Через повномасштабне російське вторгнення територіальні громади, які ще донедавна розробляли стратегії свого розвитку і міркували над залученням інвестицій, постали перед викликами воєнного часу. У зоні бойових дій очільники та управлінці громад зайняті виживанням своїх мешканців, а на відносно мирних  територіях – забезпеченням тилів і проблемами переселенців. Керівник  регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» у Вінницькій області Віталій Швець каже, що ніхто не вчив самоврядців працювати в умовах війни. Тому їм доводиться блискавично вивчати нове законодавство, розбиратися у питаннях оборони і цивільного захисту та вигадувати способи  балансування бюджету.  Як «U-LEAD з Європою» допомагає громадам упоратися з новими реаліями, він розповів Укрінформу.

- Віталію, після реформи децентралізації  «U-LEAD з Європою» працювала над інституційним розвитком громад.  Війна цей процес «скасувала»?

- Не скасувала, але поставила його на паузу. Дивіться, на першому етапі ми створювали громади, на другому – допомагали їм адаптуватися до нових умов діяльності. Вони звикали до розширених повноважень і впорядковували свої структури, заклади та власність. На третьому етапі – налагоджували надання усіх послуг. Наступним етапом мало стати питання розвитку громад, у тому числі, залучення інвестицій, створення нових робочих місць тощо. Ми допомагали їм у підготовці стратегій розвитку. Зараз це питання тимчасово втратило актуальність. 

Але хочу підкреслити: не зважаючи на те, що у країні війна, Програма «U-LEAD з Європою» не зупинилась. Ми адаптувалися до умов воєнного стану і постійно працюємо з громадами, які є нашими бенефіціарами. Врахували, які в них з'явилися запити в умовах воєнного стану, і переформатували свою роботу. Вже з перших днів вторгнення напрацьовували рекомендації наших радників, надсилали їх у громади, проводили зустрічі. А наші телефони були просто «гарячими»! 

 - А в чому полягають ці нові запити громад?

- Розумієте, після початку війни було прийнято значну кількість нормативних актів, які регламентують діяльність органів місцевого самоврядування в умовах воєнного часу. Вони мусять працювати у цьому законодавчому полі. Виникає багато питань, а часу на їх з'ясування дуже мало. Тому наші радники почали це законодавство детально вивчати, для того, щоб розказати громадам, що і як правильно робити. Тобто, один із напрямків нашої роботи наразі – це екстрені індивідуальні консультації та інформаційні сесії. Вже 24 березня провели першу «воєнну» інформаційну сесію на сто учасників, обговорювали виконання бюджетів і впорядкування кадрових питань. Загалом, тільки на Вінниччині з початку війни надали близько 400 консультацій і провели майже 20 великих навчальних заходів.  

У вінницькому регіональному офісі працює четверо людей, залучаємо експертів, співпрацюємо з департаментами облдержадміністрації та місцевими підрозділами органів виконавчої влади. І консультуємо представників громад всіма доступними засобами: люди телефонують, виходять на відео зв’язок.  Як тільки почалось повномасштабне вторгнення, U-LEAD  відкрила Телеграм-канал і групу у Фейсбуці для оперативних консультацій. Там вже майже три тисячі учасників, які постійно задають нам питання і ми на них щоденно відповідаємо. 

- Що довелося кардинально змінювати громадам, чого саме ви їх навчаєте?

- Змінилися умови функціонування громад, насамперед, у сфері фінансів. По-перше, через війну зменшилися надходження до місцевих бюджетів, по-друге – змінилася видаткова частина. Загалом за перше півріччя громади виконують свої бюджети, але проблеми усе ж відчуваються. Зокрема, є втрати через податкові пільги в частині єдиного податку. Зменшився фонд заробітної плати і, як наслідок, скоротилися надходження основного бюджетоутворюючого платежу – податку на доходи фізичних осіб. Для прикладу, в одній із громад в нас була нестача коштів на рівні 12 млн грн! Громади мусять максимально мобілізувати всі ресурси, щоб ці касові розриви якось компенсувати. А також залучати додаткові резерви для забезпечення нових викликів. Скажімо, таких як соціальний захист, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, яких у нашій області велика кількість. А також на програми територіальної оборони та цивільного захисту. Між тим, необхідно в повному обсязі забезпечити і виплату зарплат соцсфери та інші потреби життєдіяльності територіальних громад. Адже більшість закладів з надання послуг населенню – освіта, культура, медицина, соцзахист – все це працює. 

Тому зараз у нас стартує підтримка в розробці планів бюджетної стабілізації для територіальних громад. Наші експерти допоможуть проаналізувати, що з бюджетом громади відбувається, підкажуть, як рухатись далі, щоб не лише «латати дірки», а й закладати у ньому хоча б якісь можливості розвитку. 

- Наскільки мені відомо, багато питань виникає із оплатою праці людей, яких відправляють «на простій».

- Так, бо законодавство, яке регулює трудові відносини, теж змінилося. До того ж, багато людей, рятуючись від війни, виїхали за кордон і перебувають там тривалий час. Багато із них повернулись. А ще ж у громадах з'явилися нові люди, які влаштовуються на роботу. Нам доводиться підказувати, як правильно оформити простій працівників комунальних закладів, як без порушень звільнити тих, хто виїхав. 

Також ми проводили навчальні заходи з громадами на тему релокації бізнесу, адже у Вінницьку область переїздить багато підприємств. І тут ключове завдання – допомогти, щоб вони могли правильно організувати цей процес, адже йдеться про робочі місця. У цьому напрямку активність є і окремі, зокрема, Гніванська, Барська, Немирівська, Жмеринська міські громади вишукують можливості, щоб прийняти і розмістити підприємства-переселенці. Також допомагають їм пройти через усі адміністративні процедури. Теж підказуємо, як організувати роботу з релокованим бізнесом правильно.

- До речі, про переселенців. Як громади справляються зі значним напливом людей? Адже в області зараз мешкають понад 170 тисяч ВПО.

- Це ще один серйозний виклик, з яким доводиться мати справу. Такі люди є у кожній громаді, а в деяких – аж по шість тисяч. Їх треба забезпечити житлом, наданням послуг. Як підказує досвід, частина із них на Вінниччині залишиться, тому треба подбати про те, як вони влаштуються. Ми цю проблему побачили і вивчили. Тому в «U-LEAD з Європою» створена робоча група, яка напрацьовує рекомендації, роз'яснення і механізми для громад, як інтегрувати цих людей. Починаючи з їх приїзду  – взяти на облік, оформити статус ВПО, знайти житло – до працевлаштування і надання всіх послуг, які отримують місцеві жителі.  А ще запускаємо програму підтримки в розробці планів інтеграції переміщених осіб. В нашій області також будуть відібрані кілька громад, з якими працюватимемо в цьому напрямку. 

Крім того, після 24 лютого в нас з'явився новий проєкт – надання невідкладної підтримки територіальним громадам. Одну з таких програм ми вже завершили. На Вінниччині, наприклад, 10 громад-партнерів, які приймають найбільшу кількість переселенців, отримали гуманітарну підтримку від «U-LEAD з Європою». Це набори матеріалів, які допомагають облаштувати прихисток для вимушених переселенців. Туди входили два комплекти. До першого, який так і називається «Прихисток», входять намети, спальні мішки, ковдри, каремати, ліжка, бензопили, баки для води, засоби гігієни і особисті речі. До другого пакету («Освітлення») – генератори і вуличні освітлювачі. Усе це в комплексі дає можливість створити пункти екстреного розміщення людей. До речі, все це можна використовувати й потім, після розселення людей у постійні  місця проживання. Я знаю, що в деяких громадах генератори використовують для освітлення укриттів, наприклад. 

Загалом, волонтери, закордонні партнери, у тому числі й «U-LEAD з Європою», надають територіальним громадам допомогу у різних сферах. І все це треба правильно отримати, облікувати і відповідно до законодавства його використовувати. Це зовсім нова тема для більшості громад, яка викликає чимало проблем і потребує навчань та роз'яснень. Ми їх надаємо, напрацьовуємо алгоритми, як все це робити.

Доводиться допомагати і в питаннях забезпечення енергетичної та продовольчої безпеки громад. Зараз напрацьовуємо матеріали про створення матеріальних резервів і про те, як готуватися до опалювального сезону.

- А чи залишилися, скажімо так, мирні напрямки у співпраці Програми «U-LEAD з Європою» із громадами?

- Звісно. Наприклад, зараз громади активно впорядковують мережу закладів освіти – приводять у відповідність до законодавства установчі документи, хтось перейменовує заклади, хтось оптимізує мережу. І процес цей пішов досить активно. Тому проводимо навчання і з цього приводу. 

Також ми почали відновлювати свою «довоєнну» роботу. Наприклад, декілька громад отримують від нас допомогу в розробці інвестиційних паспортів громади. Тому що ми віримо в нашу перемогу і дивимося в майбутнє, в наш розвиток. 

Як повідомлялося, Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.

Спілкувалась Антоніна Мніх

Фото: Олександр Лапін