Екологія, бізнес та туризм: експерт розповів, як розвивається Чорнобиль

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів голова Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Віталій Петрук. 

"Зростання інтересу серед громадян до відвідування зони стало для нас певною несподіванкою. Так, торік був певний рекорд – близько 50 тис. відвідувачів. Цього року вже можна говорити, що їх буде ще більше", - сказав він. 

Голова ДАЗВ уточнив, що у випадку з відвідуванням зони відчуження краще говорити не про туристів, а про відвідувачів: "Я б не говорив про туристів чи туристичний напрямок. Все-таки це закрита зона, потенційно небезпечна для такого звичайного туризму. Ми називаємо цих людей відвідувачами".

Петрук зазначив, що відповідно до статистичних даних Чорнобиль – один із головних об’єктів цільового інтересу для іноземних туристів в Україні.

"Тобто, люди спеціально приїжджають в Україну, щоб подивитися на Чорнобиль. Так, як спеціально їдуть побачити Львів, так і спеціально приїжджають, щоб подивитися Чорнобиль", - сказав він.

За його словами, наразі Агентство активно працює над удосконаленням інфраструктури, щоб відвідування зони було комфортним. Наприклад, на початку жовтня на КПП "Дитятки" планується відкриття інформаційного центру для відвідувачів.

"Щодо готелів, ресторанів – то цим має займатися не держава, а бізнес. Але це вже розвивається. Зверніть увагу на те ж селище Іванків - там чудові заклади харчування, ми навіть своїм гостям рекомендуємо відвідати там ресторан української кухні. Слід розуміти, що ми – не агентство, яке надає туристичні послуги. Ми просто даємо можливість, з дотриманням правил радіаційної безпеки та правил поводження у зоні відчуження, відвідувати зону і задовольнити той попит, з яким стикнулися. А туркомпанії, бізнес самі вже шукають відвідувачів, привозять сюди, обслуговують", - зазначив голова ДАЗВ.

Він також запевнив, що при дотриманні правил поведінки в зоні відчуження жодної радіаційної небезпеки для відвідувачів немає.

Петрук поінформував, що після створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, куди увійшли 80% зони, ця територія буде розвиватися як природний резерват, з обмеженим доступом людини. Решта зони, райони у безпосередній близькості до ЧАЕС, – це територія спеціального промислового використання. Законодавче підгрунтя для розвитку зони відчуження саме в таких площинах Агентством уже закладено, урядом підтримано – й відповідні проекти перебувають у Верховній Раді.

"За оцінкою фахівців, природа у зоні відчуження повернулася до того стану, який був 200 років тому. Навіть до створення біосферного заповідника антропогенний вплив людини тут мав місце лише на близько 5-7% території, решта зони належала сама собі й розвивалася за своїми процесами", - повідомив Петрук.