Бджоли вони такі, мабуть щось знають
Згадала кримінальну справу батька Степана Бандери, Андрія. Я її прочитала випадково, перебуваючи у відрядженні в Івано-Франківську років 30 тому. Писала про хабарницю і побачила на столі слідчого пожовклу справу, фото змученого обличчя і всесвітньо відоме прізвище. Слідчий сказав, що справу вивчають для реабілітації людини. На той час прізвище Бандери наводило на мене жах… Завдяки радянській пропаганді я була впевнена, що то родина злочинців. Аби впевнитися, випросила дозвіл прочитати звинувачення.
Папка була невеличка, вистачило двох годин, аби прочитати і зробити записи. Там йшлося про "злочинця'-сина, доньок, які сповідували ідеї брата, був також великий список "ворожої" літератури: підручники дорадянських часів (пан Андрій був викладачем), річні передплатні журнали про ведення сільського хозяйства та бджільництво. Як я не шукала про злочинність проти людства в цілому та радянської влади зокрема, так нічого і не знайшла. Тоді я вперше задумалася, що щось воно не те. І написала статтю про Андрія, якого знищили ні за що. Вона вийшла в Робочій газеті майже одночасно з реабілітацією Андрія Бандери.
Сьогодні в Росії до злочинців записали цілий інститут. Бджоли вони такі, мабуть щось знають, що може сприяти знищенню нелюдяного устрою нелюдяної країни.
Ольга Коростельова
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама