В Україні буде все – і сіль, і хліб, і будуть люди…

Звісно, завбачливі газди й підприємці, щойно врозумівши, що потужні російські обстріли Соледару, де розташований вітчизняний монополіст – підприємство «Артемсіль» – до добра не доведуть, вирішили: потрібно запастися найуживанішим людством мінералом. Проте і запаси, зроблені колись, почали закінчуватися. Згодом виник дефіцит, на який, по-перше, панічно відреагували покупці, створивши ажіотаж – тобто гіперпопит, яким, а це по-друге, скористалися спекулянти або ж підприємці, не зацікавлені в наполегливому пошуку прийнятної товарної альтернативи артемівській солі. Й ціна злетіла із 7-10 гривень за упаковку, до 50 і навіть 90 гривень.

Те, що ДП «Артемсіль» покриває приблизно 90% ринку харчової солі в Україні – суща правда. Утім, через війну і бойові дії 2 тисячі працівників заводу евакуювалися, а залізничні колії – основну логістичну одиницю доставки продукції, розбомбили рашисти. Але і правда ще в тім, що це не є настільки невирішуваною проблемою, як здається на перший погляд, коли зайти до супермаркету…

Отже, чи варто хвилюватись нашому населенню і звикати до несолоної дієти, що інколи буває корисною, адже у Центрі громадського здоров’я МОЗ України рекомендують споживати не більше 5 г солі на добу загалом, і максимум 160 г на місяць. Тобто, класичної 1.5 кг пачки «артемівської» одній людині мало б вистачити десь на 9 місяців. Але ж українці люблять добряче попоїсти, та ще й консервованим огірочком мало не щодня хрумкотіти. Отож бо…

Профільні експерти ринку запевняють – ситуація має місце, але її катастрофічність більше надумана і ближчим часом все має владнатися – головне, аби українці поводилися культурно і не скупляли всю сіль, яка обов’язково з’явиться, тонами. Сольового дефіциту у країні не має бути.

Про це заявив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу Михайло Непран, коментуючи ситуацію «Українському радіо». Він погоджується, що «артемівську» наразі дійсно не придбаєш у магазинах, однак є інша, доволі різноманітна, хоч і дорожча продукція. Та й склади із сіллю ще не настільки порожні.

Тим часом наші інші українські підприємства, які колись знали кращі часи, зараз знову активніше запрацювали. Зокрема, планується активізувати виробництво солі в Дрогобичі й Солотвині, що на Західній Україні. Тому причин ажіотажного попиту на сіль не існує.

Голова профспілки ДП «Артемсіль» Андрій Попов запевняє: підприємство обов'язково відновить роботу, щойно стануть прийнятні безпекові умови й відновиться залізничне сполучення. Тим паче, що критичних ушкоджень завод не зазнав, як і пласти солі, розташовані на глибині від 200 і більше метрів.

Наразі в Україну вже постачають кам'яну сіль із Данії, дорожчу нашої десь на 20%, проте саме вона має покрити існуючий дефіцит. Так, імпортна сіль незвична нашому споживачеві, бо в ній там додають багато різноманітних «корисних» домішок. Зазвичай вони і плюс доставка є чинником вищої ціни.

Наразі мережі супермаркетів – таких, як «Сільпо» і «АТБ» офіційно заявили про контрактування чималих поставок солі у свої магазини в усій Україні. Так, «Сільпо» декларує про поставки з-за кордону щонайменше 200 тон цього мінералу. Також у «Fozzy Group» заявили, що вже у квітні вони почали співпрацю із одним з найстаріших підприємств у Європі - Дрогобицькою солеварнею на Львівщині. А в травні знайшли нових постачальників у Польщі, Румунії й Туреччині. Причому перші партії польської солі вже в Україні. Сіль з Румунії і Туреччини надійде на початку й у середині червня. А в «АТБ», як стверджує керівник з корпоративних комунікацій Сергій Демченко, сіль теж піде з-за кордону і буде дещо дорожчою через постачання суходолом, а не морем, адже порти заблоковані.

Схоже, що взагалі особливого товарного дефіциту наразі немає, звісно окрім паливного. Та й кошти людям є де витрачати. Так, упродовж квітня і першої половини травня зросли обсяги безготівкових оплат покупок в мережах електроніки і побутової техніки та закладах харчування. Про це повідомляла пресслужба Приватбанку. Поновлення обсягів безготівкових оплат зумовлене відновленням активності мікро- та малого бізнесу.

Отже, в Україні буде сіль, і хліб, і будуть люди…

Геннадій Карпюк

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства