Берлін не виключає можливість втручання Москви у передвиборчу кампанію у ФРН

Берлін не виключає можливість втручання Москви у передвиборчу кампанію у ФРН

Укрінформ
Спецслужби ФРН не виключають можливість здійснення Росією впливу на хід передвиборчої парламентської кампанії у Німеччині як шляхом кібератак, так і кампаній з дезінформації із метою загальної дестабілізації. 

Про це глава Міністерства внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр та шеф німецької контррозвідки Ханс-Георг Маасен заявили журналістам у вівторок у Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу в Німеччині.

"Ми бачили ймовірний вплив на вибори у Америці. Ми бачили спробу впливу на вибори у Франції. Все свідчить про те, що вони йшли із Росії. І не можна виключати, і ми налаштовуємося на те, що будуть відповідні спроби також з огляду на вибори у Німеччині",  - зазначив міністр внутрішніх справ.

За його словами, саме зростання кількості кібератак ставить Німеччину перед великим викликом. У країні боротьбу із цим явищем координує Національний центр щодо захисту від кібератак.

Де Мезьєр визнав, що кібератаки виходять найчастіше не лише із Росії, але і Китаю, Ірану, але якщо іноді нелегко визначити їхнє походження, то в тому, що стосується Росії, то тут є чіткі вказівки, певні методики, системи, технічні конфігурації, зокрема, так званий АТР-28, об'єктами яких стає все більше політиків, організацій.

Читайте також: Німецькі фахівці з інформбезпеки закликали посилити захист від кібератак

Глава відомства щодо захисту конституції зі свого боку нагадав, що під час кібератаки на внутрішню мережу Бундестагу у травні 2015 року могли бути викрадені важливі дані, які поки що не були оприлюднені, але які можуть у розпал передвиборчої кампанії, найближчими тижнями, стати надбанням громадськості.

Ханс-Георг Маасен, сказав, що у його служби немає доказів, що Росія підтримуватиме якогось кандидата. "Немає даних про те, що Росія або інша держава підтримуватимуть якогось конкретного кандидата на парламентських виборах", - сказав він.

При цьому глава контррозвідки зазначив, що хоча "відомо, що пан Путін, можливо, був би більше задоволений іншим канцлером", мета хакерів (і політиків, що стоять за ними), коли йдеться про кампанію з дезінформації під час виборів до бундестагу, можливо, не в тому, щоб одну або іншу партію зміцнити, щоб той або інший політик став главою уряду, а в тому, щоб підірвати віру у функціонування демократії, щоб глава уряду мав упродовж тривалого часу внутрішньополітичні труднощі і не зміг би так вільно діяти на зовнішньополітичній арені, як він хотів би.

В той же час Маасен вважає, що Німеччина - більш консервативна у питанні підрахунку голосів, ніж США або Канада, деякі інші країни, тому "прямі кібератаки з метою маніпуляції результатами виборів, з того, що ми знаємо, неможливі".

Але кібератаки - лише частина кампанії з дезінформації. Існує ще, як її назвав де Мезьєр, "класична дезінформація" - із брехнею та напівправдою, щоб вплинути на картинку думок, на переконання людей. Боротися, упевнений глава МВС, допомагає "внутрішній спокій, незворушність, відповідь правдою і фактами".

Вибори до Бундестагу, за підсумками яких визначається канцлер, пройдуть 24 вересня.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-