«Розстріляли та розкатали машинами й танками». Деокупована Харківщина, сім місяців потому
Про це розповіли місцеві жителі, які потроху повертаються до рідного села навіть попри тотальну розраху та складну гуманітарну ситуацію.
На відео, яке опублікував проєкт «Український Свідок», село Кам’янка неподалік Ізюма на Харківщині.
Ця місцевість перебувала під російською окупацією 5 місяців — з квітня по вересень 2022 року, і була звільнена під час контрнаступу ЗСУ. Нині, навесні 2023 року, до Кам’янки з’їжджаються місцеві: з 1200 жителів поки повернулося близько 40. «Багато людей приїжджає, але нема де жити, — розповідає один з кам’янчан. - Є такі будинки, які відновленню не підлягають». За словами однієї з місцевих жительок, під час окупації росіяни вбили 32 її односельця. Одного розстріляли та розкатали танком; двом братам, які ховались у погребі, кинули вибухівку. «Від них лишились самі кістки», — каже жінка та плаче.
Місцевого жителя на ім’я Микола росіяни вивезли до Ізюма. Навіщо — він не знає. Аби знайти харчі, 18 км до Кам'янки чоловік пройшов пішки. Його будинок сильно постраждав під час одного з російських авіанальотів. Поки рідне село було під окупацією, він зміг евакуюватись до однієї з країн Балтії. Тепер повернувся до Ізюма, займається ремонтами та порається на городі. У селі не живе, бо тут немає ані світла (ЛЕП знищено повністю), ані води. Але чоловік запевняє: найближчим часом все одно планує повертатись.
Росіян у селі немає вже давно, проте по собі вони залишили руїни і незліченну кількість мін-пелюсток. На жаль, буває таке, що на них підриваються місцеві. Сапери цю місцину ще не розміновували.
Окрім понівечених та розбитих будинків, росіяни полишили по собі арматуру та ящики від БК (боєкомплекти). Все це практичні жителі Кам’янки використовують для ремонту та відбудови.
«Наче все не так, як має бути, — розповідає жителька села зі сльозами на очах. - Все розбите, як його відбудовувати, я не знаю. Душ розбили, туалет розбили, ліжка навіть позабирали. Розграбували все».
Як і всюди, де були, росіяни крали все, що потрапляло під руку. Поїли всю худобу в селі: з кількох сотень корів вціліла лише одна. Також під час окупації вони масово вбивали собак. Навіщо? — не зрозуміло. Але є і хороші новини: пси, які встигли втекти під час окупації, вже повертаються до своїх господарів. Місцевим жителям вижити у зруйнованому селі допомагають волонтери: привозять харчі та будматеріали.
Фото: Юлія Овсяннікова