Любомир Сабадош, голова Державного космічного агентства

Сьогодні супутники є продуктом, який можна створити навіть в інституті

Інтерв'ю 09.10.2015 12:05

Сьогодні супутники є продуктом, який можна створити навіть в інституті

Інтерв'ю 09.10.2015 12:05

Це вже другий в цьому році візит голови Державного космічного агентства України (ДКАУ) до Варшави. Про те, чим так цікава Україні співпраця з Польщею і які нинішні пріоритети космічної галузі країни в інтерв'ю власному кореспондентові Укрінформу розповів голова ДКАУ Любомир Сабадош.

НА ФІНІШІ ДО ВСТУПУ В ЄВРОПЕЙСЬКУ КОСМІЧНУ АГЕНЦІЮ

- Любомире Юрійовичу, якою є мета вашого візиту до Варшави?

- Свій перший візит на посаді голови космічного агентства я здійснив до США, другий - зараз до Польщі. Адже це - країна, яка пройшла етап вступу до Європейської космічної агенції (ЄКА). Поляки діляться з нами інформацією про те, як правильно організуватися і потрапити до ЄКА.

У свою чергу, Варшава зацікавлена у досвіді функціонування нашого космічного агентства, адже польське створено лише торік.

Український досвід в космічних питаннях є більшим, адже ми створювали і створюватимемо ракетоносії, будували супутники і робитемемо це й надалі. Крім того, Україна має напрацювання в застосуванні космічних технологій у цивільній продукції.

У квітні був підписаний меморандум про співпрацю між Україною і Польщею. Тепер створено робочі групи по чотирьох напрямах, які повинні напрацювати дорожню карту на наступний рік.

- Чи можлива співпраця з Варшавою з використанням потенціалу наших підприємств?

- Для вибудовування технологій потрібні роки. В Польщі є достатньо грамотних спеціалістів, які мають дуже високу кваліфікацію, але потрібна компетенція, яка набувається через практику. Варшава ставить перед собою дуже амбітні плани - у тому числі створення ракетоносія, - аби стати космічною державою на дуже високому рівні.

Але, якщо зараз спитати, коли Польща зможе самостійно зробити ракету чи хоча б якусь її частину, то навіть великий спеціаліст не скаже, чи це буде перспектива 5-ти, чи 10-ти років. Якщо замовити обладнання, то потрібен час для його виготовлення, встановлення, освоєння, відпрацювання відповідних технологій, підтвердження результатів, а це дуже довго.

- Коли Україна зможе увійти до Європейської космічної агенції?

- Початкові етапи для вступу України до Європейської космічної агенції пройдено. Наступним кроком вже має бути прийняття космічного агентства України до ЄКА.

- Як довго цього чекати?

- Ми робимо все для того, щоб наше космічне агентство туди увійшло. Водночас, є питання фінансів. Потрібно буде закласти певні фінансові витрати, які мають бути членським внеском України до Європейської космічної агенції, а після цього можна буде говорити про членство.

Польща виділяє фінансовий ресурс для того, щоб бути в Європейській космічній агенції і отримувати від неї замовлення, які може виконати польська економічна і промислова платформа. Україна теж обрала цей шлях.

СПІВПРАЦЯ З РОСІЄЮ - ЛИШЕ ЗА МІЖНАРОДНИМИ ЗОБОВ'ЯЗАННЯМИ

- Наша космічна галузь була тісно пов'язана з Росією. Що буде після після розриву кооперативних зв`язків з РФ?

- Ситуація наступна: Україна, працюючи з Російською Федерацією, мала міжнародні зобов'язання. Прикладом цього є співпраця щодо проведення запусків ракетоносіїв "Союз" із космонавтами на борту. Якщо зараз сказати, що Україна відмовляється від своїх зобов'язань, то в цьому випадку постраждає імідж держави і зупиниться вся космічна програма по використанню міжнародної космічної станції. Іншого шляху потрапити на космічну станцію, як через космодром "Байконур", використовуючи російські ракетоносії й українську систему керування, немає.

Звичайно, розрив відбувається і ми це відчуваємо. Всі проекти на міждержавному рівні призупинено. Натомість, ті проекти, які здійснюються на платформі міжнародної кооперації, продовжують своє існування. І такою є позиція Президента: все те, що стосується освоєння мирного космосу і виконання своїх міжнародних зобов'язань, Україна повинна виконувати.

- З Росією також?

- Росія не вийшла з міжнародної співпраці, але є складні моменти, і ми це розуміємо. Звичайно, є амбіції зараз сказати: будемо все розривати. Але спробуйте розірвіть міжнародну космічну станцію... Як її розділити? Технологічно це можливо, але надзвичайно дорого. Тому цей проект є прикладом. Міжнародна кооперація в космосі існує, її розірвати просто так неможливо.

СТРАТЕГІЯ ДО 2032 РОКУ

- Які ще проекти можуть бути перспективними для української космічної галузі?

- Україна мала перспективні проекти із США, і ми хочемо продовжувати це співробітництво. Йдеться про ракети-носії "Зеніт", які запускалися з морської платформи на території США. Якщо компаніями, які є нашими партнерами, будуть прийняті рішення, то цей проект стане ще одним символом тісної співпраці України і США. До нього може долучитися і Польща.

- Чи Україна все ж таки створить своє угруповання супутників упродовж кількох років, про що декларувалося на початку року?

- Такі плани існують. Сьогодні супутники є продуктом, який можна створити навіть в інституті, і ми маємо такий приклад. "Київська Політехніка" створила наносупутник і запустила його. Але ми ставимо питання: що це угрупування має робити - дистанційно зондувати землю чи просто передавати інформацію?

Зараз відбувається процес формування стратегії розвитку космічного середовища України до 2032 року, і в цьому проекті ми будемо визначати плани, одні на 5, інші на 10 років, а ще інші - на більш віддалену перспективу.

Хочемо поєднати ці плани в реалізацію проектів спільно з Європейською космічною агенцією, а також зі США. Створення сьогодні угрупування супутників, скажімо для позиціонування будь-якого об'єкту на території України - це нереально для нас, але не з технічної, а фінансової точки зору. Тому робитимемо свій внесок у спільні проекти європейського та американського космічних агентств і там знаходитимемо своє місце. Таку ми вибудовуємо стратегію.

Юрій Банахевич, Варшава.