виставковому центрі Музею історії міста Києва за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7. Час роботи виставки: середа - неділя: 12:00 - 19:00.
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Науковиця закликала не вестися на російський міф про їхню «окрему цивілізацію»
Росія паразитує на міфі про їхню «окрему цивілізацію», насправді не належачи до будь-якої з них, а натомість являє собою тоталітарну систему, з якої вирішила вийти Україна і за це її хочуть знищити.
Таку думку висловила завідувачка відділу історії України 20-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ Лариса Якубова під час круглого столу в Укрінформі «Віднайдення України: публічна наукова дискусія у просторі виставки «На сторожі Святої Софії»».
Зокрема, провідна дослідниця російського імперіалізму вважає, що помилково вв’язуватися в історичну суперечку з Росією за право бути спадкоємицею Київської Русі, бо це насправді обмежує ширший історичний спадок України.
«Росія фантастично осідлала концепт цивілізації, забивши всім мізки про те, що це війна цивілізацій, і нав’язала всім думку, що це країна-цивілізація і що не уникнути фінальної битви цивілізацій. Цим вона нав’язала своє бачення цивілізації. Ми всі опинилися на гачку міфологічної машини, включаючись у реактивну суперечку з Росією про те, де і в чому вони нас дурять. Ми намагаємося перебити термін «московська русь» терміном Київської Русі, і що вона була первісна. Але ж сучасна Україна – не лише Русь, тоді наша територія складалася з кількох цивілізацій, і Київська Русь як цивілізація була одна з багатьох», - наголосила Якубова.
Так само вона пропонує не демонізувати історичну приналежність Росії до Золотої Орди, більшість вихідців якої сьогодні є цілком цивілізованими країнами.
«Так само мало віри в «жупел ординства». Це те саме, що «український буржуазний націоналізм». Знову ж таки, це є концепт, нав’язаний нам Кремлем, царетворцями, які абсолютно знищили справжній хід історичних подій. І ми втягуємося у цю нав’язану нам дискусію, хоча емпіричні факти нічого про страшні метаморфози Росії під впливом Орди нам не підтверджують. Більше того, всі нащадки Золотої Орди є абсолютно адекватні країни з притомними етнокультурними процесами. І чомусь Росія травмована з них найбільше», - зазначила Якубова.
Вона порівняла російське державне утворення з таким собі історичним «аферистом», який весь час шукає винних у світі.
«Це ніщо інше, як показовий спектакль афериста, заскоченого «на гарячому». І в Росії є безліч ось цих аферистичних схем із поясненнями, чому вона така «відбита». Всі винні – Захід, Орда тощо. Якщо їм зручно бути Ордою, то вони згадують, що вони Орда, якщо їм зручно бути Заходом – вони всі заходофіли чи то слов’янофіли. Як у сучасних рашистів - у них маски на кожен випадок. І ця «балалайка» нам українцям і всьому світу не дає можливості побачити світ і себе в ньому таким, як він є насправді», - застерегла науковиця.
На її переконання, Росію швидше треба розглядати як «злочинне утворення», ніж як спадкоємицю Золотої Орди чи то Київської Русі.
«Концепт про те, що Росія щоразу відтворювалася як злочинне утворення є більш правдоподібним, ніж Орда. Бо не було ще Орди, а Суздальське князівство вже приходило з геноцидом на Київщину та Чернігівщину і крало по церквах ікони. Тому що так хотіло бути ближчим до Бога. Вони сперли звідси Ікону Київської Матері Божої, буквально зганьбивши й «зґвалтувавши» Богородицю за розумінням тогочасного люду, але при цьому вдягли на себе німб святості і стали звідтоді «святою Руссю». І кожен наступний крок ганьби вони розписували під хохлому, розповідаючи, що їм винні то Захід, то Схід, то ординці чи то ще хтось. Це суцільна брехня», - наголосила Якубова.
Вона закликала Україну не боротися з Росією антитезами, а розкрити світові очі на російський тоталітаризм, який хоче її знищити за намагання вийти з-під його контролю.
«Спадкоємці усіх цивілізацій, які існували на цих теренах із прадавніх часів як однієї з найбільш заселених людьми територій світу, мусять викривати цю тоталітарну антицивілізацію, відродження якої ми зараз спостерігаємо і яка вкотре намагається нас вбити і розчинити в собі. Це не питання Орди, Київської Русі чи чогось ще. Вони багато сторіч тому замислені й реалізовані як інструмент поневолення особистостей, націй і народів. Тому ми не можемо їх віддзеркалювати навіть через антитези. Ми мусимо запропонувати світові своє бачення причин появи російського тоталітаризму і показати, що в нас є рецепт виходу з цього страшного стану. Українці є першою нацією, яка намагається вийти з-під російського тоталітаризму, і за це їх намагаються знищити», - підсумувала науковиця.
Лариса Якубова є докторкою історичних наук, старшою науковою співробітницею і завідувачкою відділу Інституту історії НАН України, членом-кореспонденткою Національної академії наук України. Її вважають провідною дослідницею російського імперіалізму.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Якубова заявила, що тоталітаризм на українських теренах постав у тридцятих роках минулого століття під час Голодомору, організованого росіянами.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
