Ткаченко пояснив, чому лагідна українізація краща за штрафи
Про це він заявив на пресконференції у межах Всеукраїнського форуму "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Якщо мова по дві поправки (до закону про мову - ред.) різних депутатів, у тому числі й від "Слуги народу", то в одному випадку це поправки Бужанського, які скасовують штрафи в цілому, в іншому - поправки Кравчук, Потураєва і Корнієнка, які відтерміновують штрафи на півтора року, до моменту уведення всіх інших штрафів. Ми підтримуємо другу поправку", - сказав Ткаченко.
За словами міністра, ще до прийняття закону про мову був указ колишнього Президента, який передбачав необхідність промоції української мови, запровадження безкоштовних курсів, створення можливостей залучення через цифрові технології до вивчення української мови. Проте, за його словами, ці заходи не були організовані або ж не задіяні масово.
Він також підкреслив, що спільної платформи, яка б об'єднувала всі зусилля для промоції української мови, не існує, МКІП зараз над нею працює.
"Якщо ми говоримо про те, що ми спершу ставимо необхідність винесення штрафів якійсь літній жіночці з Одеси чи Харкова лише тому, що вона не знає у своєму магазині чи не вміє розмовляти українською мовою, я вважаю, таким чином ми не переконаємо більшість насенння, яка не володіє достатньою мірою українською мовою, у тому, що її потрібно вчити. Лагідна українізація, промоція української мови дозволить це зробити", - переконаний Ткаченко.
Крім того, міністр розраховує, що за півтора року, у разі відтермінування штрафів, "галас, який у російськомовних ЗМІ здіймається, якийсь страх, що ми когось оштрафували, перейде в дискусію і розмови про те, як здорово і модно вивчати українську мову".
Як повідомляв Укрінформ, 9 березня Президент Володимир Зеленський заявив, що українська мова повністю захищена.
В Україні з 16 січня діє стаття 30-та закону про мову, згідно з якою вся сфера обслуговування має перейти на українську. Стаття 57 цього закону передбачає штраф за його порушення, який може бути накладений уповноваженим із захисту державної мови в тому разі, якщо сторона відмовляється усунути порушення і воно фіксується повторно протягом року.
У Верховній Раді 21 січня зареєстровано законопроєкт №4638 «Про внесення змін до статті 57 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яким пропонується вилучити зі статті 57 закону пункти, які стосуються накладення штрафів за порушення закону про мову.
Законопроєкт №4638-2 "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо набрання чинності статтею 57 цього закону зареєстрований 9 лютого. Автори проєкту пропонують відкласти штрафи за порушення закону на 1,5 року (до липня 2022 р.). Таку пропозицію народні депутати пояснюють прагненням полегшити умови ведення господарської діяльності під час пандемії коронавірусу.