Україна не депортуватиме активіста з Китаю, який утік від переслідувань
Про це повідомили Радіо Свобода в Чопському прикордонному загоні, посилаючись на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 серпня, передає Укрінформ.
«В Ужгороді відбулося судове засідання відносно громадянина КНР 1997 року народження. Кілька днів тому він був прийнятий в порядку Угоди про реадмісію осіб за незаконний перетин державного кордону з України в Словаччину. У ході судового засідання розглядалося питання про його затримання до завершення процедури розгляду заяви про захист. До речі, дана особа наразі документована довідкою про звернення за захистом в Україні, яка дійсна до кінця цього року», - зазначила речниця Чопського прикордонного загону Олена Трачук.
За її словами, чоловіка в листопаді минулого року вже затримували на Львівщині співробітники Державної прикордонної служби при спробі незаконно потрапити в Польщу. Тоді при собі він мав копію посвідчення особи громадянина КНР.
«За рішенням суду він отримав стягнення у вигляді штрафу і за рішенням Личаківського районного суду був затриманий на термін 6 місяців до ідентифікації особи. Поки він перебував у пункті тимчасового тримання, звернувся з заявою про надання захисту в Україні і був документований відповідною довідкою. На початку грудня 2020 року іноземець був звільнений з пункту тимчасового тримання за рішенням апеляційного адміністративного суду», - зазначила речниця.
Водночас, за словами Трачук, доки в Державній міграційній службі розглядали його звернення, «чоловік вчергове порушив українське законодавство і в перших числах серпня 2021 року незаконно перетнув кордон, щоб потрапити в країни ЄС».
Після затримання за незаконний перетин кордону словацькими прикордонниками Їлісен Айеркен (це китайська передача його казахського імені Єрсін Єркінули) подав іще одну заяву про захист в Україні. Наразі після рішення суду активіст перебуває в пункті тимчасового тримання іноземців Чопського прикордонного загону.
За даними Радіо Азаттик, цей чоловік родом із Сіньцзян-Уйгурського автономного району на північному заході Китаю, і він утік звідти через переслідування мусульман комуністичною владою країни.
«Його до цього хтось залякував. Він розповідав, що двоє незнайомців погрожували йому, казали, щоб він повернувся в Китай, інакше погрожували вбити. Потім, за його словами, за ним стежили. Він вимкнув Facebook, WhatsApp і зник. Через знайомих я вийшла на нього, він сказав, що відчуває страх, хоче перейти кордон, потрапити в іншу державу. Я застерегла його від цього, порадила чекати», – розповіла Ботагоз Іса, активістка, яка раніше переїхала з Казахстану в Україну.
Утікши з Китаю, Айеркен спершу потрапив до Казахстану – але, за його словами, відчувши, що в тій країні права людини теж «безжально порушуються», не став просити про громадянство Казахстану чи дозвіл на мешкання там, бо, за його словами, «не бачив сенсу» в цьому, і рушив далі, опинившись урешті в Україні.
Казахи і уйгури, які виїхали з Сіньцзяну в Казахстан і Туреччину після звільнення з так званих «таборів політичного перевиховання», назвали ці установи в’язницями, де люди зазнають жорстокого поводження й ідеологічної обробки з метою асиміляції і з тим, щоб вони відмовилися від своєї культури і мови. Авторитетні правозахисні організації й експерти повідомляли про масове використання в Сіньцзяні примусової праці представників тюркських національних груп, розлучення сімей, насильницький контроль народжуваності, тортури й інші репресії.
Китай заперечує ці звинувачення. Пекін визнав наявність «таборів», але китайська влада називає їх «центрами професійного навчання», створеними з метою боротьби з «тероризмом» і «екстремізмом».
Влада Казахстану офіційно заперечує, що в «таборах перевиховання» в Китаї утримують і казахів за національністю, а існування цих таборів називає «внутрішньою справою» Китаю.
У 2018 році в ООН повідомляли, що в Сіньцзяні не менш ніж мільйон мусульман були примусово поміщені в «табори політичного перевиховання».
Фото: Courtesy Image
