Як в Україні обмеження послабили, а в Європі – посилили

Перший день після завершення локдауну в Україні здивував найнижчою статистикою захворюваності – усього 2516 випадків, чого не було ще з середини вересня. Загалом же під час локдауну добова захворюваність на COVID-19 (офіційна, принаймні) поступово знижувалася, за винятком періоду 13-17 січня з піком 16 січня у 8151 випадків. Власне, якщо судити по реакції соцмереж, то у багатьох запровадження посилених протиепідемічних заходів у січні викликало подив, оскільки у листопаді, коли захворюваність била рекорди, країна жила у звичайному режимі. У МОЗ такий крок пояснили тим, що після свят може бути новий сплеск захворюваності, а ще в середині січня в Україні традиційно зростає захворюваність на грип та ГРВІ. Тож аби цього не допустити, потрібен був локдаун, а точніше, як поправив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, посилений карантин. Але у той час, як в Україні він закінчився, інші країни Європи вирішили обмеження продовжити, то чи не поспішили ми?

Наразі уся статистика на користь закінчення локдауну

Ще два тижні тому у МОЗі не виключали продовження посиленого карантину. Чому ж цього не зробили? Головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів РБК-Україна, що поки медична система України справляється з навантаженням: у лікарнях достатньо вільних ліжок.

«Введення більш жорстких обмежень дозволило нам стримати стрімке зростання захворюваності, як це відбувалося і в інших європейських країнах», – пояснив Ляшко.

За словами голови комітету ВР з питань здоров'я нації Михайла Радуцького, міністерство у своєму рішенні опиралося на зменшення добової статистики захворюваності. «Наявна статистика, за словами міністра, дозволяє вийти з режиму посиленого карантину і повернутися до адаптивного», – розповів Радуцький. Хоча він уточнив, що у депутатів виникали питання щодо правдивості статистики через мале охоплення тестуванням. Про цю проблему Укрінформ писав раніше: з одного боку люди на прикладі родичів чи знайомих побачили, що тим, хто не має ризиків тяжких наслідків, боятися не слід, з іншого – якщо хворіє сім’я, то тест здає лише хтось один і лиш він потрапляє в статистику.

Але все ж певні підстави для оптимізму є – двоє сімейних лікарів у розмові з кореспондентом Укрінформу минулого тижня підтвердили: хворих дійсно стало менше, порівняно з піковим періодом. Це підтверджує і госпітальна статистика, про що пише аналітик Євген Істребін. За 24 січня загальна кількість пацієнтів з ковідом, які перебувають в лікарнях, зменшилася на 33% від максимального показника, пацієнтів, які перебувають в реанімаціях на 16% від максимуму, а тих, які підключені до ШВЛ – на 24%. Хоча при цьому аналітик зауважує, що його насторожує повільне падіння показника пацієнтів у реанімації на фоні інших показників.

На думку Катерини Амосової, це може бути пов’язано з тим, що коли лікарні були вщент заповнені і місць не вистачало, то пацієнтів у реанімаціях тримали якомога менше. «Тепер, при зменшенні потоку хворих, імовірно, будуть таких пацієнтів затримувати довше, і це буде впливати на динаміку зайнятості ліжок з киснем», – вважає пані Амосова.

На зменшення госпітальної статистики вказала і Ольга Голубовська, яка зробила неочікувану заяву: деякі відділення для хворих на COVID-19 закриваються – через те, що вони заповнені на третину. Тож аргументів на користь продовження локдуану поки в експертному середовищі не називалося.

Але чи був цей спад захворюваності спричинений власне локдауном, поки сказати складно, зауважив керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Павло Ковтонюк РБК-Україна: «Ефект, як правило, настає через кілька тижнів: за кількістю нових випадків ви бачите його через один-два тижні, за іншими показниками – через три-чотири тижні». Тобто по суті оцінювати ефект саме від локдауну ми маємо за результатами нинішнього і наступного тижнів.

Європа не ризикує

А поки Україна ослаблює обмеження, країни Європи їх тільки посилюють попри початок вакцинації. Австрія, яка мала вийти з локдауну разом з Україною, продовжила його до 7 лютого. Крім того, з 25 січня австрійців зобов’язали замінити свої тканинні маски на респіратори FFP2, які слід носити у громадському транспорті та приміщеннях. Люди з низьким рівнем заробітку отримають такі маски безкоштовно, заявив міністр охорони здоров'я Австрії Рудольф Аншобер.

Так само до 7 лютого продовжила локдаун і Данія – через поширення британського штаму. Органи охорони здоров’я країни повідомили, що пацієнти з британським штамом складали 7% серед усіх позитивних зразків тестів, для яких здійснили розшифровку геному вірусу.

У Британії, де нині бушує новий штам, теж не думають про послаблення карантину. Міністр охорони здоров’я країни Метт Генкок заявив, що країні потрібно пройти ще довгий шлях, аби говорити про послаблення карантинних обмежень. І там станом на 25 січня за минулу зафіксували понад 22 тисячі нових випадків захворювання за добу, а станом на 23 січня – понад 40 тисяч.

Павло Ковтонюк звертає увагу, наскільки потужно там працює система тестування: «Але подивіться, як Британія бере ситуацію під контроль. Вона посилила обмеження. Але головне – в країні тестування працює як воєнні заводи у Другу світову. Неймовірні показники по 550-600 тисяч тестів щодня для населення у 66 мільйонів. Це дає коефіцієнт виявлення у 8% від кількості зданих тестів, він один з найкращих у Європі (ВООЗ рекомендує не менше 5% для нормального контролю поширення вірусу)».

За останніми даними, 75% усіх жителів Британії віком за 80 років вже отримали перше щеплення вакцини проти COVID-19.

У країні ще більше настороженні через поширення там нового штаму, як вважається, на 70% заразнішого за первинний. Нещодавно прем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон зробив шокуючу заяву: нібито «британський» штам на 30% ще й більш смертоносний. Втім, головний науковий радник уряду Патрік Валланс заявив, що таку інформацію ще не можна називати точною, утім висловивши занепокоєння щодо зростання смертності.

Ізраїль попри тотальну вакцинацію теж продовжив обмеження. Але є нюанси

Увагу привертає ситуація в Ізраїлі. Нині країна займає перше місце за темпами імунізації – там уже провакциновано майже 28% населення (2,5 млн із 9 млн). Щеплення вже отримали медичні працівники і люди похилого віку, а тепер починається вакцинація старшокласників. Це має дати змогу школярам повернутися до навчання та скласти випускні іспити, а також вчасно розпочати вступну кампанію влітку. Та попри стрімкі темпи з вакцинації, керівництво країни продовжує діяти жорстко: до кінця січня там навіть вирішили закрити міжнародний аеропорт Бен Гуріон, щоб не допустити поширення нових штамів коронавірусу. Також упродовж цього часу в країні продовжаться суворі обмеження – мешканцям забороняється виходити з дому далі, ніж на 1 кілометр, збиратися в приміщеннях у кількості більше 5 людей, закриті школи, синагоги.

І хоча з одного боку це вимушений крок, адже ще не так давно, 18 січня, в Ізраїлі зафіксували добовий рекорд заражень – 10 021 випадок. Але з іншого боку – такі жорсткі заходи в країні пов’язують із позачерговими парламентськими виборами, які мають відбутися в березні 2021 року. Останні роки перебування чинного прем’єра країни Беньямін Нетаньягу пов’язуються із кризою довіри, а проти його політики упродовж у країні неодноразово проходили акції протесту. Відтак деякі політичні оглядачі припускають, що суворий карантин дозволить відкласти вибори, які мають пройти вже вчетверте за останні два роки. Утім поки що у Центральній виборчій комісії Ізраїлю заявили, що переносити вибори не планують.

А тим часом, невтішний прогноз дали у ВООЗ – за словами директора програми надзвичайних ситуацій ВООЗ Майкла Райяна, другий рік пандемії коронавірусу може виявитися набагато складнішим за перший – 2020-й. Це пов'язано з тим, що COVID-19 продовжує стрімко поширюватися і з'явилося кілька нових штамів цього захворювання. Тому схоже, людству, а особливо Україні, де досі не почалася вакцинація, ще зарано розслаблятися. Наразі усі сили мають бути направлені на отримання вакцин, аби знову не довелося вводити локдаун.

Юлія Горбань, Київ