30 років Незалежності: Десятиріччя випробувань

Хроніку першого десятиріччя Незалежності читайте тут, другого - тут.  

Мабуть останнє у часі десятиріччя Незалежності було найтяжчим. Колись у далекі 80-і минулого століття здавалося, що більших випробувань, ніж Чорнобиль, не може статися. А вони прийшли - Небесна сотня, війна, пандемія... Наче хмарами до самого обрію накрило. Але не зламалися. Витримали. Просто багато чого стало зрозумілішим. Як і в людському житті — справжнє дорослішання починається після 20 років...

Усі ці роки Укрінформ пильно відстежував зміни в українському суспільстві. Нашу драматичну боротьбу на безлічі фронтів. Ми зібрали новини агентства за цей період, присвячені найбільш знаковим подіями, і продовжуємо разом з вами знову, подумки, проходити цей шлях. Отже -

2012. ВІЙНА РОСІЇ З СИРОМ, ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ КІВАЛОВА ТА 10% «СВОБОДИ»

Фарш назад у м`ясорубку не прокрутиш, джина, випущеного з глечика, загнати туди важко. Мовний закон «Ківалова-Колесніченка», ухвалений 2012 року, принизив українців і наробив лиха в суспільстві. Але повернути все на круги своя виявилося не так-то й легко. Кілька років пролежало схованим  у шухлядах Конституційного суду звернення про перевірку цього закону на конституційність, і тільки після зміни голови КС справедливість, можна сказати, восторжествувала.

СИРНА ВІЙНА З РФ. «Росспоживнагляд 8 лютого розпорядився вилучити з продажу у Росії і припинити ввезення у РФ сирної продукції трьох українських виробників: ПП «Прометей» (Чернігівська область), АТ «Пирятинський сирзавод» (Полтавська область) і ТОВ «Гадячсир» (Полтавська область)», повідомляв у ті дні Укрінформ.

27 лютого було припинено ввезення сирів ще 4 українських підприємств. Українські сири займали на той час 8,5% російського ринку. У цілому з України в РФ поставлялося 61 тис. тонн сиру.

Формальним приводом до заборони сирної продукції стала заява головного санітарного лікаря РФ Геннадія Онищенка про низьку якість твердих сирів українського виробництва.

За оцінками ЗМІ, так звана «Сирна війна» розпочалася внаслідок боротьби за російський ринок збуту, і була використана Росією як інструмент економічного тиску на Україну.

24 липня майже всі заборони були зняті. Але за підсумками січня-серпня 2012 року поставки сиру в Росію впали на 21,2% (до 35,4 тис. тонн), що знизило загальний обсяг його експорту на 18,6% (до 42,4 тис. тонн).

ТЕРАКТ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ. 27 квітня у центрі Дніпропетровська сталася серія вибухів, яку правоохоронці кваліфікували як теракт. Унаслідок серії вибухів, повідомляв Укрінформ, 31 особа була травмована, 11 із них – діти.

Перший вибух прогримів об 11:40 у центрі міста на трамвайній зупинці навпроти Оперного театру. О 12:20 вибухівка спрацювала у районі залізничного вокзалу, розташованого за 500 метрів від місця першого вибуху. Трохи пізніше неподалік парку Глоби був третій вибух. Четвертий стався на проспекті Карла Маркса біля Оперного театру, також на трамвайній зупинці. Згодом у місті знешкодили ще один, п'ятий, вибуховий пристрій.

У місті виникла паніка. Школярів відпустили із занять, магазини в центрі міста зачинилися, мобільний зв'язок не працював. У соціальних мережах виклали фото БТРів на вулицях Дніпропетровська.

За фактом вибухів прокуратура Дніпропетровської області порушила кримінальну справу за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). За підозрою у причетності до організації вибухів було затримано чотирьох осіб.

ЄВРО-2012. «Сьогодні розпочинається Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, який на своїх полях приймають Україна та Польща», повідомляв 8 червня Укрінфом.

Матчі Євро-2012 проходили у чотирьох польських містах – Варшаві, Вроцлаві, Гданську і Познані – й чотирьох українських – Києві, Донецьку, Львові та Харкові. Фінальна гра Чемпіонату Європи з футболу відбулася 1 липня на стадіоні НСК Олімпійський у Києві.

Для збірної України Євро-2012 склався не дуже вдало. Українці посіли третє місце у групі й вилетіли. Андрій Шевченко відзначився дублем у ворота збірної Швеції. А чемпіоном того року стала збірна Іспанії.

ЗАКОН КОЛЕСНІЧЕНКА-КІВАЛОВА. «Закон про «Засади державної мовної політики» сьогодні, 10 серпня, набув чинності», повідомив Укрінформ. Закон був ухвалений Верховною Радою 3 липня, а 8 серпня був підписаний Віктором Януковичем, який тоді обіймав посаду президента. Відповідно до нього, суттєво розширювалося використання регіональних мов – за умови, що чисельність нацменшин перевищує 10% населення окремого регіону. Фактично, найбільші преференції отримала російська.

«Мовний закон Колесніченка-Ківалова» викликав масові протести, здебільшого у західних та центральних областях. Його розцінили як антиукраїнський. На Європейській площі біля Українського дому зібрався мітинг на підтримку української мови, деякі з учасників акції оголосили голодування. Наступного дня між мітингувальниками та співробітниками «Беркуту» сталася бійка, спецпризначенці застосували сьозогінний газ.

ВИБОРИ ДО ВРУ. Ще за рік до виборів було змінено виборче законодавство, зокрема, виключалась участь блоків, лишались тільки партії, також до 5% був піднятий прохідний бар'єр. Водночас, вибори проходили за змішаною системою.

За підсумками підрахунку голосів, Партія регіонів набрала 30% голосів, Батьківщина – 25,53%, УДАР Віталія Кличка – 13,96%, повідомляв Укрінформ. Несподіванкою виборів стали 10,44% партії «Свобода» та 13,18% – Комуністичної партії.

Партія регіонів отримала 209 місць у ВР, що дозволило їй у союзі з комуністами обрати спікера Володимира Рибака та перепризначити на посаду прем`єра Миколу Азарова.

Президент Янукович і прем`єр-міністр Азаров наголошували, що вибори до Верховної Ради пройшли вільно й демократично. Натомість за словами заступника голови Центральної виборчої комісії Жанни Усенко-Чорної, парламентські вибори 28 жовтня стали найбруднішими за всю історію України.

2013. СПРИТНИЙ РЕКТОР, ЦЕРКВИ ДЛЯ ЮНЕСКО, БУНТІВНИЙ МАЙДАН

Чому восени 2013 року люди вийшли на Майдан? Може тому, що це був рух «за», а не виступи «проти»? Адже перед цим протестували проти обрання Януковича, проти арешту Тимошенко, проти закону Ківалова-Колесніченка. А тут вийшли «за» Європу, а «проти» був Янукович.

ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ – СПАДЩИНА ЮНЕСКО. «21 червня у рамках 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка продовжує свою роботу у м. Пномпень (Камбоджа), було ухвалене рішення щодо включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО українсько-польського культурного об'єкта «Дерев'яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», повідомив Укрінформ.

До списку увійшли 16 церков – по 8 від України та Польщі. Це, зокрема, церква Вознесіння Господнього (с. Ясіня), церква Святого Архистратига Михаїла (м. Ужок), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж), церква Зіслання Святого Духа (м. Рогатин), церква Зіслання Святого Духа (с. Потелич), церква Пресвятої Трійці (м. Жовква), церква Святого Юрія (м. Дрогобич) та собор Пресвятої Богородиці (с. Матків).

ЗАТРИМАННЯ РЕКТОРА МЕЛЬНИКА.30 липня Укрінформ повідомив: «Ректор Національного університету державної податкової служби Петро Мельник, якого затримали у суботу за хабарництво, наразі перебуває у лікарні».

Петра Мельника було затримано 27 липня наче б за вимагання та одержання хабарів у розмірі 40 та 80 тисяч гривень від двох громадян за вступ їхніх родичів до вишу. Під час обшуку в Мельника знайшли ще 30 тисяч доларів.

На суд, який мав обрати підозрюваному запобіжний захід, ректор не приходив, посилаючись на поганий стан здоров`я, а коли було ухвалено рішення про примусовий привід, Мельника привезли до будівлі суду на кареті «швидкої допомоги». Інтернет обійшло фото ледь не помираючого ректора, який лежить горілиць на лаві в залі суду. Зрештою, його було відпущено під домашній арешт із носінням електронного браслета. Проте у серпні 2013 року «тяжко хворий» Мельник виявив неабияку прудкість – зняв браслет і втік з-під домашнього арешту. Його оголосили у міжнародний розшук. Згодом з'явились повідомлення, що він перебуває у США.

Існує стійка версія, що Мельнику просто дали втекти. Міліціонерів Миколу Бедрія та Василя Удовиченка, які проігнорували сигнали електронного браслета ректора, обвинуватили у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Проте, у 2015 році суд їх виправдав.

Повернувся Мельник в Україну лише 1 квітня 2014 року, і безпосередньо в аеропорту був затриманий співробітниками МВС. 8 травня його звільнили під заставу в 609 тисяч гривень. 5 грудня 2017 року Бородянський райсуд Київської області виправдав Мельника «у зв'язку з недоведеністю складу злочину в його діянні».

1025-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. 1025-річчя Хрещення Київської Русі в Україні відзначали на державному рівні. Основні заходи святкувань за участі предстоятелів Помісних православних церков світу відбулися у Києві.

«Молебень з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі на Володимирській гірці в столиці відслужили за участю 9 предстоятелів православних церков світу», писав про це Укрінформ.

Молебень зібрав президентів чотирьох держав: України, Росії, Молдови й Сербії. Цікаво, що це був останній раз, коли до України приїздив Путін. Він виступив на конференції «Православно-слов'янські цінності – основа цивілізаційного вибору України». У своїй промові Путін назвав росіян, українців і білорусів «єдиним народом» і оприлюднив мету того, що він скромно назвав «майбутньою роботою» – об'єднання Росії й України у рамках однієї держави.

ПОВІНЬ НА ОДЕЩИНІ. «Через тривалий сильний дощ, який не припиняє іти на Одещині, стався підйом рівня води у малих пересихаючих річках Анчорак та Когильник», повідомляв Укрінформ 13 вересня.

Від повені в Одеській області постраждали населені пункти чотирьох районів. Багато господарств позбулися худоби, було зруйновано житла. Матеріальну допомогу від держави отримали близько 300 родин, чиї будинки виявилися непридатними для проживання.

Ця повінь на Одещині вважалася однією з наймасштабніших за останні сто років.

ПОЧАТОК РЕВОЛЮЦІЇ. Почалося все з рішення очолюваного Азаровим Кабміну. Укрфінформ повідомляв про нього так: «Кабінет Міністрів України на засіданні 21 листопада 2013 р. ухвалив розпорядження «Питання укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони», згідно з яким в інтересах національної безпеки України процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС призупинено».

Ця угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича, українська влада відмовилася від підписання, а отже – і від європейського вибору.

Уже ввечері цього дня, відгукнувшись на заклик Мустафи Найєма в соцмережах, на київському Майдані почали збиратися перші небайдужі. Так почався Євромайдан.

Влада Януковича відреагувала миттєво. Окружний суд Києва заборонив встановлювати малі архітектурні форми, в тому числі намети, на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.

24 листопада від пам`ятника Шевченку Хрещатиком аж до Європейської площі пройшов найчисленніший за часів правління Януковича марш прихильників опозиції – за різними оцінками, у ньому взяли участь від 80 до 150 тисяч чоловік. На мітингу, що відбувся на Європейській площі, вимагали відставки Азарова, скасування рішення уряду про відмову від асоціації з ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі, звільнення з ув'язнення Юлії Тимошенко. Учасники мітингу звернулися до країн Заходу із закликом запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади.

Уперше такий масовий мітинг у Києві пройшов під численними прапорами Європейського союзу, які майоріли поряд із синьо-жовтими стягами.

Мітинги з аналогічними вимогами відбулися в Харкові, Львові, Луганську, Вінниці, Донецьку, Кривому Розі, Сумах та Чернівцях.

У ніч із 29 на 30 листопада, на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників. У результаті нападу силовиків десятки людей отримали поранення, головним чином, це були студенти з Києва й інших областей України. Багатьох учасників мітингу били кийками, навіть поваливши на землю, втікачів відловлювали по всьому центру Києва. Рятуючи пікетувальників від «Беркуту», ченці Михайлівського собору відкрили для них церковну браму. Для багатьох це стало знаком: українська церква – з народом.

Силовий розгін мирного зібрання на Майдані набув такого міжнародного резонансу, що тодішнє керівництво держави відмежувалося від дій силовиків, а глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін навіть подав у відставку (яка, втім, не була прийнята).

1 грудня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності.

Опівдні колона мітингувальників рушила з Михайлівської площі вулицею Володимирською до парку Шевченка, а звідти у бік Хрещатика, потім пройшла Бессарабською площею і попрямувала до Майдану Незалежності. За різними даними, того дня у центр Києва вийшло від півмільйона до 800 тисяч осіб. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, під натиском людей змушена була відступити.

Мітинг під прапорами Європейської спільноти відвідали закордонні дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії «Закон і справедливість» Ярослав Качинський.

Окрилені підтримкою, мітингувальники зайняли будівлю КМДА та Будинок профспілок – там розташувався Штаб національного опору.

Радикально налаштована частина демонстрантів здійснила спробу підійти до дверей Адміністрації президента, але була зупинена «Беркутом», який уперше застосував світлошумові гранати і сльозогінний газ. Після чого почалося переслідування і побиття демонстрантів. У сутичці постраждали близько 40 журналістів, у тому числі й іноземних видань.

8 грудня у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона громадян. Було оголошено про намір блокувати урядові будівлі та встановити наметові містечка на вулицях урядового кварталу.

По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили і побудували кілька блокпостів і барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної й Богомольця.

Увечері активісти «Свободи» повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка біля Бессарабки в Києві. На постаменті встановили державний прапор України та червоно-чорний прапор ОУН-УПА.

Того ж дня на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».

У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Тоді зі сцени Руслана Лижичко і Юрій Луценко закликали киян прийти на допомогу Майдану, а Михайлівський Золотоверхий собор уперше за багато століть скликав людей до спротиву набатом. І спецназівці під зростаючим натиском людей відступили.

 2014. ОДИН РІК, ЯКИЙ ПЕРЕВАЖИТЬ ДЕСЯТИЛІТТЯ

2014-й рік був схожий на якийсь шалений калейдоскоп. Розпач, страх, радість перемоги – в січні-лютому. Потім знову: розпач, страх і нескінченне очікування перемоги. Ментальні зміни в народі відбувалися на очах – від довоєнної віри в «мир і дружбу», до ненависті й самопожертви. Це був лише один рік, але рік стрімкого змужніння нації.

ДИКТАТОРСЬКІ ЗАКОНИ. 16 січня Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які дістали назву «диктаторських законів 16 січня». «Голова Верховної Ради Володимир Рибак підписав усі закони, які парламент ухвалив 16 січня», повідомляв у ті дні Укрінформ. Закони ухвалювалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували.

Ці закони обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство. Зокрема, заборонялися рух у колонах більше п'яти автомобілів, встановлення наметів, носіння шоломів, допомога протестувальникам, поширення інформації про силові структури тощо.

Після того, як закони вступили в дію, протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову. Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських законів» 16 січня, зібралися на народне віче. Висміюючи заборону з боку МВС надягати мотоциклетні шоломи й будівельні каски, жінки з`явилися на Майдані з кастрюлями й дуршлагами на головах. Колона, очолювана Автомайданом і бійцями «Правого сектора», пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася з кордоном «Беркуту» на вулиці Грушевського.

Почалися сутички, які тривали усю ніч. Під час протистояння мітингувальники закидали міліцію бруківкою, фаєрами, «коктейлями Молотова». Були спалені шість автобусів і вантажівок правоохоронців. «Беркут» використовував проти демонстрантів світло-шумові гранати і гумові кулі, сльозогінний газ та водомет.

За повідомленнями столичних медиків, з 16:00 19 січня до ранку 21 січня по медичну допомогу звернулися 122 постраждалі, 50 із них були госпіталізовані. За даними медичної служби Євромайдану, за добу 19-20 січня на вул. Грушевського було поранено 1400 осіб.

ПЕРШІ ЗАГИБЛІ НА МАЙДАНІ. 22 січня Укрінформ писав: «У середу вранці з'явилися повідомлення про загибель трьох мітингувальників на вулиці Грушевського у Києві, де тривають сутички між правоохоронцями та демонстрантами».

Першою жертвою став 20-річний дніпропетровський вірменин Сергій Нігоян, який загинув зранку 22 січня від смертельного вогнепального поранення у голову. Згодом смертельне вогнепальне поранення в серце отримав 25-річний білорус Михайло Жизневський. За кілька днів від вогнепального поранення легень у лікарні помер 45-річний львів'янин Роман Сеник. Лікарі кілька днів боролися за його життя, але не змогли врятувати.

Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів'янина Юрія Вербицького – активіста Майдану, якого викрали невідомі просто з лікарні напередодні.

Через кілька днів унаслідок численних травм, отриманих 22 січня, помер ще один учасник Майдану – киянин Олександр Бадера.

Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані. Тоді ж уперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

«НЕБЕСНА СОТНЯ». 18 лютого демонстранти пішли до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України. Це призвело до сутичок із силовиками. 19 лютого демонстрантам все ще вдавалося утримувати позиції на Майдані, в той час як силовики почали підготовку до «антитерористичної операції». Проти демонстрантів з боку вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені. За офіційними даними, під час пожежі загинули дві людини, 41-у врятовано.

18-19 лютого на Майдані під час масових заворушень загинуло 28 осіб. 20 лютого в Україні було оголошено днем жалоби. «На Майдані Незалежності відбувається прощання із загиблими у силовому протистоянні в центрі Києва», повідомляв Укрінформ.

20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу. Однак, на дахах і прилеглих вулицях розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцях.

Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули близько 118 осіб. Всіх їх згодом назвали «Небесною Сотнею».

ВТЕЧА ЯНУКОВИЧА. 21 лютого парламент абсолютною більшістю голосів (386) схвалив у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року».

У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну і втік до Росії. 23 лютого народні депутати 328-и голосами ухвалили постанову «Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України». Вибори було призначено на 25 травня 2014 року. Виконання обов'язків президента України покладено на спікера парламенту Олександра Турчинова. 27 лютого Арсенія Яценюка призначено прем'єр-міністром України.

ПОЧАТОК АНЕКСІЇ КРИМУ. «Невідомі озброєні люди в уніформі без розпізнавальних знаків близько п'ятої ранку 27 лютого захопили будівлі Верховної Ради і Ради міністрів Криму», описував ці події Укрінформ. Жодних вимог вони не висували. Над кримським парламентом і над Радою міністрів підняті прапори Росії, спущено прапор України. Міліція оточила квартал, у якому знаходиться будівля уряду.

Тим часом президія Верховної Ради АРК звернулася до жителів автономії з питанням про необхідність проведення так званого «референдуму з питань удосконалення статусу і розширення повноважень Автономної Республіки Крим». У той же день депутати Верховної Ради Криму, які зібралися на сесійне засідання у захопленій озброєними людьми будівлі парламенту автономії, проголосували за проведення референдуму щодо статусу Криму і відставку уряду Анатолія Могильова.

28 лютого добре озброєні люди у військовій формі без розпізнавальних знаків узяли під контроль аеропорти в Сімферополі й Севастополі, захопили військовий аеродром у селищі Новофедорівка Сакського району. Того ж дня ввечері невідомі захопили кілька вузлів зв'язку в Криму і пошкодили магістральні волоконно-оптичні кабелі. Таким чином було заблоковано роботу Укртелекому по всьому півострову. В ніч на 29 лютого був захоплений Кіровський військовий аеродром.

Після того, як самопроголошений «голова Ради міністрів АР Крим» Сергій Аксьонов звернувся до Путіна посприяти у «забезпеченні миру і спокою» на території Криму, 1 березня російський президент направив до Ради Федерації пропозицію про введення російських військ у Крим. Цього ж дня Рада Федерації під головуванням Валентини Матвієнко о 17:20 одностайно проголосувала за введення російських військ на територію України, і в Крим зокрема.

16 березня у Криму було проведено незаконний «референдум» за входження до складу Російської Федерації. 17 березня Верховна Рада АРК проголосила «незалежність» Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля президент Росії Путін спільно із самопроголошеним керівництвом Криму підписали договір про прийняття його до складу Росії.

ВІЙНА НА ДОНБАСІ. РФ почала стягувати війська до східного кордону з Україною під виглядом навчань майже зразу після анексії Криму. 30 березня, за даними розвідки, небезпека військового нападу на територію України з боку РФ досягла критичного рівня. Росія зосередила на кордоні з Україною близько 100 тисяч військових, переважно десантно-штурмові підрозділи, а також сотні БТРів, артилерійські системи, пускові установки, бойову авіацію.

Тим часом на вулицях міст Східної України масово почали з'являтися озброєні люди. Сепаратисти проводили мітинги під російськими «триколорами» та намагалися захопити урядові будівлі у Донецьку, Луганську та Харкові. Пізніше стало відомо, що сепаратистами на Сході України керують російські спецслужби.

Невдовзі у Донецьку, Луганську і Харкові проросійські активісти практично синхронно пішли в наступ. Поступово у низці міст та сіл на Донбасі з'явилися військові без розпізнавальних знаків або й із російськими шевронами, а сепаратисти оголосили про створення двох терористичних організацій «Луганська народна республіка» і «Донецька народна республіка».

У цей час в Україні розпочали масштабну антитерористичну операцію.«У Донецькій області почалася оголошена раніше спецоперація за участю армійських підрозділів, мета якої обеззброїти бандитів і звільнити захоплені ними будівлі. Населення, щоб уникнути випадкових і невиправданих жертв, має зберігати спокій і залишити «гарячі точки», повідомляв Укрінформ 14 квітня.

Рада національної безпеки і оборони залучила Збройні Сили України до встановлення конституційного ладу на Сході України. Згідно з Указом в.о. президента України Олександра Турчинова, особи, причетні до безладів у східних областях України, зокрема ті, що брали участь у захопленні адмінбудівель, мали час до 9.00 понеділка, аби скласти зброю і звільнити будівлі, і в такому разі їх звільнили б від кримінальної відповідальності.

На самому початку антитерористичної спецоперації в Слов'янську терористи вбили 42-річного полтавчанина, бійця спецпідрозділу «Альфа» Геннадія Біліченка. Його розстріляли з машини охоронної фірми «Явір-2000». Капітан помер на місці, ще кілька його співробітників отримали поранення. Г. Біліченко став першою жертвою війни на сході України.

СУТИЧКИ В ОДЕСІ. 2 травня Укрінформ повідомляв: «В Одесі в ході протистояння між прибічниками євромайдану та антимайдану на Куликовому полі загинула людина. Під час сутичок також підпалили місцевий Будинок профспілок».

Унаслідок зіткнення колони, яка проводила марш за єдність, з організованою групою осіб, які намагалися завадити проведенню маршу в районі вулиці Грецької в м. Одеса, почалися масові заворушення в районі Грецької площі, а після закінчення футбольного матчу – й на Куликовому полі, біля Будинку профспілок. З обох боків використовувалась зброя та запалювальні суміші. Було вбито юриста, помічника судді, члена «Правого сектора» Ігора Іванова, буквально одразу за ним – майданівця Андрія Бірюкова.

Десь о 18-й годині проукраїнські сили почали тіснити антимайданівців до місця їхньої дислокації – Куликового поля. Табір колаборантів було спалено, а самі вони забарикадувалися у Будинку профспілок. Невдовзі в будівлі виникла пожежа.

У масових безладах в Одесі загинуло 48 людей, поранено понад 250. Із них 32 особи загинули внаслідок пожежі в Будинку Профспілок (отруєння чадним газом, опіки), шестеро померли від  вогнепальних поранень, 10 загинули в результаті падіння з висоти, намагаючись врятуватися від пожежі (серед них був і депутат Одеської обласної ради В'ячеслав Маркін). Міліція встановила, що більшість ідентифікованих учасників провокацій і заворушень в Одесі є громадянами Росії та Придністров'я.

ПОРОШЕНКО - ПРЕЗИДЕНТ. «Центральна виборча комісія офіційно назвала Петра Порошенка президентом України за підсумками виборів 25 травня», писав Укрінформ.

Вже в першому турі виборів Порошенко набрав більшість голосів виборців – 54,7%. За нього проголосували 9 мільйонів 857 тисяч 308 людей.

7 червня Петро Порошенко офіційно став главою Української держави. На урочистий захід прибули 50 іноземних делегацій, а саме святкування розтягнулося майже на весь день.

BOEING 777. «Сьогодні орієнтовно о 16:00 зник з екранів радарів літак авіакомпанії «Малайзійські авіалінії» Boeing 777, який здійснював рейс за маршрутом «Амстердам - Куала — Лумпур», - цитував Укринформ 7 липня офіційне повідомлення. - За останні дні це третій трагічний випадок після того, як з російської території було збито літаки АН-26 та Су-25 Збройних сил України. Ми не виключаємо, що цей літак також був збитий, і наголошуємо, що Збройні Сили України не здійснювали жодних дій щодо враження цілей у повітрі».

Літак було збито у небі над селом Грабове Донецької області в зоні воєнних дій на Сході України. За кількістю жертв ця авіатроща стала найбільшою в історії України. Внаслідок трагедії загинули 298 осіб – 283 пасажири літака і 15 членів екіпажу. Серед них - 192 громадянина Нідерландів (один із них мав подвійне громадянство Нідерланди/США), 44 малайзійці (включно з 15 членами екіпажу й двома немовлятами), 27 австралійців, 12 індонезійців (серед них – одне немовля), 10 британців (один із них мав подвійне громадянство Велика Британія/ПАР), чотири німці, чотири бельгійці, три філіппінці, один канадець і один громадянин Нової Зеландії. Серед загиблих – 80 дітей, член Першої палати парламенту Нідерландів Віллем Віттевеен, близько ста вчених і медиків, які займалися проблемами боротьби зі СНІДом, речник ВООЗ Гленн Томас.

24 травня 2018 року представник Міжнародної спільної слідчої групи (JIT) з розслідування катастрофи МН17 (із кримінальної поліції Нідерландів) Вілберт Паулсен на прес-конференції в Гаазі повідомив, що слідство встановило, що літак рейсу МН17 був збитий з установки «Бук», що потрапила з РФ на непідконтрольну територію Донбасу. 25 травня уряди Нідерландів та Австралії заявили, що покладають на РФ відповідальність за збитий "Боїнг" рейсу MH17.

ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ. 18 серпня 2014 року в ході АТО українські війська увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль більшу частину міста. Однак, 24 серпня 2014 року (в День Незалежності України) відбулося вторгнення на територію України окремих підрозділів ЗС РФ, дислокованих у прикордонних районах. Військовий російський марш в район м. Іловайськ для підтримки терористичних організацій реалізовано трьома батальйонно-тактичними групами: особовий склад понад 3,5 тис. осіб, близько 60 танків, 320 БМД (БМП).

В операції зі звільнення Іловайська, яка потім закінчилася трагедією, брали участь шість добровольчих підрозділів (загонів) загальною чисельністю 397 осіб. Всього в оточення підрозділами ЗС РФ попали близько 1200 бійців. Президент Росії Володимир Путін, граючи роль миротворця, 29 серпня запропонував проросійським бойовикам відкрити для українських військових гуманітарний коридор, яким би вони могли вийти з оточення.

«Завдяки перемовинам, які провів президент України Петро Порошенко, вдалося досягти домовленостей стосовно виводу з оточення українських військовослужбовців, які знаходилися під Іловайськом», повідомляв Укрінформ.

Насправді путінський «зелений коридор» став для наших військових справжньою дорогою смерті. Наслідком цих дій стала загибель 366 військовослужбовців ЗСУ, отримання тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості 429 особами, знищення військової техніки та іншого майна Збройних Сил України на загальну суму понад 298 млн грн.

Тим не менш 30 серпня з оточення вийшли перші бійці Іловайського угруповання – 28 чоловік з батальйонів МВС «Миротворець» (14), «Херсон» (3), і «Дніпро-1» (11). З ними ще близько ста бійців. 1 вересня з оточення під Іловайськом вийшли бійці батальйонів «Донбас, «Світязь», «Дніпро-1».

МИРНИЙ ПЛАН. Укрінформ писав про це так: «Екс-президент України Леонід Кучма і представники ДНР і ЛНР підписали на зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську протокол про припинення вогню на Донбасі, що має набрати чинності з 18.00 за московським часом у п'ятницю 5 вересня».

20 вересня було підписано Меморандум, який, зокрема, передбачав припинення застосування зброї сторонами, залишення підрозділів і формувань на тих позиціях, на яких вони перебували станом на 19 вересня, заборону застосування всіх видів зброї та наступальних дій, відведення великокаліберної зброї на відстань не менше, ніж на 15 км з кожного боку.

Перше засідання Тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану на сході України відбулось ще 8 червня 2014 року в Києві. На зустрічі були присутні представники України, ОБСЄ та Росії. З 23 червня Україну представляв екс-президент Леонід Кучма. Водночас до роботи групи долучилися представники так званих «ДНР» та «ЛНР».

У подальшому російські війська іїх найманці регулярно порушували усі досягнені домовленості, й досі тримають неподалік лінії зіткнення заборонену зброю та здійснюють фактично щоденні обстріли української території.

2015: ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ, НАРОДЖЕННЯ НАЦПОЛІЦІЇ, ВИРОКИ СЕНЦОВУ І КОЛЬЧЕНКУ

Другий рік війни… Бойові втрати того року сягнули 10 тисяч за сумарним переліком загиблих, поранених та травмованих унаслідок бойових дій. Але одночасно народждуються нові герої, а з ними — нова українська нація.

ВОЛНОВАХА. «13 січня, близько 14.30 бойовиками терористичної організації ДНР був здійснений вогневий удар з використанням систем залпового вогню «Град» по блокпосту в місті Волноваха», повідомив Укрінформ.

По пункту контролю, на якому проходив перевірку автобус Златоустівка-Донецьк із 40 мирними громадянами, терористи випустили 88 некерованих снарядів із реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град». Один із цих снарядів вибухнув за 12 метрів від автобуса. Внаслідок теракту 10 осіб – пасажирів автобуса загинули на місці, троє померли в лікарні, ще 20 осіб були поранені.

18 січня українці вийшли на марш миру «Я – Волноваха». У Києві, на Майдані відбувся молебень за загиблими. Аналогічні марші пройшли в інших українські містах – Миколаєві, Краматорську та Харкові.

КІБОРГИ. Бої за Донецький аеропорт почалися 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удару по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація Донецька, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

Наприкінці жовтня 2014 року мережею поширилась історія про розмову втікача з Донецька зі своїм другом, який воював на боці російської армії. Тоді він намагався пояснити, чому передові загони російських військ у всеозброєнні не можуть взяти Донецький аеропорт, який захищають кілька десятків українських військових зі стрілецькою зброєю. Наприкінці розмови бойовик сказав: «Я не знаю, хто там сидить, але це не люди – це кіборги!». Відтоді захисників Донецького аеропорту почали називати «кіборгами».

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців зі зруйнованих терміналів Донецького аеропорту. «Українські воїни, що захищали Донецький аеропорт, залишили його руїни після героїчної 242-денної битви», повідомляв у ті дні Укрінформ.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських військових.

ВІДСТУП З ДЕБАЛЬЦЕВОГО. У січні-лютому 2015 року відбулася головна битва між українською армією та російськими окупантами. У район Дебальцівського виступу росіяни стягнули понад 19 тис. осіб, яким протистояли у секторі «С» 13 тисяч українських військових, з яких безпосередньо в районі Дебальцевого перебували близько 4700 бійців. Українські захисники мужньо вели важкі бої з противником.

З огляду на ймовірність оточення 18 лютого 2015 року Верховний головнокомандувач віддав наказ розпочати операцію із виходу українських військ із Дебальцевого. «Сьогодні Збройні сили України проводять організоване відведення частин сил АТО з міста Дебальцеве. Наразі вже близько 80% українських підрозділів залишили цей сектор. Найближчим часом ця операція має завершиться», повідомляв Укрінформ 18 лютого.

19 лютого усі військові залишили місто. Усього із Дебальцевого вдалося вивести 2 тисячі 130 осіб, у полон терористи захопили 112 силовиків. За весь час оборони Дебальцівського виступу загинуло 136 та було поранено 331 військовослужбовця ЗСУ.

АРЕШТ ГОЛОВИ ДСНС. «Голову Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського арештували просто на засіданні уряду», повідомляв Укрінформ 25 березня. Разом з ним був заарештований і перший заступник Бочковського – Василь Стоєцький.

Їм зачитали обвинувачення, одягли кайданки і вивели з зали. Їх підозрювали в організації схеми закупівлі палива за завищеною ціною у фірм «Юкойл» та «Альянс» (заподіяння збитків державі на 7 мільйонів гривень).

28 березня Печерський районний суд Києва заарештував Бочковського і Стоєцького на 2 місяці.

15 червня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду поновив Сергія Бочковського на посаді голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Водночас в МВС пояснили, що Бочковський, якого суд поновив на посаді, перебуває у статусі звинувачуваного.

УБИВСТВО ОЛЕСЯ БУЗИНИ. «У столиці застрелили відомого журналіста Олеся Бузину», повідомив Укрінформ 16 квітня. Олесь Бузина відомий своїми антиукраїнськими поглядами був розстріляний на вул. Дегтярівській у районі будинку номер 58 з «Форд Фокус» темно-синього кольору.

Вже за два місяці силовики повідомили про арешт підозрюваних у скоєнні резонансного злочину. Ними виявились активісти однієї з праворадикальних організацій Андрій Медведько та Денис Поліщук.  Судовий процес над ними триває й на даний час.

ПЕРШИЙ ПОЛІТ АН-178. «Сьогодні новий український військово-транспортний літак АН-178  вперше здійснив політ», повідомляв Укрінформ 7 травня. Пробне випробовування літака, сконструйованого на державному підприємстві «Антонов», відбулося в Гостомелі на Київщині.

Український близькомагістральний військово-транспортний турбореактивний літак АН-178 може перевозити різноманітні вантажі до 18 тонн, розганяється до 850 кілометрів на годину та піднімається на висоту до 12 км, дальність польоту – 5,5 тис. км. Літак здатний сідати і злітати з будь-яких аеродромів, у тому числі з ґрунтовим покриттям, що робить його затребуваним і для потреб оборони.

НОВА ПАТРУЛЬНА ПОЛІЦІЯ. У середині січня тодішня заступниця міністра МВС України Ека Згуладзе повідомила, що ДАІ буде повністю реорганізована, зі звільненням усіх співробітників. Натомість було оголошено набір бажаючих у нову патрульну службу. В наступні шість місяців проводився підбір нових кадрів та здійснювалась їх підготовка. У створенні нової патрульної поліції України активно допомагали західні партнери, зокрема й США, які направили до Києва своїх інструкторів з Каліфорнії та Огайо.

4 липня Укрінформ повідомив: «Перші співробітники патрульної служби столиці склали присягу на вірність українському народу». Урочисте складення присяги відбулося на Софіївській площі за участі президента, прем'єр-міністра, міністра внутрішніх справ та послів низки іноземних держав.

ВИРОК СЕНЦОВУ І КОЛЬЧЕНКУ. «Сьогодні в Ростові-на-Дону Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив Олега Сенцова до 20 років, Олександра Кольченка – до 10 років колонії суворого режиму», писав Укрінформ 25 серпня. Сенцов і Кольченко були викрадені з Симферополя силовими структурами окупаційної адміністрації Криму. Сенцов був засуджений за статтею про «створення терористичного співтовариства», за нібито участь у двох терактах, приготування до вчинення вибуху, і за незаконне зберігання зброї й боєприпасів. Кольченко - за нібито участь у терористичному співтоваристві та за теракт.

Після вироку Олега Сенцова етапували до Якутії, а Олександра Кольченка –до виправної колонії в Челябінську область.7 вересня 2019 року обидва були повернуті в рамках обміну російських злочинців з України на українських військовополонених з РФ.

ТЕРАКТ БІЛЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. 31 серпня було ухвалено в першому читанні проект змін до Конституції, які передбачають децентралізацію та особливий порядок самоврядування на окремих територіях Донбасу. Протягом усього засідання під стінами Верховної Ради тривав мітинг, було перекрито вулицю Грушевського. Після позитивного голосування натовп хлинув на кордон правоохоронців – у хід пішли палиці, камені та димові шашки. Зрештою в бік будівлі ВР полетіла бойова граната.

«31 серпня під час проведення мітингу біля Верховної Ради виникла сутичка з працівниками правоохоронних органів, під час якої мітингувальники застосували фізичну силу та вибуховий пристрій, а саме ручну оборонну гранату РГО з осколочними елементами», повідомляв Укрінформ. Від вибуху 4 людини загинули, понад 150 – отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих –понад 130 правоохоронців, 11 цивільних осіб, серед яких – неповнолітній та троє представників ЗМІ.

20 травня 2016 року відкрито справи по 15-м підозрюваним (серед яких 10 –представники ВО «Свобода»), а 24 травня Головне слідче управління Національної поліції завершило досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом масових заворушень 31 серпня 2015 року біля Верховної Ради та направило справу до суду, але судові засідання у справі досі весь час переносяться з різних причин.

ДЖОЗЕФ БАЙДЕН У ВР. Перебуваючи з візитом в Україні, віце-президент США Джозеф Байден виступив у сесійній залі Верховної Ради України. Як повідомляв Укрінформ, Джо Байден у своєму виступі згадав Помаранчеву революцію й Революцію гідності, провів паралелі з історією США, а також закликав українських політиків до єдності й відповідальності, вкотре звернув увагу на боротьбу з корупцією та на завершення процитував «Заповіт» Тараса Шевченка.

2016. ПЕРЕМОГА ДЖАМАЛИ, ЗВІЛЬНЕННЯ САВЧЕНКО Й УВ’ЯЗНЕННЯ СУЩЕНКА

Загальна кількість жертв українсько-російської війни перевалила за позначку в 10 тисяч. «Лише протягом 2016 року 211 військовослужбовців Збройних сил України віддали своє життя за мир, свободу нашої держави. Ще 1176 було поранено. Це був рік, коли Савченко ще була «нашою Надією», коли славу України вкотре примножила наша «Мрія», а перемоги – «шахова Марія».

ПЕРЕМОГА ДЖАМАЛИ. «Представниця України – Джамала виграла міжнародний пісенний конкурс Євробачення-2016, який закінчився сьогодні вночі», повідомляв Укрінформ 15 травня.

Джамала перемогла з композицією «1944», присвяченою трагічній депортації кримських татар 1944 року. Окрім того, під час конкурсу Джамала отримала нагороду Eurostory Awards 2016 за кращий рядок у конкурсній пісні. Того року кращим із текстів Євробачення було визнано рядок «You think you are gods, but everyone dies» («Ви думаєте, що ви – боги, але всі вмирають»).

«МРІЯ» В АВСТРАЛІЇ. «Об 11.45 за місцевим часом найбільший у світі вантажний літак українського виробництва Ан-225 «Мрія» приземлився в аеропорту австралійського міста Перт», повідомляв Укрінформ 15 травня. Основна мета рейсу Ан-225 «Мрія» до Перта – комерційний контракт. Австралії потрібно було швидко доставити з Праги важливий і великогабаритний вантаж – електрогенератор вагою понад 130 тонн. Шукаючи шляхи транспортування, австралійці обрали найкращий варіант – українську «Мрію». Із Чехії літак вилетів до Австралії, на цьому шляху він виконав три технічні посадки - в Туркменістані, Індії та Малайзії.

ПОВЕРНЕННЯ НАДІЇ САВЧЕНКО. Надію Савченко 17 червня 2014 року було викрадено на сході України, злочинним шляхом перевезено до Росії, безпідставно звинувачено за сфабрикованими справами. 22 березня 2016 року Донецький міський суд Ростовської області засудив її до 22 років колонії загального режиму за нібито вбивство журналістів.

Під час перебування у в'язниці українська льотчиця неодноразово оголошувала про голодування на знак протесту.

Зрештою Надію Савченко обміняли на російських спецпризначенців Євгена Єрофеєва і Олександра Александрова, які незаконно воювали на території України й були засуджені за тероризм.

25 травня Укрінформ писав: «Літак президента України Петра Порошенка з народним депутатом Надією Савченко приземлився у середу в аеропорту «Бориспіль».

Однак 5 березня 2018 року під час пленарного засідання Верховної Ради генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Савченко підозрюється в організації підготовки теракту в Верховній Раді. За словами генпрокурора, вона планувала знищити бойовими гранатами дві ложі, зруйнувати купол Верховної Ради і автоматами добивати тих, хто виживе. 23 березня Шевченківский районный суд Києва обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою . Втім 16 квітня 2019 року її було звільнено з-під варти рішенням суду.

ЗАГИБЕЛЬ ПАВЛА ШЕРЕМЕТА. 20 липня Укрінформ повідомив: «У центрі Києва вибухнув автомобіль. Загинув відомий журналіст Павло Шеремет». Вибух стався на вул. Богдана Хмельницького близько 7.30 год. У машині журналіста спрацював вибуховий пристрій, прикріплений під водійським сидінням на днищі авто.

У презентованому 10 травня 2017 року розслідуванні OCCRP та «Слідства.Інфо» щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, було встановлено, що вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня. Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода».

З 24 липня 2017 року Національна поліція засекретила всі рішення судів у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

13 грудня 2019 року представники ГПУ заарештували кількох підозрюваних у вбивстві. Ними зокрема виявились: Яна Дугарь — волонтерка, військовий медик, Юлія Кузьменко - дитячий кардіохірург, учасниця ООС, Андрій Антоненко — музикант, сержант ЗСУ. Слідство й досі триває.

18-19 січня  2021 року колишній спецназівець Білорусі Ігор Макар дав свідчення українському про причетність білоруських спецслужб до вбивства Павла Шеремета.

Е-ДЕКЛАРУВАННЯ. «В Україні з 00:00 1 вересня запрацювала система обов'язкового електронного декларування майна держчиновниками», повідомив Укрінформ.

З 1 вересня 2016 року всі посадові особи, у тому числі нардепи, міністри й президент, повинні були подати розширену декларацію про доходи через інтернет. Проте після того, як чиновники почали масово подавати декларації, у системі почалися збої в роботі. 4 жовтня у НАЗК заявили, що доступ до реєстру електронних декларацій відсутній через збій у системі енергопостачання на технологічному майданчику ДП «Українські спеціальні системи», де розміщені відповідні сервери. Все ж до 30 жовтня 2016 року всім чиновникам таки вдалося подати е-декларації.

УВ’ЯЗНЕННЯ СУЩЕНКА. «У п'ятницю, 30 вересня, у порушення всіх міжнародних правил у Москві затримали власного кореспондента «Укрінформу» Романа Сущенка», писав Укрінфом.

До російської столиці Сущенко приїхав у приватних справах. Вже 7 жовтня йому було пред'явлено звинувачення у «шпигунстві». У ФСБ Росії заявили, що Сущенко є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. У ГУР Міноборони це спростували. 4 червня 2018 року Московський міський суд засудив Романа Сущенка до 12 років колонії суворого режиму.7 вересня 2019-го його було звільнено з полону в РФ під час обміну полонених.

2017. ЯНУКОВИЧ ПІД СУДОМ, БЕЗВІЗ І АТАКА ВІРУСА

Це був рік, коли ми схвально сприйняли початок суду, хоч і заочного, над президентом-утікачем, рік, який утішив нас одержанням безвізу, яскравим Євробаченням у Києві, надією на те, що формальний початок одразу трьох реформ – освітньої, пенсійної й медичної – таки вирулить на реальні зміни на краще… Він завершився звільненням заручників на Донбасі. 27 грудня українська сторона передала бойовикам 233 особи, забрала – 73-х українських полонених, з надією на те, що звільнимо усіх...

ДЕРЖАВНА ЗРАДА ЯНУКОВИЧА. «Головна військова прокуратура направила до Печерського райсуду обвинувальний акт у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича», повідомляв Укрінформ 14 березня.

Перед тим, 20 січня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва було задоволено клопотання Головної військової прокуратури ГПУ та надано дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування в кримінальному провадженні за підозрою Януковича В.Ф. у скоєнні злочинів.

Таким чином, Віктор Янукович став першим в історії незалежної України очільником держави, якого підозрюють у скоєнні кримінальних злочинів і розглядають справу щодо нього в суді.

ВИБУХИ В БАЛАКЛІЇ. «На території військового складу Міноборони поблизу м. Балаклія Харківської області вночі стався вибух боєприпасів. Проводиться евакуація населення міста та найближчих сіл», повідомив Укрінформ 23 березня. Вибух спровокував масштабні пожежі на території арсеналу. Одразу після цього рятувальники спільно з військовослужбовцями та правоохоронцями розпочали операцію з ліквідації наслідків: евакуювали мешканців міста та прилеглих населених пунктів, а до небезпечної зони скерували посилені наряди пожежників і правоохоронців. Причиною, яку озвучили першою, була названа диверсія.

Унаслідок пожежі та спричинених нею вибухів було зруйновано й пошкоджено 392 об'єкти: 117 багатоквартирних житлових будинків, 228 об'єктів приватного сектора, 14 об'єктів соціальної сфери. До списку постраждалих внесено 3908 мешканців міста, а з 10-кілометрової зони було евакуйовано 36 тисяч осіб. Загинула одна жінка, ще четверо осіб були поранені.

ВІРУС PETYA.A. Ще у травні під час чергового оновлення M.E.Doc почав поширюватися вірус XData Ransomware. Тоді теж з'явилися висновки про зв'язок між шкідливим програмним забезпеченням і бухгалтерською програмою.

28 червня Укрінформ повідомив. «Департамент кіберполіції стверджує, що вірусна атака на українські компанії сталася через програму M.E.Doc, яка використовується для електронного документообігу». Як зазначала Кіберполіція України, 27 червня близько 10:30 ранку в інтернет-мережі з'явилося оновлення M.E.Doc. Після його завантаження у комп'ютери відбувалося зараження за допомогою вразливості в протоколі Samba, що використовувалася також і під час атак вірусу WannaCry.

Жертвами масованої вірусної атаки стали комп'ютерні мережі Кабінету міністрів, державних і приватних банків та компаній України. Вірус-вимагач вражав комп'ютерні мережі, пропонуючи сплатити еквівалент $300 у Bitcoin.

У Службі безпеки України заявили, що кібератака була організована з території Росії. Також про причетність Росії до вірусної атаки заявили США, Британія, Австралія.

Кібертатака, яка відбулася в Україні 27 червня, стала найпотужнішою за всю її історію. За деякими даними, вона вразила більш як дві тисячі комп'ютерів та «коштувала» Україні 466 мільйонів доларів.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ.«У неділю, 11 червня, набув чинності безвізовий режим України з Європейським Союзом», повідомив Укрінформ.

Від цього моменту українські громадяни, які є власниками біометричних паспортів, могли подорожувати без віз до 26 країн ЄС (за винятком Великої Британії й Ірландії та ще чотирьох країн, які не є членами Спільноти, але входять до Шенгенської зони (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).

6 квітня 2017 року Європейський парламент 521 голосом «за» підтримав надання безвізу Україні, а 26 квітня посли держав-членів Європейського Союзу підтримали рішення Європарламенту. Потім було голосування Ради міністрів закордонних справ ЄС та підписання цього Рішення президентом Європарламенту та представником головуючої країни (тоді це була Мальта).

ВЕЛИКИЙ ОБМІН ЗАРУЧНИКАМИ. «Українська сторона отримала 73 заручників, які перебували в полоні на окупованій частині Донбасу», повідомив Укрінформ 27 грудня.

Визволення заручників стало результатом обміну за попередньо обумовленою формулою «306 на 74», під час якого Україна передала бойовикам тих осіб, звільнення яких не суперечить законодавству. Це були 233 особи. Натомість – визволили 73-х українських полонених.

У результаті обміну з полону так званих “Д/ЛНР” вдалося звільнити військовослужбовців, які перебували в заручниках ще з 2014 року, пройшли Дебальцеве й захищали Донецький аеропорт. Серед звільнених з ОРДЛО українців були бійці батальйону «Кривбас» Микола Герасименко та Олександр Лазаренко, яких бойовики незаконно утримували ще з лютого 2015 року, після Дебальцевого. Це також представник Нацгвардії Євген Чуднєцов, якого бойовики засудили до 30 років, який зазнав страшних катувань у катівнях ОРДО. Серед звільнених були  й легендарні «кіборги» Олександр Морозов та Іван Ляса, які найдовше перебували в заручниках – ще з оборони Донецького аеропорту.

Звільнити вдалося й легендарного історика і релігієзнавця Ігоря Козловського, громадського активіста і волонтера Володимира Фомічова та інших.

2018. ТОМОС, ООС І АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Навіть така довгоочікувана подія, як надання українській православній церкві Томосу про автокефалію, перетворилася на ще одну «лінію фронту» – наразі з таким «гібридним військовим підрозділом Кремля», як Російська православна церква. Окрім перспективи відновлення Єдиної помісної української православної церкви, безперечною позитивістською надією став старт процедури утворення Вищого антикорупційного суду – нашого «білета» в успішне європейське майбутнє.

АВТОКЕФАЛІЯ. «Вселенський патріархат розпочинає процедури, необхідні для надання автокефалії українській православній церкві», повідомив Укрінформ 22 квітня.

18 квітня президент Порошенко прийняв від ієрархів УПЦ КП та УАПЦ звернення для передачі Вселенському патріарху Варфоломію про надання українській церкві томосу про автокефалію з підписами усіх архієреїв, які підтримали це рішення, а 19 квітня Верховна Рада України ухвалила постанову про підтримку звернення президента України до Вселенського патріарха Варфоломія щодо створення Єдиної помісної української православної церкви.

ОПЕРАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ. «Президент України Петро Порошенко підписав Указ про початок операції Об'єднаних сил», повідомляв Укрінформ 30 квітня.

Головна відмінність ООС від АТО полягає у підпорядкованості. Якщо Антитерористична операція проходила під загальним керівництвом Антитерористичного центру СБУ, то Операція Об'єднаних сил проходить під стратегічним керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України.

ЧЕМПІОН ВАСИЛЬ ЛОМАЧЕНКО. 13 травня Укрінформ повідомив: «Українець Василь Ломаченко переміг у Нью-Йорку венесуельця Хорхе Лінареса, нокаутувавши його в 10-у раунді». Таким чином українець став чемпіоном світу за версією WBA у легкій вазі.

Ломаченко став першим боксером, якому вдалося завоювати три чемпіонські пояси у різних вагових категоріях всього за 12 боїв, що є абсолютним рекордом у світі професійного боксу.

ПОЗОВ ДО ГАЗПРОМУ. 31 травня Укрінфом повідомив: «Трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма задовольнив ряд ключових вимог НАК «Нафтогаз України» у справі за позовом проти Газпрому щодо контракту на постачання газу до України від 2009 року».

Зокрема, Трибунал задовольнив вимогу «Нафтогазу» про перегляд ціни на газ з урахуванням ринкових умов; Трибунал повністю відхилив вимоги «Газпрому» щодо принципу «бери або плати», а також Трибунал повністю скасував заборону на реекспорт газу.

28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» до «Газпрому» за позовом на транзит газу на суму 4,673 мільярда доларів США. Таким чином, за результатами двох арбітражів між компаніями на поставку і транзит газу, «Газпром» повинен доплатити НАК 2,56 мільярда доларів США.

АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД. «Верховна Рада ухвалила закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду», повідомляв Укрінформ 21 червня. Закон було розроблено на виконання вимог Конституції, а також законів «Про Вищий антикорупційний суд» та «Про судоустрій і статус суддів» для започаткування діяльності Вищого антикорупційного суду.

Законом передбачено, що для встановлення відповідності кандидатів на посади суддів ВАС критеріям професійної етики, доброчесності тощо утворюється громадська рада міжнародних експертів у складі 6 членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів.

 2019. ЄВРОПЕЙСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ, ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, ЗЕЛЕНСЬКИЙ -ПРЕЗИДЕНТ

ПІДПИСАННЯ ТОМОСУ. 5 січня Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію об’єднаної Православної церкви України. Церемонія підписання відбулася після спільного молебню Варфоломія і предстоятеля Православної церкви України Епіфанія в храмі Святого Георгія на території Вселенського патріархату в Стамбулі. Процедура надання автокефалії ПЦУ завершилась 6 січня 2019 року - в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томоса про автокефалію та божественна літургія.

Томос є патріаршою грамотою, що офіційно затверджує канонічний автокефальний статус ПЦУ як однієї з 15 помісних православних церков світу. Цей документ видається один раз і є основою існування церкви

13 РОКІВ ДЛЯ ЯНУКОВИЧА. 24 січня Оболонський районний суд Києва заочно засудив експрезидента Віктора Януковича до 13 років ув'язнення за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Як повідомляв Укрінформ, суд постановив стягнути з Януковича на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 98 561, 20 грн та залишити без зміни накладений у межах провадження арешт на майно. Згідно з вироком, строк відбування покарання Януковичу буде відраховуватися з часу його затримання.

2 жовтня 2020 року Апеляційний суд залишив без змін вирок Януковичу у справі про держзраду.

КУРС НА ЄС І НАТО — В КОНСТИТУЦІЇ. 7 лютого Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)".За відповідне рішення проголосували 334 народні депутати за мінімально необхідних 300, повідомляв Укрінформ. Законом було внесено зміни до преамбули Конституції України, якими підтверджено “ європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України".

Також до статті 102 Конституції додано формулювання: "Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". Водночас, Верховна Рада визначатиме засади реалізації, а уряд забезпечуватиме реалізацію стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.

ЗЕЛЕНСЬКОГО ОБРАНО ПРЕЗИДЕНТОМ. 31 березня пройшов перший тур виборів президента України. Явка виборців склала 63,52 %. До другого туру вийшли Володимир Зеленський (30,24 % голосів) та Петро Порошенко (15,95 % голосів). Другий тур відбувся 21 квітня. У ньому переміг Володимир Зеленський, який набрав 73,22% голосів виборців. Його суперник Петро Порошенко – 24,45%. Явка виборців склала 61,37%.

20 травня  у Верховній Раді відбулась інавгурація шостого президента України Володимира Зеленського. Серед почесних гостей на ній перебували президенти Грузії, Естонії, Латвії, Литви та Угорщини, а також чотири з п'яти попередніх українських президентів.

МОВНИЙ ЗАКОН. 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Відповідно до нього, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я. Закон гарантує, що кожна людина в Україні може отримувати інформацію та послуги українською. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

НОВА РЕДАКЦІЯ ПРАВОПИСУ. 22 травня Кабінет Міністрів схвалив Український правопис у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису. “ Як зазначається в пояснювальній записці до документа, нова редакція українського правопису розроблена на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.

Новою редакцією правопису, зокрема, визначено вимогу написання через літеру “є” слів «проєкт», «проєкція», передбачено, що разом пишуться слова топмéнеджер, віцепрем’є́р, експрезидéнт. Відтоді окремо пишеться числівник пів: пів годúни, пів Єврóпи., пів Києва, тощо. 

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ. 21 липня в Україні пройшли позачергові парламентські вибори, за підсумками яких до Верховної Ради IX скликання увійшли представники п'яти партій за пропорційною системою, ще п'яти — за мажоритарною системою і 46 самовисуванців по одномандатних округах. Пропрезидентська партія Володимира Зеленського «Слуга народу» отримала 254 з 450 місць.

29 серпня відбулося перше засідання Верховної Ради України IX скликання. Головою Ради було обрано Дмитра Разумкова, прем’єр-міністром – Олексія Гончарука.

ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛОНЕНИХ. 7 вересня в аеропорту “Бориспіль” відбулося довгоочікуване повернення 35-ти українців, яких вдалося визволити з російського полону. Це 24 моряки, яких захопила Росія у Керченській протоці, та 11 засуджених російським судом українців -Роман Сущенко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Олексій Сизонович, Павло Гриб, Едем Бекіров, Євген Панов, Артур Панов.

В аеропорту їх зустрічали під оплески, вигуки “Слава Україні! — Героям слава!”.

СУД “УКРАЇНА ПРОТИ РОСІЇ”. 8 листопада Міжнародний суд ООН оприлюднив повне рішення, яким визнав свою юрисдикцію у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації. Це рішення означає, що Міжнародний суд ООН може перейти до розгляду справи по суті.

Україна ще 16 січня 2017 року подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення двох конвенцій. Звинувачення, висунуті Росії, включали: надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням; збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH17; обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська; знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи; вибух під час мирного зібрання в Харкові; дискримінацію щодо української та кримськотатарської громад; заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу; хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання; обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

ТАНКЕР DELFI. 22 листопада штормові хвилі зірвали з якоря танкер Delfi, який перебував в акваторії порту "Южний". Біля узбережжя Одеси судно сіло на мілину, членів екіпажу евакуювали. В результаті аварії було забруднено узбережжя, витоки нафтопродуктів почастішали з настанням літа.

Було кілька спроб зняти танкер з мілини, але всі вони закінчувалися невдачею. Лише 10 вересня 2020 року за допомогою плавкрану та буксирів з міського пляжу Дельфін Delfi зняли з мілини і перемістили до порту Чорноморськ. Сумарний обсяг затрат на підняття і відбуксирування з узбережжя Одеси танкера Delfi сягнув близько 14 млн грн.

НОРМАНДСЬКА ЗУСТРІЧ. 9 грудня відбулася зустріч в “нормандському форматі” глав України, Росії, Франції та Німеччини в Парижі. Під час зустрічі відбулася двостороння зустріч президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.У рамках саміту Україна і Росія так і не домовилися про укладення з 1 січня 2020 року нового договору щодо транзиту російського газу до Європи, проте лідерами чотирьох країн було досягнуто низки домовленостей щодо мирного врегулювання на Донбасі.

2020. ЖИТТЯ В ЕПОХУ ПАНДЕМІЇ, СУД НАД РОСІЄЮ В ГААЗІ, ДОТОРКАННІ ДЕПУТАТИ

Цього року українці особливо гостро відчули свою єдність із усім світом. Пандемія виявилася тим злом, яке не знає кордонів, не ділить людей на нації і класи, на молодих і старих, розумних і не дуже, бідних і багатих. Дісталося всім. Але якимось чином ми навчилися жити в середині сюжету голівудського апокаліптичного фільму і вірити у майбутнє. Ми побачили нових героїв — медиків інфекційних відділень і зустрілися з новими соціальними правилами - носінням масок, дотриманням дистанції, локдаунами.

КІНЕЦЬ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ. 1 січня в Україні набув чинності закон "Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)". Закон виключає зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентарям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими без згоди Верховної Ради.

Законопроєкт №7203 щодо недоторканності народних депутатів України був зареєстрований у Верховній раді 8-го скликання 17 жовтня 2017 року. 3 вересня 2019 року депутати підтримали його в другому читанні. За ухвалення закону проголосували 373 народних депутати за мінімально необхідних 300.

АВІАТРОЩА В ІРАНІ. 8 січня року невдовзі після вильоту з аеропорту Тегерана, двома ракетами класу «земля-повітря» був збитий пасажирський літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажири).

Попервах іранська сторона стверджувала, що аварія сталася через технічну проблему літака і лише 11 січня в Ірані визнала що український пасажирський літак був збитий бійцями «Корпусу вартових Ісламської революції». Згодом також стало відомо, що в літак МАУ поцілили двома ракетами зенітно-ракетної системи «Тор-М1», яку Іран отримав з Росії.

COVID-19 В УКРАЇНІ. 3 березня Україна оголосила про перший підтверджений випадок коронавірусу COVID-19 у чоловіка з Чернівців, який прибув з Італії до Румунії літаком, а потім дістався в Україну автомобілем. 12 березня офіційно підтвердили ще два випадки зараження коронавірусом. Інфікування зафіксували в Чернівецькій та Житомирській областях.

Уряд України вирішує посилити заходи безпеки. В аеропорту Бориспіль у пасажирів прямих рейсів із Китаю розпочинають перевіряти температуру. Українська авіакомпанія SkyUp оголошує, що зупиняє рейси до Саньї (о. Хайнань), а туристичні компанії припиняють організацію турів до Китаю.

20 лютого в Україну прибув борт з українцями,евакуйованими з охопленого коронавірусом Китаю. Їх запланували розмістити в медцентрі «Нові Санжари». У самих Нових Санжарах Полтавської області з цього приводу розпочалися протести місцевих жителів, які переросли у сутички, внаслідок яких одному правоохоронцю проломили голову.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах COVID-19 у світі пандемією. Наступного дня, 12 березня, в Україні було оголошено загальнонаціональний карантин, а від 25 березня діє режим надзвичайної ситуації.

ПОВІНЬ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ. 23 червня у західних регіонах країни через рясні дощі почалися сильні повені. На Прикарпатті були підтоплені 263 населені пункти, понад 13 тис. житлових будинків пошкоджені, зруйновано 201 км доріг, 93 мости. Під час повені загинули 4 людини. У Чернівецькій області загинуло 3 людей. Через паводки було пошкоджено 31 гідротехнічну споруду та 17 мостів, підтоплено 51 населений пункт. Сума коштів з резервного фонду державного бюджету, виділена постраждалим областям, склала 1 млрд 377 млн гривень.

ЛУЦЬКИЙ ТЕРОРИСТ. 21 липня вранці на Театральній площі в центрі Луцька чоловік захопив рейсовий автобус приміського сполучення «Берестечко - Красилівка» з 13 пасажирами. Він повідомив, що автобус замінований, а у нього при собі автоматична зброя та велика кількість вибухівки.

Терористом виявився 44-річний Максим Кривош, двічі судимий за шахрайство, вимагання і розбій. У 2014 році він видав у Луцьку книжку «Філософія злочинця» під псевдонімом «Максим Плохой». Кривош висунув вимогу президенту Володимиру Зеленському: він має викласти відеозвернення зі словами «Фільм 2005 року «Земляни» дивитися всім». Президент Зеленський виконав вимогу Кривоша. Близько 22-ї години заручників було звільнено, а терориста - затримано.

РИНОК ГАЗУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ. З 1 серпня в Україні почали діяти нові правила на ринку газу: віднині споживач може самостійно обирати постачальника, який пропонує свою ціну на газ. До того ж споживач отримав можливість вільно переходити від одного постачальника до іншого. Тобто постачальники мають конкурувати за споживача і покращувати якість своїх послуг, і в підсумку на ринку виживатимуть успішніші і більш професійні.

ЛІТАК БЕЗ РОСІЙСЬКИХ ДЕТАЛЕЙ. 21 серпня зі стапелів державного авіабудівного підприємства «Антонов» зійшов планер першого серійного транспортного літака Ан-178 без російських деталей. У ньому використано близько 2/3 обладнання корпорацій Сполучених Штатів Америки, ще третина – вітчизняного.

«Антонов» запустив у виробництво п’ять серійних Ан-178. В Україні літак буде виконувати завдання підрозділів Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони. Зацікавленість у використанні таких літаків  висловили експлуатанти авіаційної техніки у Туреччини, країнах Азії та Латинської Америки.

ЗАГИБЕЛЬ КУРСАНТІВ. 25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту міста Чугуєва розбився літак Ан-26 Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил.

На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант – Віталій Вільховий - помер у лікарні від опіків. Курсант В'ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, після лікування продовжив навчання у авіаційному виші.

Урядова комісія встановила, що катастрофа літака сталась внаслідок ряду технічних несправностей і помилок екіпажу.

ПОВЕРНЕННЯ МАРКІВА. 4 листопада нацгвардієць Віталій Марків, якого в Італії арештували і звинуватили в причетності до вбивства італійського громадянина, повернувся до України. За ґратами в Італії він провів три роки й чотири місяці.

У червні 2017 року, коли Марків прилетів до Італії в гості до мами, в аеропорту Болоньї його затримали італійські правоохоронці, звинувативши в причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача Андрія Миронова, які загинули у травні 2014 року в районі Слов’янська Донецької області. У липні 2019 року суд Павії засудив українця до 24 років позбавлення волі. Захист Марківа подав апеляцію, і 3 листопада 2020 року після виправдання Апеляційним судом Мілана нацгвардійця Марківа звільнили з в’язниці. 

 РОСІЯ ПІД СУДОМ В ГААЗІ. 11 грудня Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму. Справу було передано на розгляд суддів Досудової палати Міжнародного кримінального суду для ухвалення рішення про відкриття повноцінного кримінального розслідування.

У 2015 році Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо воєнних злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих з цих злочинів. На розгляд кримінального суду в Гаазі Україна подала дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.

 2021. ПОЧАТОК ВАКЦИНАЦІЇ, ПІДОЗРА МЕДВЕДЧУКОВІ, ЗАПРАЦЮВАВ РИНОК ЗЕМЛІ

Цього дня чекали як порятунку, як панацеї — вакцинація, здавалося, мала вирішити всі проблеми з ковідом, повернути життя в старе русло. Перше щеплення було сприйняте як свято, як торжество людського інтелекту. Назви вакцин вивчили напам’ять і старий, і малий... Але життя виявилося складнішим, небезпека живучішою, а отже українці, як і весь світ продовжують боротьбу за виживання людства...

КАРАНТИН. Розпочався рік з того, що в Україні з 8 січня знову почали діяти посилені карантинні обмеження, запроваджені з метою запобігання поширенню COVID-19. Знову було заборонено роботу кафе, ресторанів, барів, кінотеатрів і театрів, фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів, торгівельно-розважальних центрів. Посилений карантин протримався до 24 січня, після цього дня Україна повернулась до обмежень помаранчевої зони, які діяли раніше.

ВИБУХ НА ГАЗОПРОВОДІ. 9 січня о 15:50 в полі поблизу с. Калайдинці, Лубенського району внаслідок розгерметизації магістрального газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород» (діаметром 1 400 мм) стався вибух із наступним факельним горінням. О 16.05 було перекрито подачу газу до газопроводу. Внаслідок відключення ГРС «Вишневе» без газопостачання залишилися 17 населених пунктів Лубенського району, загалом 2 914 домогосподарств. Та вже 10 січня фахівці відновили газопостачання до всіх постраждалих населених пунктів.

САНКЦІЇ РНБО. 2 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 лютого 2021 року про застосування санкцій проти народного депутата Тараса Козака та телеканалів Віктора Медведчука - "112 Україна", NewsOne, Zik. Санкції проти телеканалів передбачали: блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, заборона користування радіочастотним ресурсом України, припинення надання послуг з розповсюдження телепрограм, надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування та інші.

Введення санкцій зацікавлені особи й організації оскаржують у Верховному Суді, на розгляді у якому загалом перебуває 10 позовних заяв.

СПРАВА МЕДВЕДЧУКА. 20 лютого президент Володимир Зеленський підписав Указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо санкцій проти 19 компаній і 8 фізичних осіб, серед яких народний депутат Віктор Медведчук (ОПЗЖ) ) і його дружина Оксана Марченко. За даними секретаря РНБО, санкції накладаються на все майно Медведчука.

9 березня Віктор Медведчук був допитаний слідчими СБУ в кримінальному провадженні. 11 травня Служба безпеки України провела обшуки в будинку голови політради партії "Опозиційна платформа - За життя".Того ж дня генпрокурор Ірина Венедіктова підписала повідомлення про підозру Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів у Криму. Слідство вважає, що Медведчук домовлявся з державою-агресором для перереєстрації родовища "Глибока" в Чорному морі за 75 км від Феодосії і видобутку корисних копалин, які є національним ресурсом України. Крім цього, Медведчука підозрюють у державній зраді (передача агресору секретної інформації про військовий підрозділ ЗСУ).

13 травня слідчий суддя Печерського райсуду В'ячеслав Підпалий обрав Медведчуку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Депутат Козак, якому прокуратура теж оголосила підозру втік з країни і суд оголосив його у розшук.

ПЕРШЕ ЩЕПЛЕННЯ. 24 лютого в Україні зробили перше щеплення від коронавірусу. Вакцину отримав лікар-реаніматолог Євген Горенко, який працює у ковідному відділенні Черкаської обласної лікарні.

Напередодні, в Україну доставили 500 тис. доз вакцини Oxford/AstraZeneca (Covishield), закупленої за кошти державного бюджету. Закупівля була проведена через британську закупівельну агенцію Crown Agents.

 РИНОК ЗЕМЛІ. З 1 липня 2021 року набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який скасував дію мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Закон був ухвалений у ніч з 30 на 31 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради. За відповідний законопроєкт проголосували 259 депутатів.

Згідно з документом, з 1 липня 2021 року і до 1 січня 2024 року купувати землі сільгосппризначення зможуть тільки фізичні особи - громадяни України. У перші два роки з дня, коли закон набуде чинності, одна фізособа зможе придбати лише 100 га землі. Придбати можна буде лише приватні ділянки. Землі сільгосппризначення державної та комунальної власності продаватися не будуть.

З 1 січня 2024 року купувати сільськогосподарські землі дозволять українським юридичним особам, які створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава чи територіальні громади. Законом передбачеоно, що допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливим лише після прийняття відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі.

ЄВРО-2020. Українська збірна з футболу вперше увійшла до 1/4 фіналу чемпіонату Європи з футболу-2020, обігравши у груповому турнірі Північну Македонію, а в 1/8 фіналу Швецію. У чвертьфіналі збірна посутпилася команді Англії.

ОЛІМПІАДА В ТОКІО. З 23 липня по 8 серпня понад 12 тисяч атлетів із 206-х країн виступили на Іграх у 33-х видах спорту і розіграли 339 комплектів нагород. Україну на головному спортивному форумі чотириріччя представляли 153 олімпійці у 25-ти видах спорту (30-ти дисциплінах). Українці завоювали 19 медалей (1 золоту, 6 срібних, 12 бронзових). За кількістю нагород українці істотно перевершили результат Олімпіади в Ріо-де-Жанейро-2016. Загалом на літніх Іграх українці тепер мають 139 медалей (35 золотих, 36 срібних і 68 бронзових).

* * *

Якщо окинути оком з висоти нинішнього прийдешнього минулі 30 років, то здається, що вони промайнули за одну мить. Стерлася з пам’яті наївна радість перемог, але досі болить гіркота поразок і прикрість помилок. Ех, якби знати наперед, все було б по-іншому... Але якщо порівняти нас із тими, тридцятирічної давнини, що тільки-но отримали свободу, то це — два різних народи, два різних світогляди, два різних світи.  Ми змужніли, стали розумнішими й досвідченішими, ми усвідомили: як це воно відстоювати свою незалежність із зброєю в руках, як це воно — будувати власноруч своє майбутнє. А отже життя продовжується!

Перше фото: Дмитро Муравський