Інклюзивне тренування: зірки «Шахтаря» для дітей з особливими потребами
У перший день весни полтавці знову зустрічали великий футбол. Щоправда, матч, у якому місцеву «Ворсклу» екзаменував один з грандів українського та європейського футболу – донецький «Шахтар», розпочався вже надвечір. А ще дообідньої пори неподалік головного стадіону міста, у спортзалі Полтавської загальноосвітньої школи №5, вирували пристрасті довкола шкіряного м’яча за участю гравців і тренерів основного складу «Шахтаря». Вони влаштували відкрите інклюзивне тренування для дітей з інвалідністю, котрі займаються тут футболом за підтримки ФК «Шахтар» і заснованого ним фонду «Shakhtar Social», а також благодійного фонду «Parimatch Foundation».
Як відомо, згадані фонди об’єднали свої зусилля задля допомоги таким дітям у рамках власних проєктів «Давай, грай» і «Так, я можу!». Презентували цю ініціативу 5 жовтня минулого року в одній з київських гімназій. Та, крім столиці, вона охоплює ще три міста – Харків, Львів і Полтаву. Зрозуміло, що подібні відкриті тренування за участю футбольних зірок (полтавське було третім після київського та львівського) стають найяскравішими спалахами спільного проєкту доброчинців. І водночас своєрідним публічним звітом про масштабну повсякденну роботу задля його реалізації.
«Для Parimatch Foundation дуже важливою є соціалізація дітей з інклюзією через заняття спортом і фізичну активність. Полтава стала вже третім містом в рамках програми «Так, я можу!». І чудово, що в цій школі учні стали волонтерами занять. Ключова місія нашого проекту - зробити тренування і фізичну активність максимально доступними для інклюзивних дітей на всій території України», - зазначила президент Parimatch Foundation Катерина Білоруська.
Тож цього разу їх зустрічали у школі як давніх добрих друзів. А поява у спортзалі навчального закладу гравців і тренерів основного складу «Шахтаря» викликала шквал емоцій. Як і належить, футболісти-професіонали та їхні юні візаві почали з привітань – потисків рук, усмішок, дружніх обіймів. Одразу потому всі вийшли на поле, тобто на майданчик спортзали. І вже разом - діти й дорослі - почали відпрацьовувати вправи з м’ячем, певні тактичні прийоми тощо.
Звісно, не обійшлося без підказок справжніх зірок футболу майбутнім зірочкам. Адже перші вже опанували футбольну науку практично досконало. Та й вони нерідко дивувалися тому, як упевнено почувають себе на цьому майданчику діти з інвалідністю. Адже декому з них для того, аби впродовж цих кількох місяців навчитися виконувати звичайний удар по м’ячу, довелося докласти ще більше зусиль, ніж їхнім іменитим гостям для здобуття чемпіонських медалей…
Тож зовсім не дивно, що майже кожен зроблений юними футболістами - хлопчиками й дівчатками - вдалий удар, а тим паче гольовий, супроводжувався вигуками захоплення й бурхливими оплесками. При цьому найбільше прагнули підбадьорити дітей саме зірки «Шахтаря». Під час відкритого тренування вони також заохочували своїх підопічних якомога старанніше відпрацьовувати командні дії. Бо ж у футболі, як відомо, один у полі не воїн…
Ці практичні уроки записували на відео та фотографували не лише журналісти, а й батьки дітей, педагоги, тренери, аби використати їх у своїй подальшій роботі. Власне, ще під час тренування почалась і «селфіманія» з футбольними зірками, яка пізніше переросла у масове знімкування й автограф-сесію. А перед нею гравці та тренери основного складу «Шахтаря» вручили юним футболістам подарунки з символікою клубу та зробили з ними спільне фото на згадку.
- До речі, шкіл, які працюють з такими дітьми за «футбольною» методикою, не так багато у світі, - зазначив викладач предметів «Захист Вітчизни» та фізична культура Полтавської школи № 5 Андрій Бардін, який також із жовтня минулого року став тренером двох згаданих груп. – Намагаючись перейняти досвід, спілкуюся з представниками двох з них – у Казахстані та Туреччині. Та, якщо чесно, не менше за колег з інших країн вчать мене самі діти та їхні батьки. Адже починати таку роботу було дуже важко. Психологів, котрі були б, як то кажуть, «у темі», знайти майже неможливо. Зате сьогодні тішуся тими змінами, які сталися за ці неповні пів року. На них звернули увагу й представники «Шахтаря», котрі приїздили до нас іще на початку реалізації проєкту. Адже діти, які тоді взагалі боялися підійти до м’яча, сьогодні – ви ж бачили – вправлялися з ним досить вільно. Так, і тренер, і волонтери та професійні футболісти дещо їм підказували, але за руку вже не водили…Зараз у наших школах упроваджується все більше інклюзії. Однак такі заняття там нерідко також сприймаються самими дітьми та їхніми батьками як «зобов`язалівка». Натомість до нас на суто добровільних засадах приходять тільки ті, хто хоче чомусь навчитися чи вдосконалити власні вміння та навички. Тож маємо набагато сильнішу мотивацію і, відповідно, належний результат. А хіба може не мотивувати до позитивних змін сьогоднішній приїзд футбольних зірок? Адже вони вкотре засвідчили: про своїх юних друзів фундатори проєкту не забули. І не перетворили його на якусь разову піар-акцію задля «показухи».
Віктор ПЕТРЕНКО, Полтава.
Фото: Parimatch Foundation
