Унікальні місця: Загублений світ
Це місце не схоже ні на одне інше у світі, це райський клаптик землі, де живуть унікальні тропічні тварини, величні «небесні» гори і «янгольські» водоспади – Загублений світ Венесуели.
Все це буйство екзотики розташоване на Гвіанському нагір'ї в Південній Америці, здебільшого на території Венесуели, у природному парку Гран-Сабана і Національному парку Канаіма, який має статус об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ці місця стають не тільки джерелом легенд і страшних історій, але і предметом творчості для художників-фантастів.
Фото: Водоспад Анхель
Класичний пригодницький роман Конан-Дойля був написаний під враженням саме від цього місця, регіону густих джунглів, зелених степів, безлічі величезних водоспадів і столових гір, відомих як тепуї, лабіринти чорних скель, дзюркотливі струмки, унікальні рослини та рідкісні тварини, а також найвищий водоспад світу – Анхель.
Тепуї величні й непідкорні, але все ж на кілька з них можна піднятися. Там, на вершині, ви опинитеся в піднебесній і зіллєтеся з хмарами... Але для початку маленький екскурс.
Слово «тепуї» на мові місцевих індіанців пемон означає «дім богів». Ці столові гори – одинаки, вони стоять ізольовано один від одного, підносячись над джунглями і важкодоступними кручами.
Тепуї – залишки великого плато, колись простягалася від узбережжя Атлантичного океану до меж басейнів річок Амазонка, Оріноко і Ріу-Негру. Плато утворилося на місці озера близько 200 мільйонів років тому, коли Південна Америка і Африка ще складали єдиний континент. Плоскогір'я складалося з пісковика і розташовувалося на гранітному підставі; з плином часу ерозія перетворила плато в кілька монадноків, з яких сформувалися тепуї, вкриті стійкими до ерозії породами. Тепуї Національного парку Канаіма є одними з найдавніших утворень на Землі.
У багатьох тепуях є промиті водою печери, такі, як печера Абисмо Гай Коллет глибиною 671 м, а також карстові воронки діаметром до 300 м, що утворилися при руйнуванні склепінь тунелів підземних річок.
Найбільше тепуй зосереджено в регіоні Гран-Сабана, на південному сході від Венесуели, де знаходиться 115 таких столових гір. Тут знаходяться невеликі водоспади, природні басейни з кварцом і Трикутник Пунто – точка, в якій зустрічаються кордони Венесуели, Бразилії та Гайани. Серед найбільш відомих тепуй — Аутана, Ауян-Тепуї і гора Рорайма.
Найвища тепуї Піко-де-Небліна (3 014 м) розташована в Бразилії. Наступні три по висоті — Піко-Фелпс (2 992 м), Рорайма (2 810 м) і Серро-Марауака (2 800 м).
Серро-Ічун, розташована поруч з бразильсько-венесуельської кордоном, має найбільшу площу плато (3 260 км2) і висоту 1 400 м.
Аутана підноситься над лісом на 1300 м і пронизана печерою, що йде з однієї сторони до іншої. Тепуя Сарисариньяма, відома своїми круглими лійками глибиною і діаметром близько 350 метрів, на дні яких ростуть унікальні рослини. Але більша частина тепуй досі не досліджена.
Підносячись над навколишнім лісом, тепуї мають практично вертикальні стіни, а багато з них піднімаються на більш ніж 1000 метрів над джунглями. Найвищі тепуї досягають 3000 метрів у висоту. Практично вертикальні укоси і густий тропічний ліс, на якому лежать ці тепуї, роблять їх недоступними для піших підкорювачів. Тільки до трьох гір можна дійти пішки, і серед них – гора Рорайма.
Нагорі тепуй прохолодно і часто йде дощ, знизу гори мають тропічний, теплий і вологий клімат. Багато незвичайних рослин пристосувалися до цієї середовищі і стали унікальними видами. Близько 9400 видів висотних рослин були зареєстровані у Венесуельській Гайані, з яких 2322 зареєстровані на тепуї. Близько однієї третини цих видів більше ніде в світі не зустрічаються.
Серед тварин зустрічаються мавпи, різноманітних розмірів та видів, ягуари, гігантські мурахи і безліч дрібних тварин. Але найбільшою різноманітністю видів може похвалитися світ птахів.
На території парку також знаходиться долина, всіяна кристалами кварцу. Один красивіший іншого. Брати їх з собою суворо забороняється. На узвозі спеціальний патруль може обшукати на предмет кристалів, і штраф за контрабанду перевищить тисячу доларів.
За словами самих туристів, не менш красиво в цих краях і вночі. У цей час доби небо являє собою нескінченний купол з мільярдами зірок. Велика Ведмедиця з одного боку (тільки перевернута), Південний Хрест - з іншого. А над головою - Чумацький Шлях і незвичайно яскравий серп місяця рогами догори. Тут зірки не закінчуються горизонтом. Вони спалахують навколо в темряві прямо під ногами – по всій савані запалюються сотні світлячків. Розум покидають межі, і ви повністю поринаєте у Всесвіт...
Анхель
Анхель розташований в одному з найглухіших і важкодоступних куточків землі. Південно-східна частина Венесуели - гірський масив Ауян-Тепуї (гора Диявола) складний пористими пісковиками, має висоту до 2600 м, круто обривається прямовисній скельною стіною. Підступи до стіни перекриває дрімучий тропічний ліс (сельва). Водоспад спадає не з самої межі уступу нагір'я. Річка Чуруми "пропиляла" верхню крайку обриву і падає на 80-100 м нижче його краю. Витрата води-300 кв. м/с.
Водоспад був названий на честь льотчика Джеймса Ейнджел. В іспанській мові прізвище Ейнджел (англ. Angel - ангел) читається як Анхель, тому назва саме така. Одного разу Джеймс відправився на пошуки алмазів на своєму літаку, після спроби приземлення на горі Ауян-Тепуї він зазнав аварії і врятувався буквально дивом. Джеймсу і його напарникам довелося спускатися з тепуї пішки. Їх повернення до цивілізації зайняло 11 днів. Новини про їхню пригоду поширилися дуже швидко, і водоспад був названий на його честь — «водоспад Анхель». А на латиноамериканських картах водоспад часто позначається як Сальто-Анхель, тобто "стрибок ангела".
Усі наступні експедиції місцевості викликали тільки захоплення. Так, у квітні 1971 року голова Радянського комітету захисту миру Ю. А. Жуков, який оглядав водоспад Анхель, писав:
«Перед нами неймовірно високий - у кілометр! - пружний пінисто-білий водяний стовп, - тугий струмінь потоку падає з плоскогір'я в прірву, на дні якої відроджується р. Чуруми, чия течія перервано цим божевільним водяним стрибком... Ми вже чули й читали, що висота падіння води тут настільки велика, що потік, не досягаючи дна прірви, звертається на водяний пил, який осідає на камені дощем. Але треба було побачити це, щоб уявити собі всю своєрідність цього видовища: десь внизу, приблизно на відстані трьохсот метрів від дна прірви, потужний, пружний, киплячий потік раптом ніби танув і обривався в тумані. А ще нижче, ніби народжуючись з нічого, вирувала ріка... Як хотілося б наблизитися до водоспаду не на літаку, а землею, - постояти б біля нього, прислухатися до його рокоту, вдихнути запах спускаючоїся з піднебесся води! Але це неможливо...»
Рорайма
Одна з найпопулярніших тепуй серед туристів, Розташована на Гвіанському нагір'ї у південно-східній точці Національного парку Канаіма на стику Бразилії (штат Рорайма), Венесуели (Національний парк Канаіма) і Гайани (найвища точка країни). Саме на цю гору може піднятися усі охочі. Але взагалі, поверхня Рорайма - небезпечна річ для непідготовленої людини. Тут важко утримувати баланс, особливо в дощову погоду.
Вершина гори — плато площею близько 34 км2. В районі Рорайми беруть початок річки басейнів Оріноко, Амазонки і Ессекібо. Це найвища тепуя на території Венесуели. Її висота становить 2810 метрів, а вершина – плато площею 34 км2 — суцільно покрита густою рослинністю, химерними камінням, обривистими западинами, печерами, малими озерами і болотами. На плато гори знаходиться більше 20 видів орхідей.
Одним з примітних мешканців є реліктова дрібна чорна жаба – амфібія ореофринелла Квелча – з прямим розвитком, не здатна стрибати і плавати, у разі небезпеки згортається клубком і скочується у щілини між каменями. Тут також є небезпечна для людини фауна: отрута червоного скорпіона небезпечна. А ось чорних скорпіонів можна не боятися.
Над Рораймою постійно висить велика хмара. Саме тут кожен мандрівник зможе відчути, що таке «літати у хмарах».
Місцеві індіанці називають гору Рорайма "пупом землі" і вірять, що на її вершині живе прародителька людського роду – богиня Куїн.
Розваги: Площа парку Канайма становить близько 30000 км2, тому сам парк і є одна величезне розвага. Але для туристів тут також є безліч варіацій активного відпочинку. Можна випробувати каньонінг, параглайдинг, покататися на велосипедах по мальовничому гірському маршруту, трекінг з сходженням на Рорайму, влаштувати кемпінг на березі будь-якої річки і навіть пополювати на піраній. Усе це можна замовити у будь-якому туристичному бюро, які є також у центрі Венесуели і біля самого парку.
Оскільки місцевість дуже дика, то знаходиться тут самому вкрай небезпечно. Найкраще взяти гіда. Більшість місцевих жителів зайняті, в основному, в сфері туризму, тому проблем з пошуками не виникне.
У парку також пропонуються екскурсії на каное по лагуні, в яку впадає чотири водоспади. Два з них – Голондрина і Укайма – можна побачити, пропливаючи на каное, а під двома іншими – Ача і Сапо – прокладена доріжка, по якій можна пройти всередині водоспаду між бурхливим потоком води і скелею. Екскурсії до Анхелю здійснюються або на човнах, або на літаках. Якщо вирушити на екскурсію на човні, то по дорозі можна побачити живописний Острів Орхідей.
Охочим ближче познайомитися з побутом аборигенів цих земель можна відправитися в північну частину Канайми, де знаходиться поселення індіанців «пемон». Тут надається унікальна можливість зануритися в незвідану культуру, поспілкуватися з аборигенами, познайомитися з їхніми обрядами, традиціями, легендами і життєвим укладом, який зберігся з давніх часів.
Як дістатися: Дістатися в ці місця можна зі столиці Венесуели на автобусі. Сам парк знаходиться у віддаленій місцевості; доріг, що зв'язують населені пункти, вкрай мало, тому основним транспортом є мала авіація, а також піші переходи і пересування по річках на каное.
Велика частина туристів прибуває в Канайма на невеликому літаку з Каракаса (або дістається на каное з району дельти Оріноко). В останньому випадку дорога буде не тільки швидкою, але і захоплюючою.
Де зупинитися: Оселитися можна в одному з готелів, розташованих на території парку, наприклад, в Arekuna Camp Lodge або Parakaupa Camp Lodge. В основному готелі являють собою комплекси невеликих пальмових будиночків. На території готелів є кафе, ресторани і бари.
