На Вінниччині говорили про ризики «часткового» перспективного плану
Дискусія відбулася під час засідання «Клубу голів ОТГ», організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.
«Перспективний плану розвитку територій Вінниччини має покривати 100% території області, і закон чітко це регламентує. На жаль, на останній сесії обласної ради прийняли документ, який цього не забезпечує, тому що тільки 17 районів з 27 були проголосовані. Та й прийняті «з голосу» зміни у великих районах по конфігурації ОТГ не відповідають методикам Кабміну в частині зон доступності, тобто, максимальних відстаней населених пунктів об’єднаних громад від центру ОТГ. Тому це рішення стало стимулом для голів багатьох ОТГ активізувати рух щодо приєднання населених пунктів, зокрема, на території Калинівського і Жмеринського районів тощо», - каже радник з питань децентралізації Вінницького ЦРМС Євген Шаповалов.
За його словами, зміна адміністративно-територіального устрою – це неминучий процес, і в Мінрегіоні вже напрацьовується по кожній області модель цього базового рівня.
«І якщо облрада ухвалює політичне рішення, то Мінрегіон керується методикою Кабміну, дивиться, щоб рішення були економічно доцільними. Тому сьогоднішній «Клуб голів ОТГ», крім низки поточних актуальних питань, лейтмотивом свого засідання обрав саме цю тему. Усім це болить, тому що в ОТГ за цей час багато було зроблено для громад, і вони своїх напрацювань не хочуть втрачати», - підкреслив Шаповалов.
За словами директора Вінницького ЦРМС Олега Левченка, прийнятий облрадою варіант перспективного плану розвитку територій області не є остаточним варіантом. У голів ОТГ є шанс вплинути на ухвалення оптимального варіанту документу, адже «половинчасті» рішення можуть суттєво загальмувати реформу децентралізації в регіоні. Відтак, він рекомендував головам ОТГ активізувати переговорний процес із сусідами, аби спонукати їх приєднуватися до вже створених об’єднаних громад, аби зберегти їх і разом «нарощувати м’язи».
Голови об’єднаних громад, які взяли участь в дискусії, зазначали, що центрами спротиву подальшого розширення ОТГ постають аграрне лобі, зацікавлене у збереженні своїх впливів на голів та депутатів сільських рад, аби забезпечувати собі комфортні умови для ведення бізнесу. А також – керівники районів, зацікавлені у тому, щоб «законсервувати» ситуацію на якомога довший час.
Утім, це не стає на перешкоді очільникам ОТГ в налагодженні стосунків із потенційними членами об’єднаної громади. За словами голови Іванівської ОТГ Михайла Кулика, йому часто доводиться стикатися з інертністю у виборі громади, до якої вони хочуть приєднуватись. Мовляв, звикли вважати «головним» райцентр, а ближчу потужну й перспективну об’єднану громаду як центр ОТГ бачити не готові. Утім, вже підготував для мешканців та активу сусіднього села Жигалівка презентацію про досягнення своєї громади, аби схилити їх до економічно доцільного рішення.
Про необхідність нівелювати впливи амбіцій політичних сил, окремих депутатів та деяких представників виконавчої влади на місцях на процес об’єднання громад та конфігурацію їх меж зауважив голова Барської ОТГ Артур Цицюрський.
«Здебільшого їхні «вливання» в громади незрівняні з втратами від неотриманої субвенції на розвиток інфраструктури, яка могла б надійти у разі збільшення чисельності населення при доєднанні нових сіл. А це втрачені можливості для розвитку, реалізації цікавих проектів та перспектив загалом», - зауважив він.
Левченко запропонував очільникам ОТГ план спільних дій на підтримку реформи. Зокрема, ініціювати проведення зустрічі з керівниками області, аби донести своє бачення наявних тенденцій і проблем в реалізації реформи децентралізації. Також на часі зустрічі експертів та керівників громад з мешканцями населених пунктів, які ще не погодилися на об’єднання, аби люди приймали зважені рішення, керуючись об’єктивною інформацією про перспективи членства в ОТГ, отриманою від фахівців. Аби забезпечити належний рівень комунікацій, їх варто підсилити якісною медійною кампанією, яка б донесла до «неприєднанців» інформацію про досягнення й напрацювання ОТГ.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
