Енергокриза: у Європі можуть ввести «субсидії» та призупинити оплату платіжок

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена у середу на сайті Європейської Комісії.

«Єврокомісія ухвалила сьогодні Комунікацію стосовно цін на енергію, для вирішення проблеми надзвичайно високих глобальних цін на енергію, які, за прогнозом, зберігатимуться надалі протягом зими, та для допомоги населенню та бізнесу Європи. Ця Комунікація містить набор інструментів , який ЄС та його країни-члени можуть використати для відповіді на негайні наслідки такого зростання цін, підвищити власну стійкість перед подібними шоковими явищами у майбутньому», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, короткострокові заходи у цьому контексті включають надання надзвичайної прямої допомоги для найбільш вразливих домогосподарств, та державної допомоги для компаній, поряд із цілеспрямованим зниженням податків. Водночас, Єврокомісія пропонує створити додаткові стимули для інвестування в «зелену» генерацію енергії та у вдосконалення енергоефективності. Окремий блок документу присвячений аналізу можливостей збільшення обсягів газових сховищ та порядку закупівлі газу для створення резервів. Комунікація також аналізує поточну структуру ринку електроенергії, включаючи механізми ціноутворення.

Зокрема, серед короткострокових заходів Єврокомісія пропонує країнам-членам:

• Надати пряму надзвичайну фінансову підтримку споживачам, що потрапили у стан «енергетичної бідності». Наприклад, за рахунок запровадження ваучерів або введення часткової оплати енергетичних рахунків;
• Погодити тимчасове призупинення сплати рахунків на енергію;
• Запровадити заходи для уникнення від’єднання споживачів від мереж енергопостачання;
• Ввести тимчасове та цілеспрямоване зниження податків для вразливих домогосподарств
• Надати допомогу компаніям або промисловим підприємствам, відповідно до правил ЄС щодо державної допомоги;
• Посилити нагляд за міжнародним енергетичним ринком у питаннях його прозорості, надійності та гнучкості;
• Розслідувати випадки можливої неконкурентної поведінки на енергетичному ринку, зокрема, на ринку вуглецевих ресурсів;
• Сприяти ширшому використанню поновлювальних джерел в енергетичному балансі.

Водночас, запропоновані Єврокомісією середньострокові заходи включають:

• Нарощування інвестицій у поновлювальні джерела енергії та у енергоефективність;
• Розвинути спроможності та обсяги енергетичних сховищ, включаючи інноваційні рішення із створення акумуляторів для збереження поновлювальної енергії та водневі сховища;
• Просити національних енергетичних регуляторів країн ЄС вивчити переваги та недоліки існуючого ринку електроенергії з метою його оптимізації, та надати відповідні пропозиції для Єврокомісії;
• Ініціювати перегляд регуляторних правил ЄС у сфері безпеки постачання та забезпечити краще використання європейських газових сховищ;
• Вивчити потенційні переваги добровільної спільної закупівлі резервів газу країнами-членами;
• Створити транскордонну групу з оцінки регіональних ризиків у сфері газопостачання, та запропонувати країнам-членам розробити національні плани із уникнення криз та дій у надзвичайних ситуаціях;
• Підвищити роль споживачів на енергетичному ринку, шляхом надання їм права обирати та змінювати постачальників, виробляти власну електроенергію або створювати власні енергетичні спільноти.

Як зазначається, Єврокомісія вже завтра, 14 жовтня, представить цю Комунікацію на розгляд Європейського Парламенту, а також для Ради міністрів ЄС з питань енергетики 18 жовтня. Надалі цей документ буде розглянутий главами держав та урядів ЄС під час брюссельського саміту 21-22 жовтня поточного року.

Як вже повідомлялося, раніше під час виступу на пленарному засіданні Європейського Парламенту Єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон назвала сплеск цін на енергію «несподіваною глобальною кризою», яка може негативно вплинути на весь процес економічного відродження Європи.

Наразі ціни на газ на європейському ринку сягнули рекордних показників, та подекуди коливаються на рівні 1900-2000 доларів за 1000 кубометрів.

Представники Уряду України попереджали європейських партнерів, що ця криза спричинена, у тому числі, енергетичною політикою з боку Росії, яка намагається таким чином тиснути на євроінституції та національних регуляторів ЄС з метою скорішого запуску газопроводу «Північний потік – 2».