Бекешкіна застерігає від помилок із новим мовним законом
На цьому наголосила директор Фонду "Демократичні інціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна в коментарі кореспондентові Укрінформу.
"Ухвалення закону про мови в такому вигляді, як це пропонується, зараз не на часі. Очевидно, повинен бути якийсь закон, що стосується мовної політики в засобах масової інформації, і то не радикальний. Ввели квоти на українську музику, і це правильно. Але приймати закон про мову в нинішній ситуації, коли у нас 30% російськомовного населення, коли треба повертати Донбас, означає ще одну лінію розмежування. А нам зараз треба бути разом", - підкреслила Бекешкіна.
Тому, на її переконання, не варто порушувати зараз це питання. При тому, що зараз об'єктивно відбувається розширення україномовного середовища. Передусім за рахунок учнів середніх шкіл, які знають, що їм треба складати зовнішнє незалежне оцінювання - і вони його складають. За рахунок навчання українською мовою в державних вищих навчальних закладах.
"Звичайно, все, що стосується держави, - а у нас єдина державна мова українська, - повинне йти українською мовою. Але такий екстремізм, коли намагаються представити російськомовних українців як людей другого сорту, дуже шкідливий", - вважає Бекешкіна.
Вона нагадала при цьому про ініціативу скасувати в 2014 році сумнозвісний "мовний закон Ківалова - Колесніченка".
"Я пам'ятаю, якої шкоди завдало свого часу намагання В'ячеслава Кириленка скасувати, м'яко кажучи, некорисний закон про мови. Але після Майдану, який підтримували 50% населення і не підтримували 40%, причому це було за регіональним поділом, ця ініціатива була надзвичайно невчасна. І я переконана, що це зіграло певну роль в тих подіях, які були пізніше, зокрема на Донбасі. Це широко використовувалося в агітаційних цілях", - сказала соціолог.
Тож, зазначила вона, не варто ще раз припускатися подібної помилки, особливо в умовах війни. Законопроект має бути доопрацьований і позбавлений того радикалізму, який зараз в ньому є.
"Але, по-перше, закон ще не ухвалений. По-друге, його не треба називати мовним законом. Його можна назвати законом про інформаційну політику засобів масової інформації. І, звичайно, такий екстремізм, як заборона засобів масової інформації російською мовою, просто призведе до того, що люди звертатимуться до російських ЗМІ", - застерегла Бекешкіна.
Як повідомлялося, у Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову. Два з них, зареєстровані 19 січня, зокрема, передбачають нові вимоги до мови ЗМІ, книговидання, кінематографа та реклами. 19 грудня 2016 року було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання.
