У світі диких тварин поменшало на 60%. А що в Україні?

Нещодавно науковці зі Світового фонду дикої природи навели вражаючу цифру: за останні 40 років кількість тварин у світі скоротилась на 60%. Навіть більше — дослідники стверджують, що наше покоління - перше, яке дізналося про це, і останнє, яке може щось змінити. Тож Укрінформ вирішив поцікавитися детальніше — який висновків дійшли вчені у своїх дослідженнях та які масштаби цієї проблеми у нашій країні?

Лише ссавців внаслідок полювання поменшало на 300 видів...

Висновки Всесвітнього фонду дикої природи доволі невтішні. “Земля втрачає біорізноманіття з такою швидкістю, яку можна було побачити лише під час масового знищення”, - йдеться у звіті фонду. Забруднення, вирубка лісів, зміни клімату, полювання та інші людські фактори є основними чинниками знищення локальних видів тварин. Та серед усіх чинників, найбільшої шкоди дикій природі завдає руйнування природних середовищ існування задля створення сільськогосподарських угідь. Дослідники попереджають: якщо зараз лише чверть території суші у світі залишається вільною від людського впливу, то до 2050 року цей показник становитиме лише 1/10 території.

Станом на зараз же найбільший спад в популяціях хребетних тварин стався в Південній та Центральній Америці — там їхня чисельність скоротилася аж на 89% порівняно з 1970 роком.

Страждають від впливу людини і прісноводні, тобто ті, що мешкають в озерах, річках та болотах — їх із 1970 року зменшилося на 83% переважно через використання прісної води в сільському господарстві та будівництво дамб. Учені також підрахували, що близько 90% морських птахів мають пластик у шлунку, в порівнянні з 5% у 1960 році, а половина мілководних коралів взагалі зникла за останні 30 років. Крім того, від хімічного забруднення морських глибин вимирає половина світових популяцій китів.

Разючі цифри навели дослідники і щодо знищення тварин заради їжі - в результаті полювання повністю зникли не менше 300 видів ссавців.

Аби люди усвідомили масштаби свого руйнівного впливу, Майк Барретт, виконавчий директор з науки та консервації Всесвітнього фонду дикої природи, навів таке порівняння: “Якщо б населення зменшилося на 60%, це було б рівнозначно спустошенню Північної Америки, Південної Америки, Африки, Європи, Китаю та Океанії (загальна назва для островів центральної і південної частини Тихого океану між 30° пд. ш. і 30° пн. ш., включаючи Нову Зеландію і Нову Гвінею). Це масштаби того, що ми зробили”.

Про те, як відобразиться знищення одного виду тварин на житті людей, Укрінформ запитав у еколога та співробітника відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України Олексія Василюка:

"Втрата одного виду тягне за собою незворотні зміни у довкіллі. Кількасот років тому на острові Маврикій мешкав дронт — величезний голуб розміром з індика. Його легко ловили моряки, бо він не вмів літати і ходив, перевалюючись з лапи на лапу. Тепер же на острові повністю вимирають ліси, оскільки виявилося, що насіння з цих дерев може проростати, лише коли пройде через травну систему дронта. А дерева — домівка для багатьох живих організмів острова. Тому через втрату дронта надалі вимиратиме флора і фауна на цих островах.

Якщо про Україну, то можна до прикладу згадати комарів, які є кормовою базою для багатьох живих істот. Зі зміною клімату їх стає менше, а майже всі перелітні птахи прямують до нас, аби харчуватися комарами. Якщо поменшає комарів, це приведе до того, що пропадуть і птахи, а з ними — й інші тварини, які харчуються цими птахами”.

Чому у наших тварин ще гірша доля?

То що ж в Україні? Підрахунків, подібних до світових, у нас не проводили, існує хіба що державний кадастр тваринного світу, але востаннє його дані оновлювалися більше 10 років тому — у 2007-му. Найактуальніші, але дуже загальні цифри по чисельності тварин містить Держстат у розділі “Ведення мисливського господарства” за 1990-2017 роки. За даними Держстату, за цей час копитних тварин у мисливських господарствах поменшало на 13,2%, хутрових тварин — на 19,1%, а побільшало тільки пернатих, причому аж на 95,8%. Але це, знову ж таки, лише дуже загальні підрахунки.

Олексій Василюк говорить, що підрахувати реальну чисельність диких тварин у порівнянні з минулими роками на території окремої країни доволі складно, тим паче, що раніше цій проблемі не приділяли особливої уваги. “На планеті є приблизно 8,7 млн видів живих організмів. Із них описані не більше ніж 1,7 мільйона. Тобто більшість видів на землі невідомі. Чого варте лише величезне різноманіття живих організмів, які утворюють ґрунт”, - каже еколог.

На його думку, наша статистика по зменшенню чисельності тварин буде гіршою за світову: “Орних земель в Україні більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. 54% нашої території — це рілля. Зрозуміло, що там живих організмів практично не залишається. Використання пестицидів на полях убиває практично все живе. Те саме стосується і обробки, а насправді - отруєння лісів від шкідників. Не дарма там часто стоять таблички, що ліс оброблено від шкідників і людям там знаходитися та збирати гриби небезпечно. Але ж комахи та птахи табличок не читають. Тобто тварини найбільше зникають там, де ведеться активна господарська діяльність”, - говорить Олексій Василюк.

Він також додає, що зниження чисельності звірів у нас пов’язана і з полюванням. “Коли два роки заборонили полювання в Донецькій та Луганській областях, то за спостереженнями, тварин там значно побільшало. Наприклад, з’явився байбак, який вважається рідкісним звіром. Тобто достатньо заборонити полювання — і популяції тварин почнуть відновлюватися”.

Утім еколог говорить, що як би не було сумно, але для України є і хороші новини: “Україна може пишатися тим, що на її території мешкають ендемічні види тварин (тобто поширені лише на певній невеличкій місцевості). Наприклад, Донецький кряж — це унікальна екосистема. Приміром, лише там живе перегузня - найяскравіший звір Європи, а також два унікальні види змій. Як ці тварини переживуть війну — невідомо, але так склалося, що лише тамтешні природні умови їм підходять. Так само в Криму і в Карпатах є дуже багато тварин (і рослин), яких немає більш ніде у світі”.

Олексій Василюк наголошує, що величезна степова зона, яка є в Україні, вирізняє нас з усіх інших країн Європи. “Ми отримали унікальний шанс, щоб унікальні види рослин і тварин та території було визнано рідкісними в межах Європи і відповідно охоронялися, і маємо прогрес у досягненні такої мети. Близько місяця тому у вересні було засідання по Бернській конвенції, яка відповідає за охорону рідкісних видів флори і фауни у Європі. Тепер на рівні Європи будуть охоронятися наші поди — невеличкі круглі озера у степу, які утворилися там, де «відповзав» Великий льодовик. Такі об’єкти є на Херсонщині, Полтавщині, Сумщині. Приміром, в Асканії-Новій, що на Херсонщині, на таких озерах в період міграції зупиняються близько 15 тисяч журавлів, що летять восени на південь з північних районів Європи. Таких озер у Європі немає більше ніде. Швидше за все у цьогорічну Бернську конвенцію буде включено ліси на крейдах та кримські ліси, що дасть нам шанс врятувати унікальні види рослин і тварин. У нас масштаби і наслідки господарського впливу на дику природу значно гірші, ніж в Європі. І без її втручання і відповідальності перед європейським співтовариством принципових зрушень не відбудеться”.

На запитання про те, як можна людям вплинути на те, щоб чисельність тварин так не зменшувалася, еколог відповідає, що навіть змайстрована шпаківня буде хорошим подарунком для птахів. А ще нагадує, що не потрібно палити траву і опале листя, бо зі сміттям згорає безліч флори і фауни. “Але що найголовніше - я б закликав людей долучатися до боротьби за зменшення масштабів вирубок у лісах. Це дійсно суттєво покращило би життя тисячам видів живих організмів, які жили у лісах задовго до того, як люди винайшли сокиру”, - говорить науковець.

Варто додати, що людського втручання потребує і проблема обмеження мисливства. Так, нещодавно мисливці подали до суду на Міністерство екології та Національну Академію наук України, аби скасувати наказ про внесення лося до Червоної книги. А чисельність цих тварин за останні 20 років критично скоротилася і тепер вони на межі зникнення. Тож зоозахисники 26 листопада збираються на мітинг, аби ще один вид не зник з нашої землі...

Юлія Горбань, Київ

Перше фото: Юлія Горбань