У полоні РФ з 2014 року побувало щонайменше 112 журналістів - ІМІ
Про це на брифінгу повідомила керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«ІМІ підняв свої архіви з 2014 року та підрахував ту кількість журналістів, яка побувала у полоні. Дехто з журналістів, які є у цьому списку, побували у полоні, дехто і досі там тривалий час. Станом на сьогодні щонайменше 112 журналістів - як іноземних медіа, так і українських — побували у російському полоні і стали заручниками», - заявила Дячук.
Зокрема, за даними ІМІ, у 2022 році було понад 50 випадків, коли журналісти потрапили у полон РФ. Дехто з них уже визволені з неволі.
Представниця ІМІ акцентувала на тому, що у списку полонених медійників є і громадянські журналісти з Криму, яких РФ засудила до значних строків ув’язнення.
Водночас директор Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила на необхідності посилення санкцій щодо Росії та закликала до більш активної позиції міжнародних організацій таких, як ПАРЄ. За її словами, також хотілося б, щоб ООН «повернулась до виконання свого мандата, згадала про механізми, які в неї є, і втілила їх на практиці».
«Нас обурює, коли ми бачимо так званих хороших росіян, які виступають на міжнародних майданчиках і розказують про те, що потрібно прибрати санкції або санкції повинні бути лише іменними і лише проти чиновників Кремля. ...Це має бути колективна відповідальність і санкції мають бути накладені на Росію як державу», - заявила Романюк.
Водночас вона закликала до більш активної співпраці Координаційний штаб з питань поводження з полоненими. «Хотілося б побачити більш активну позицію Коордштабу і діалог із громадськістю з їхнього боку, бо громадськість і медійники можуть сприяти звільненню наших полонених і привертати увагу до того стану, у якому вони перебувають», - вважає директор ІМІ.
За її словами, родичі полонених просто бояться говорити з представниками ІМІ, наприклад, про умови утримання журналіста, бо їм «заборонили з Коордштабу».
«Нам здається, що ця позиція не є ефективною і цей підхід потрібно міняти. Бо якщо ми публічно будемо говорити про умови утримання, тортури, голодування, про ненадання меддопомоги, ми зможемо якраз спонукати міжнародні організації, західні держави звернути на це увагу, посилити тиск на РФ з тим, щоб вона випускала цих заручників швидше», - переконана директорка ІМІ.
Своєю чергою речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко у коментарі «Детектор медіа» зауважив, що Координаційний штаб від початку роботи розробив рекомендації для родин і ЗМІ, колишніх полонених про те, що варто і чого не варто казати публічно, щоб не зашкодити тим, хто залишається в неволі. Яценко підкреслив, що йдеться виключно про спілкування для публікацій, які будуть у загальному доступі.
«У жодному разі не йдеться про спілкування з дослідниками, розслідувачами, представниками ГО тощо. Ми зробили і провели цю освітню медіакампанію, бо мали досвід, коли через необачне поширення інформації про полонених вони зазнавали переведень в інші місця чи негуманного поводження. Ми не забороняємо говорити про тортури, приниження і самі часто озвучуємо цю кричущу проблему в українських та світових медіа. Проте слід розуміти, що якщо дати конкретику: "У СІЗО N особи Х та Y застосовують до українських полонених тортури, вони зазнають покарання", то ці особи можуть це прочитати і вилити свою злість на тих, хто лишається в полоні... У комунікації про тих, хто ще в полоні, слід бути надзвичайно обережним. І завдяки нашим зусиллям кількість публікацій, які можуть зашкодити, значно зменшилася, але загалом кількість матеріалів про нелюдські умови у ворожій неволі та порушення Женевських конвенцій суттєво зросла», - наголосив Яценко.
Як повідомлялося, за даними ІМІ, РФ за час повномасштабного вторгнення в Україну скоїла 664 злочини проти журналістів та медіа. Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної діяльності.
