Чи ввійде Молдова до складу Румунії: між риторикою і неминучістю
Жодне з соціологічних опитувань у Молдові не минає доволі делікатного і непростого питання: яке ваше ставлення до об'єднання Молдови з Румунією? Болісного для молдаван питання і дуже складного.
Особливої актуальності воно набуває сьогодні, коли по обидва боки Пруту - в Кишиневі й Бухаресті - готуються відзначити ювілейну дату. У березні 2018 року виповниться рівно 100 років відтоді, як перший парламент Молдови (Сфатул Церій - Державна рада) одностайно підтримав її добровільне входження до складу Румунії. У Румунії вже затверджено окремий план заходів з підготовки до знаменної дати. У Молдові до 100-річчя об'єднання ставляться обережно й неоднозначно. На те є свої, досить вагомі підстави.
ІДЕОЛОГИ ОБ'ЄДНАННЯ
Років десять тому, коли питання об'єднання Молдови з Румунією знову почало активно обговорюватися завдяки старанням Ліберальної партії, результати чергового опитування населення сильно спантеличили політиків. За об'єднання Молдови з Румунією висловлювалися трохи більше 18% громадян. Певні верстви політичної еліти вірили тоді, що такі цифри свідчать про нерозуміння всієї важливості такого доленосного кроку. І ось, згідно з даними дослідження, проведеного в травні 2017 року, показник зріс до 24% - аж на 6%. Проти об'єднання знову висловилися понад 65% громадян, а близько 5% взагалі відмовилися на це питання відповідати.
Якщо раніше на рівні громадських організацій і рухів проблема об'єднання Молдови з Румунією лише обговорювалася, хоч і досить активно, то кілька років тому процес перейшов в іншу площину: було створено Раду возз'єднання. Ця громадська організація окреслила конкретні завдання і мету - об'єднання має відбутися у 2018 році.
Спочатку ці плани виглядали малореальними, але за останній рік стали стратегічним гаслом для багатьох політичних партій і блоків.
Наприклад, Ліберальна партія, яка входила донедавна до складу правлячої коаліції, це питання давно включила в свій статут як одне з пріоритетних.
Політики активно спекулюють на цій ідеї, особливо - голова Ліберальної партії Міхай Гімпу і його племінник, а водночас соратник по партії і ще недавно мер столиці Дорін Кіртоаке. Його тимчасово усунули від посади і зобов'язали перебувати під домашнім арештом через звинувачення в корупції. Дорін Кіртоаке запам'ятався громадянам Молдови тим, що кілька років тому привіз до Бухареста в дар тодішньому президенту Румунії Траяна Бесеску невеликий горщик із жменькою землі. Молдавської, але на думку градоначальника - вже майже румунської.
Ідея об'єднання Молдови з Румунією активно просувається молдавськими націонал-лібералами і Ліберальною партією реформаторів. До речі, лідер ліберальних реформаторів Ганна Гуцу нещодавно була удостоєна вищої нагороди Франції - Ордена Почесного легіону. Щоправда, за діяльність у рамках Молдавського міжнародного вільного університету, заснованого за її сприяння.
На ідеї об'єднання двох держав побудована і політична платформа Партії Національної єдності, створеної на початку 2017 на чолі з екс-міністром оборони Молдови Анатолем Шалару. Її почесним головою був обраний колишній президент Румунії і один з головних політичних ідеологів об'єднання Траян Бесеску. Саме Бесеску належить гучна політична заява про те, що наступним «національним проектом» для Румунії після її вступу в ЄС і НАТО має стати саме об'єднання з Республікою Молдова.
Буквально кілька днів тому під час візиту в Молдову екс-глава румунської держави заявив, що головна мета його приїзду, у тому числі і як почесного керівника партії Національної єдності - «переконати молдавських громадян в необхідності майбутнього об'єднання». При цьому нічого не заважає Траяну Бесеску заявляти про неприпустимість перекроювання європейських кордонів і порушення Паризьких післявоєнних угод.
Слід зазначити, що Ліберальна партія залишається єдиною політичною силою, яка підтримує ідею об'єднання в парламенті країни. За неї в останні кілька років традиційно голосують від 8 до 15 відсотків громадян. Інші проуніоністські політичні партії мають підтримку від одного до двох відсотків (максимум) громадян. Переважна ж більшість у молдавському парламенті належить силам, які виступають проти об'єднання двох держав.
В ЄС І НАТО ЧЕРЕЗ РУМУНІЮ?
Просуваючи ідею об'єднання, Траян Бесеску основну ставку робить на молодь. На його погляд, саме це покоління житиме в об'єднаній європейській державі. Екс-президентові приписують авторство ще однієї ідеї, згідно з якою єдиний шанс для Молдови стати повноправним членом Європейського Союзу і НАТО - об'єднатися з Румунією. На думку Бесеску, тільки це допоможе Молдові назавжди позбутися впливу Москви.
Така думка неодноразово озвучувалася і окремими європейськими політиками. У підтримку свого партійного шефа Траяна Бесеску (в Румунії Бесеску очолює ще й партію «Народний рух») виступив депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан. В одному зі своїх публічних виступів він заявив, що перспектива приєднання Молдови до ЄС нереальна, та й сама Молдова ще до цього не готова. Вихід ситуації він бачить через надання Молдові реальної перспективи членства в ЄС. Другий шлях - об'єднання з Румунією і автоматичне приєднання до європейської спільноти. Будь-який інший сценарій, на думку євродепутата, для Молдови стане згубним, оскільки вона може отримати «вельми вигідну пропозицію від Росії».
Гасло вступу в ЄС через об'єднання з Румунією вже взяли на озброєння молдавські ліберали - на будівлі їхнього головного офісу в центрі Кишинева величезними літерами написано: «Шлях Молдови в ЄС лежить через об'єднання з Румунією».
СТРИМУЮЧІ ФАКТОРИ
Більш прагматичні політики як у Молдові, так і в Румунії, усвідомлюють всі труднощі і перешкоди на шляху такого проекту. Екс-прем'єр Молдови, віце-спікер молдавського парламенту, голова Європейської народної партії Юрія Лянке заявив: «Здійснити сьогодні акт об'єднання було б непогано. Будь-яка розсудлива людина усвідомлює, що при такому варіанті розвитку подій Молдова автоматично стає членом ЄС, членом НАТО, відповідно підвищиться добробут громадян, і безпека держави».
Водночас він закликає враховувати всі складності і реалії, які не сприяють здійсненню такого амбітного плану. Насамперед, політики повинні виходити з того, що більшість громадян країни хочуть жити в окремій державі і виступають за незалежність Молдови.
Голова парламенту Молдови Андріан Канду під час візиту до Румунії підкреслив, що це питання може спровокувати роз'єднаність і нестабільність у суспільстві, особливо з урахуванням повного неприйняття ідеї об'єднання жителями Придністровського регіону та Гагаузької автономії на півдні країни.
Голова Нижньої палати парламенту Румунії Лівіу Драгня був більш категоричний. «Я втомився від цієї багаторічної демагогії. Наше завдання сьогодні - надавати Республіці Молдова конкретну і ефективну допомогу, насамперед, у сфері підвищення добробуту громадян, а вже потім говорити про можливе об'єднання. Коли цей час настане, - невідомо. Може, за рік, а може за два або десять років...», - зазначив румунський політик.
Дуже мудра заява. На початку 1990-х заклики до об'єднання Молдови з Румунією аж надто активно експлуатувалися тодішніми молдавськими політиками. Це стало одним з головних чинників виникнення Придністровського конфлікту, а згодом - збройного протистояння лівого і правого берегів Дністра.
І про Гагаузію спікер парламенту нагадав не просто так. Адже у Статуті про особливий статус Гагаузької автономно-територіального утворення чорним по білому написано, що «в разі втрати Молдовою державної незалежності (об'єднання з Румунією. - Авт.) Гагаузія (з населенням понад 150 тисяч осіб) залишає за собою право виходу зі складу Молдови та проголошення власної незалежності. Ось такий розклад.
Усі ці чинники дають підставу багатьом молдавським експертам застерігати: у разі розвитку подій за сценарієм об'єднання, Молдова може опинитися перед загрозою затяжного внутрішньодержавного конфлікту.
Куди жорсткіше про питання об'єднання двох держав висловився нинішній президент Молдови Ігор Додон. Він наполягає на забороні (на законодавчому рівні) діяльності на території країни всіх без винятку уніоністських організацій і політичних рухів. Президент вважає неприйнятними виступи за об'єднання з Румунією, тобто, власне, за повну ліквідацію молдавської державності.
Але відмовитися від такої багатообіцяючої перспективи дуже непросто. Особливо якщо врахувати, що апетити деяких політиків в Румунії не обмежуються самою Молдовою. Вони зовсім не проти пограти в створення Великої Румунії шляхом приєднання до неї не тільки території Молдови, а й частини півдня України і української Буковини. Втім, це вже зовсім інша історія...
***
А тим часом у Молдові події розвиваються за «заданою траєкторією». Конституційний суд Молдови визнав законною ініціативу частини депутатів парламенту про перейменування державної мови з молдавської на румунську з подальшими поправками до Конституції.
Проти цього рішення виступив президент Ігор Додон, назвавши його «неприпустимим і незаконним».
Зінаїда Гурська, Кишинів.