Презентація книги Світлани Короненко «Біблія борщу»
Організатор: Світлана Короненко - авторка книги.
До участі запрошені: Іван Башняк - ексмер міста Борщів (Тернопільщина), засновник фестивалю «Борщ’їв»; Любов Голота - лауреатка Шевченківської премії, письменниця; Марина Гримич - докторка історичних наук, етнограф; Павло Гриценко - директор Інституту української мови НАНУ; Микола Жулинський - директор Інституту літератури ім.Т.Шевченка НАНУ; Ольга Казакевич - докторка історичних наук, професор кафедри історії та філософії історії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, дослідниця історії гастрономічної культури ХІХ – початку ХХ ст; Тарас Кремінь - Уповноважений із захисту державної мови; Людмила Лисенко - етнограф, тележурналістка, письменниця; Дмитро Лінартович - кіноактор, учасник російсько-української війни, заслужений артист України; Зірка Мензатюк - письменниця; Катерина Мотрич - письменниця; Михайло Сидоржевський - голова Національної Спілки письменників України; Марина Кобилинська - співзасновниця громадської організації "Інститут культури України"; Дмитро Чистяк - письменник, доктор філологічних наук; Світлана Короненко - авторка книги.
Модератор: Євген Клопотенко - ініціатор внесення українського борщу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, шеф-кухар, громадський активіст.
Чому це цікаво?
Книга Світлани Короненко – перше кулінарно-етнографічне дослідження про найпопулярнішу національну українську страву – борщ. У пропонованому виданні – близько 900 рецептів борщів зі 184 українських, польських, білоруських і російських кулінарних, а також етнографічних, статистичних та художніх книг 1584–2022 років.
Авторка на основі унікального матеріалу простежує не лише появу і процес змін легендарної української страви, а й загалом шлях української кухні, впливи на неї кухонь сусідніх держав, а також попри усі лихоліття – безперервність і сталість українських смаків.
У книзі багато сенсаційного матеріалу. Це по суті перше дослідження про формування борщу за майже чотири століття – від борщу з дикорослої рослини борщівник до борщу з буряком, від королівських і гетьманських борщів до борщів періодів голодоморів і воєн і – аж до уніфікованого радянського борщу. А вже у часи незалежної України – до розмаїття регіональних рецептів, якими нині щедро наповнені кулінарні видання.
Задум книги виник 2020 року, коли команда молодих ентузіастів – Євген Клопотенко, Марина Кобилинська, а також Міністерство закордонних справ України - розпочали «боротьбу за борщ», аби визнати його українською національною стравою на міжнародному рівні. Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини на 5-му позачерговому засіданні 1 липня 2022 року вніс український борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
«Біблія борщу», що вийшла у видавництві «Ярославів Вал» – перша кулінарна книга Світлани Короненко. Нині у планах авторки – друга збірка, в якій вона хоче розповісти про давні українські страви й подати їхні рецепти з кулінарних книг минулих століть.
Довідково. Світлана Короненко – журналістка і письменниця. Авторка книг поезії і прози. Лауреатка багатьох літературних премій. Цього року її книга «Поезії» висунута на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Працювала на Українському радіо. Нині директорка київського видавництва «Ярославів Вал». Як виконавча директорка МБФ «Ліга українських меценатів» реалізує проєкт «Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика».
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
У Києві презентували книжку-дослідження про борщ
Амбасадор української кухні Євген Клопотенко та письменниця Світлана Короненко презентували унікальне видання «Біблія борщу. Трохи з таємниць української національної кулінарії. Рецепти борщу з кулінарних, етнографічних, художніх книг 1584–2022 рр. з коментарями».
Презентація відбулася у п’ятницю в Укрінформі.
Книга Світлани Короненко «Біблія борщу» на понад 500 сторінок є першим ґрунтовним кулінарно-етнографічним дослідженням про найпопулярнішу національну українську страву, яка стала кодом ідентичності. У виданні – до 900 рецептів борщу, які авторка зібрала у 184 українських, польських, білоруських і російських кулінарних, а також етнографічних, статистичних та художніх книгах 1584–2022 років.
Письменниця розповіла, що задум книги виник 2020 року, коли Євген Клопотенко з командою розпочали «боротьбу за борщ», аби визнати його українською національною стравою на міжнародному рівні. «Ми з чоловіком Михайлом Слабошпицьким відстежували, нам було цікаво, хоча це неначе не стосувалося того, чим ми займалися», - зазначила письменниця.
За її словами, щоби переконатися, що навіть українську страву «борщ» Росія намагається собі привласнити, вона почала уважно читати оцифровані давні книги на російських сайтах, в яких були рецепти з назвами український і малоросійський борщ. Як зазначила Короненко, коли в родині це обговорювали, то чоловік запропонував зробити книжку про страву, яка об’єднує багато смислів. Коли вже було віднайдено й опрацьовано 700 рецептів, авторка доєднала інформацію із 34 польських сайтів із рецептами, серед яких є теж українські.
«Це фундаментальна робота, – сказав про «Біблію борщу» ініціатор внесення українського борщу до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, шеф-кухар Євген Клопотенко. – Визнання ЮНЕСКО є дуже важливим. Одночасно, коли у нас є таке інформаційне підґрунтя, тисяча рецептів, то ніхто у світі не може прийти і сказати, що це не наш борщ. Друга важливість цієї роботи в тому, що вона розбиває стереотип про канонічність борщу: мовляв, червоний борщ тільки так готується – й по-іншому не можна».
Докторка історичних наук Ольга Казакевич підкреслила, що книга є історично-гастрономічним дослідженням. Вона показує страву як культурний символ, як культурний код і маркер національної ідентичності.
Про традиції приготування борщу як національний маркер культури сказав і директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ Микола Жулинський: «Це ґрунтовне наукове дослідження, яке вражає системністю осмислення всієї історії українського борщу».
Директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко акцентував, що про давню історію українського борщу свідчать, зокрема, ще козацькі прізвища та географічні назви. Місту Борщів на Тернопільщині – уже понад 500 років, додав він.
Клопотенко також повідомив, що уже напрацьована концепція створення Музею борщу.
«Нам треба приміщення і треба кошти. Концепція музею побудована у двох площинах. Перше – онлайн-музей з усіма рецептами. Щоби кожна людина у світі могла загуглити, наприклад, «борщ з карасями» (улюблений Тараса Шевченка – ред.) – і прочитати, де такий готували, від кого зробили перепис. І офлайн-музей. У ньому висітимуть забальзамовані продукти, експозиція розповідатиме про еволюцію – щоби відвідувачі могли подивитися, а на завершення сісти й поїсти борщу. Шукаємо фундаментальне приміщення, десь у центрі. Бажано у Києві, хоча може бути і в іншому місті», - зазначив шеф-кухар.
На презентації учасники дегустували три борщі, приготовлені за давніми рецептами, серед них - «Королівський» 1682 року та борщ зі свіжим судаком на квасі за переписом 1837 року.
Як повідомляв Укрінформ, 1 липня 2022 року Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини вніс український борщ до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
